04.04.2012 Справа № 2-а-864/11

ПОСТАНОВА

іменем України

04.04.2012 у складі

головуючого - судді Самсін М. Л.

при секретарі Лазаревій Г.М.

з участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши в м. Кам’янка–Бузька Львівської області в залі суду у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену соціальну допомогу як “дитині війни”,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 10.07.2009 р. звернулася з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Кам’янка - Бузькому районі Львівської області, просить зобов”язати відповідача провести перерахунок належної їй пенсії з урахуванням положень ст.. 6 ЗУ “Про соціальний захист дійтей війни”та здійснити виплату таких коштів, виплатити заборгованість за період невиплати встановленої законом доплати до пенсії “Дитині війни”відповідно до зробленого перерахунку пенсії в сумі 2489 грн. Посилаючись на те, що розмір виплаченого їй підвищення до пенсії не відповідає розміру, встановленому цим законом, просить зобов’язати відповідача здійснити відповідні виплати та визнати дії відповідача неправомірними.

Позивач у судове засідання подала заяву із проханням розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача заперечила проти позову, покликалась на відсутність законодавчого врегулювання розміру мінімальної пенсії за віком для обчислення доплати за статусом “діти війни”та відсутність бюджетного фінансування на вказані цілі, оскільки відповідно до норм чинного законодавства виплата подібної доплати до пенсії здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а кошти Пенсійного фонду України до Державного бюджету України не включені. При цьому відповідач не оспорює факт наявності у позивача статусу “дитина війни”, просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, cуд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Позивач має статус дитини війни.

Ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що такі виплати у період 2008 - 2011 р.р. відповідачем належним чином не проводились.

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28.12.2007 р. № 107-VІ статтю 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”викладено в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Зміни, внесені вищенаведеним законом, втратили чинність через визнання їх неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. в справі № 10-рп/2008.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Враховуючи наведене, з моменту ухвалення вказаного вище рішення Конституційним Судом України бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області є протиправною.

Зміни до статті 6 Закону про дітей війни Верховною Радою України не вносилися, також парламент не встановлював і нового розміру або особливого порядку нарахування цих соціальних виплат в Законі України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, Законі України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”.

У зв’язку із набранням 22.07.2011 р. законної сили постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету” позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в частині нарахування та виплати пенсії за період з 01.01.2011 р. по 22.07.2011 р. включно.

Доводи відповідача у запереченні на позов щодо застосування мінімальної пенсії за віком, а саме, якою є база для розрахунку 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Однак згідно частини третьої статті 28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Оскільки законодавством інший мінімальний розмір пенсії за віком не визначений, то слід застосовувати для бази обрахунку зазначеного підвищення на 30% - розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини та відповідно до частин 1,2 статті 8 КАС України при вирішенні справи має застосовуватись принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суд вважає, що правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання підвищення пенсії основані на принципі юридичної визначеності.

Відповідно до статей 99,100 КАС України, в редакції чинній на момент звернення до суду, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод та інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З урахуванням наведеного та фактичної дати звернення позивача (10.07.2009 р.) за захистом своїх порушених прав, виходячи із передбаченого законом строку звернення до адміністративного суду, на застосуванні якого наполягає відповідач, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про нарахування та виплату підвищення до пенсії за період з січня 2008 року по 9 липня 2008 року .

Будь-яких поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав позивачем не наведено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач має здійснити донарахування та виплату на користь позивача за період, починаючи з 10.07.2008 р. по 22.07.2011 р. включно, щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей” з урахуванням абз.1. ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум за даний період по 22.07.2011 р. включно. Дії відповідача за вказаний період слід визнати протиправним, а позов в частині виплати підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 10.07.2008 р. по 22.07.2011 р. включно підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.8, 22, 64, 95, 152 Конституції України, ст. ст.1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,“Про Державний бюджет України на 2008 рік”, Закон України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, Закон України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування Закону України “Про соціальний захист війни”, Законом України № 3491 від 14.06.2011 р. “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет на 2011 рік”, Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р., ст. ст. 8, 9, 11, 159-163, 256, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області щодо недоплати за період з 10.07.2008 р. по 22.07.2011 р. включно ОСОБА_2 підвищення до пенсії, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кам’янка-Бузькому районі Львівської області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_2 за період з 10.07.2008 р. по 22.07.2011 р. включно щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням абз.1 ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та виплачених сум за даний період.

В решті у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанову суду у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області у трьохмісячний строк з моменту отримання постанови подати звіт про її виконання.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кам’янка-Бузький районний суд Львівської області протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя Самсін М.Л.