Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

          Іменем України

          РІШЕННЯ

25 січня 2017 року Справа № 927/1103/16

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця»,

код ЄДРПОУ 40075815, вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680

В особі: Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця»,

код ЄДРПОУ 40081195, вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79007

Відповідач: Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Корюківкаліс»,

код ЄДРПОУ 05389126, вул. Дудка, 46, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 митниця Державної фіскальної служби України,

код ЄДПРПОУ 39420875, вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000

Предмет спору: про стягнення 22455,90 грн.

Суддя В.В. Шморгун

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, довіреність № б/н від 25.10.2016;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, довіреність № 128 від 22.07.2015; ОСОБА_4 - представник, довіреність № 111 від 18.05.2015;

від третьої особи: ОСОБА_5 – державний інспектор юридичного відділу, довіреність №1445/9/13-70-10 від 19.01.2017.

У судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» подано позов до Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Корюківкаліс», у якому просить стягнути з відповідача нарахованих платежів за час затримки вагона №67871723 у розмірі 22455,90 грн, з яких по станції Ходорів: 4710,40 грн - плата за користування вагоном, 673,60 грн - плата за маневрову роботу, 244,00 грн -плата за 2 повідомлення, 3591,10 грн – плата за зберігання вантажу, тариф Ходорів – Скнилів за відстань (69 км) – 2682,00 грн; по станції Скнилів: тариф Ходорів – Скнилів за відстань (69 км) – 2682,00 грн, 2799,20 грн - плата за користування вагоном, 673,60 грн - плата за маневрову роботу, 2394,10 грн – плата за зберігання вантажу у вагоні, 456,90 грн – плата за участь представника при митному огляді, 244,00 грн -плата за 2 повідомлення, 1305,00 грн плата за вантажно-розвантажувальні роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв’язку з затриманням вагону №67871723 на станції Ходорів та відправленням його на станцію Скнилів для проведення огляду, ОСОБА_1 залізницею у відповідності до норм Статуту залізниць України, Угоди про міжнародне залізничне сполучення (СМГС), Митного кодексу України, Правил розрахунків за перевезення вантажів та правил користування вагонами і контейнерами нараховано відповідачу платежі, які останнім не були сплачені.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.11.2016 порушено провадження у справі, відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 митницю Державної фіскальної служби України та призначено розгляд справи на 13.12.2016.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.12.2016 відкладено розгляд справи на 12.01.2017.

У судовому засіданні 12.01.2017 оголошено перерву до 24.01.2017 та винесено ухвалу про проведення судового засідання 24.01.2017 в режимі відеоконференції. Проведення відеоконференції доручено Господарському суду Львівської області.

Судове засідання 24.01.2017 проведено в режимі відеоконференції.

У судове засідання з'явились уповноважені представники позивача, відповідача та третьої особи.

У своїх доводах позивач посилається на ст. 119 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, п.п. 2, 15 Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113, відповідно до яких за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під’їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб’єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов’язаної з митним оформленням.

          Позивач вказує, що пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами передбачено випадки, коли вантажовідправник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами. Митні процедури не входять до цього переліку, а тому це не є підставою звільнення вантажовідправника від плати за користування вагонами і контейнерами.

Як зазначає позивач, заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 22 455,90 грн, що становить платежі за час затримки вагону, була нарахована відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1), затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 26.03.2009 №317.

Також позивач посилається на ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України, згідно з якою розвантажувальні, навантажувальні та перевантажувальні роботи та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємства залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених осіб.

Представник позивача заперечує проти доводів представника відповідача щодо невідповідності редакції СМГС, оскільки чинна редакція СМГС розміщена на сайті Організації співпраці залізниць (ОСЖД), яка розробила СМГС, а чому її редакція на сайті Верховної ради України є іншою, йому невідомо.

Представник позивача пояснив, що процедуру митного переоформлення було розпочато на підставі листа ОСОБА_1 митниці ДФС від 24.05.2016 №7653/1370-20/10/38 саме з 24.05.2016, коли закінчено невідомо, але вагон №67871723 відпущений на підставі листа Стрийського відділу поліції Жидачівського відділення поліції ГУ НП у Львівській області №3142/60/05-2016 від 28.05.2016. З 18.05.2016 до 24.05.2016 вагон був затриманий через втручання громадськості та правоохоронних органів (поліція, СБУ), а після 20.05.2016 і для забезпечення виконання ухвал суду про тимчасовий доступ до речей та документів від 20.05.2016 та від 21.05.2016.

Як пояснює третя особа, до ОСОБА_1 митниці надійшов лист Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області від 24.05.2016 №3051/60/05-2016 з проханням забезпечити переогляд вагонів №68535061, 67871723, 60605326, 96396452 на залізничній станції “Скнилів”. Відповідно до зазначеного листа, переогляд проведений на підставі ухвали слідчого судді Жидачівського районного суду Львівської області Сидорака Б.Г. про тимчасовий доступ до речей від 21.05.2016 за матеріалами досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201640200000489 від 18.05.2016, за ознаками ч. 3 ст. 191 КК України.

Також третьою особою надано копію службової записки від 10.01.2017 №56/13-70-20/10, у якій зазначається, що всі дії з вагонами, у тому числі з вагоном №67871723, здійснювались в рамках кримінального провадження, Управлінням боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_1 митниці ДФС не вчинялось дій щодо затримання чи переогляду вагонів, а отже і не приймалося та не могло прийматися рішення про пропуск вагонів до пункту призначення.

Представник третьої особи підтримує позовні вимоги та зазначає, що митного огляду (переогляду) вагону №67871723 ОСОБА_1 митницею не проводилось, а проводився огляд вагону в рамках кримінального провадження.

У подану відзиві на позов відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на ст. 338 Митного кодексу України, згідно з якою у випадку, якщо порушення митних правил не виявлено при митному оформленні напіввагону, то огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення та на підставі цього вважає, що нараховані залізницею платежі за час затримки вагону повинна сплачувати ОСОБА_1 митниця.

У своїх запереченнях на позовну заяву представник відповідача посилається на п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України №467 від 23.05.2012 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України», згідно з яким переогляд може бути вчинено на підставі одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмових доручень за формою згідно з додатком у рамках кримінального провадження, оперативно-розшукової або контррозвідувальної справи. Представник відповідача зазначає, що представники позивача та третьої особи повідомили про те, що ніякого доручення не було. Оскільки доручення за встановленою Постановою Кабінету Міністрів від 25.05.2016 №341 формою слідчим Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1 митниці не надавалось, а огляд здійснювався на підставі листа поліції, тому на думку представника відповідача ОСОБА_1 митницею разом з представниками поліції неправомірно проведено огляд вагону. Крім того, представник відповідача вказує, що було порушено строк огляду (переогляду) вагону, встановлений ч. 1 ст. 255 Митного кодексу України, який становить 4 години, оскільки вагон №67871723 затримали 18.05.2016 і переоглядали з 24.05.2016 по 28.05.2016. Також представник відповідача вказує, що у актах загальної форми №162 від 18.05.2016, № 185 від 25.05.2016, №1444 від 25.05.2016, №1450 від 25.05.2016 міститься пряме посилання на проведення митного переогляду вагону №67871723, але відповідачу жодних повідомлень про проведення ОСОБА_1 митницею митного переогляду вагону №67871723 не надходило та відсутній акт проведення митного переогляду вказаного вагону. На підставі цього представником відповідача зроблений висновок, що ніякого митного огляду або переогляду вагону ОСОБА_1 митницею не проводилось. Посилаючись на ст. 22, 30 Статуту залізниць України, зазначає, що позивач не міг проводити розвантажувальні та навантажувальні роботи без укладання додаткового договору та згоди відповідача, а отже не має право виставляти рахунки на оплату цих робіт. Також вважає, що залізницею було змінено маршрут прямування вантажу, завантаженого у вагон №67871723, без заяви відповідача, чим порушено п. 44 Статуту залізниць України, договір «Про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги» №6624884 від 31.07.2015, ст. 25 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС). Крім того, представник відповідача вказує, що статті 22, 28, 31, 32 СМГС, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не містять норм, які вказували би, що за митні формальності, які проводила ОСОБА_1 митниця, повинен сплачувати плату залізниці вантажовідправник. На його думку, при написанні позовної заяви позивачем взято СМГС у невідомій редакції, оскільки на сайті Верховної ради України розміщена інша редакція СМГС від 16.10.2015, яка є чинною на сьогодні, а тому статті СМГС вказані позивачем не співпадають зі статтями СМГС, яка знаходиться на сайті Верховної ради України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши надані сторонами докази та оглянувши у судовому засіданні їх оригінали, суд вбачає підстави для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

12.05.2016 Районне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Корюківкаліс» згідно з залізничною накладною відправило зі станції Корюківка Південно-Західної залізниці вагон №67871723 з лісоматеріалами, отримувач G.G. Holzindustrie Schweighofer S.R.L. (Радауць, Сучава, Румунія), станція призначення вантажу – Дорнешть, Румунія.

Згідно з картотечними даними про вагони вантажного парку власником вагону №67871723 є філія “ПВРЗ” ПАТ “Укрзалізниця”.

18.05.2016 вагон № 67871723 прибув на станцію Ходорів ОСОБА_1 залізниці та о 08:00 годині був затриманий на вимогу правоохоронних органів та громадських активістів, про що складено акт загальної форми №162 від 18.05.2016 та відправлено телеграфне повідомлення на станцію відправлення для інформування вантажовідправника.

Ухвалою слідчого судді Жидачівського районного суду Львівської області Сидорака Б.Г. від 20.05.2016 у справі №443/867/16-к заступникові начальника СВ Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області майору поліції ОСОБА_6, або ж особі, уповноваженій на здійснення тимчасового доступу на підставі доручення слідчого, надано дозвіл на тимчасовий доступ та вилучення оригіналів, чи належним чином завірених копій документів, а саме: оригіналів товарно-супровідних документів, які знаходяться у володінні регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», виробничо-структурний підрозділ «ОСОБА_1 дирекція залізничних перевезень», станція «Ходорів» на лісопродукцію, яка належить, у тому числі РКСЛГП «Корюківкаліс», та яка розміщена у вантажних відсіках 55 залізничних вагонів, що перебувають в пасажирському парку залізничної станції «Ходорів», у тому числі у вагоні №67871723.

Ухвалою слідчого судді Жидачівського районного суду Львівської області Сидорака Б.Г. від 21.05.2016 у справі №443/867/16-к заступникові начальника СВ Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області майору поліції ОСОБА_6, або особі, уповноваженій на здійснення тимчасового доступу на підставі доручення слідчого, надано дозвіл на тимчасовий доступ до лісопродукції, яка знаходиться у володінні регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», виробничо-структурний підрозділ «ОСОБА_1 дирекція залізничних перевезень», 7-ма та 8-ма колії пасажирського парку залізничної станції «Ходорів», яка належить, у тому числі РКСЛГП «Корюківкаліс», та яка розміщена у вантажних відсіках 55 залізничних вагонів, що перебувають в пасажирському парку залізничної станції «Ходорів», у тому числі у вагоні №67871723.

У листі №3051/60/05-2016 від 24.05.2016 Жидачівське відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області просило ОСОБА_1 митницю ДФС забезпечити переогляд вагону №67871723 на залізничній станції «Скнилів» на виконання ухвали слідчого судді Жидачівського районного суду Львівської області Сидорака Б.Г. про тимчасовий доступ до речей від 21.05.2016 з метою припинення можливих протиправних дій та попередження незаконного вивезення з митної території України лісоматеріалів.

24.05.2016 ОСОБА_1 митницею ДФС був виданий наказ №7653 про відправлення вагону №67871723 на залізничну станцію «Скнилів» для проведення його переогляду.

ОСОБА_1 митниці ДФС від 24.05.2016 №7659/13-70-20/10/38, у зв’язку з надходженням листа Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області №3051/60/05-2016 від 24.05.2016 з метою проведення переогляду, ОСОБА_1 митниця просила ОСОБА_1 залізницю вивести вагон №67871723 на залізничній станції «Скнилів» у безпечне місце для здійснення вивантаження та встановлення фактичної наявності у відповідності до ТСД переміщуваного товару, який знаходиться у вагоні.

25.05.2016 о 00:12 годині на підставі листа ОСОБА_1 митниці від 24.05.2016 №7659/13-70-20/10/38 вказаний вагон відправлений на станцію Скнилів ОСОБА_1 залізниці для проведення митного огляду вантажу, про що складено акт загальної форми №185 від 25.05.2016 та відправлено телеграфні повідомлення №16, 17 від 25.05.2016 на станцію відправлення для інформування вантажовідправника.

Згідно з актом загальної форми №185 від 25.05.2016 ОСОБА_1 залізницею нараховано платежів за затримку вагону №67871723 на станції Ходорів на загальну суму 11901,10 грн.: 4710,40 грн - плата за користування вагоном, 673,60 грн - плата за маневрову роботу, 244,00 грн -плата за 2 повідомлення, 3591,10 грн – плата за зберігання вантажу, тариф Ходорів – Скнилів за відстань (69 км) – 2682,00 грн.

25.05.2016 о 06:45 годині вагон №67871723 прибув на станцію Скнилів для проведення комісійного огляду та був відправлений на 15 колію вантажного двору для очікування представників митниці для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, про що складено акт загальної форми №1444 від 25.05.2016.

Під час переогляду вантажу залізницею здійснювалось вивантаження та його повторне завантаження, прийнято рішення про подальше його зберігання до надання висновку спеціалістами НЛТУ України, про що складено акти загальної форми від 25.05.2016 №1444, 1450, 1456. У переогляді вагону брали участь представники НЛТУ України (Національного лісотехнічного університету України), ОСОБА_1 митниці та оперуповноважений ДЗЕ Національної поліції України.

На підставі листа Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області №3142/60/05-2016 від 27.05.2016, ОСОБА_1 залізницею прийнято рішення про випуск вагону №67871723, про що складено акт загальної форми №1480 від 28.05.2016. У вказаному акті залізницею нараховані платежі за затримку вагону на станції Скнилів на загальну суму 10554,80 грн.: тариф Ходорів – Скнилів за відстань (69 км) – 2682,00 грн, 2799,20 грн - плата за користування вагоном, 673,60 грн - плата за маневрову роботу, 2394,10 грн – плата за зберігання вантажу у вагоні, 456,90 грн – плата за участь представника при митному огляді, 244,00 грн -плата за 2 повідомлення, 1305,00 грн плата за вантажно-розвантажувальні роботи.

ОСОБА_1 митниці ДФС від 31.05.2016 №8051/13-70-20/10/38 повідомлено ОСОБА_1 залізницю про завершення перевірки щодо законності вивезення лісоматеріалів з митної території України. У наданому листі ОСОБА_1 митниця не заперечила щодо подальших дій з вагоном №67871723.

Таким чином, втручання ОСОБА_1 митниці ДФС у спірні відносини відбулось лише 24.05.2016 на підставі Наказу №7653. З 18.05.2016 до 24.05.2016 вагон був затриманий через втручання громадськості та правоохоронних органів, а після 20.05.2016 і для забезпечення виконання ухвал суду про тимчасовий доступ до речей та документів від 20.05.2016 та від 21.05.2016.

Всього нараховано платежів за затримку вагону за період з 18.05.2016 по 28.05.2016 у розмірі 22455,90 грн.

Усі платежі за час затримки вагону №67871723 на станціях Ходорів та Скнилів нараховані залізницею згідно зі ставками, визначеними у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 26.03.2009 №317, Тарифне керівництво №1 (далі - Тарифне керівництво №1).

          Позивачем було направлено відповідачу претензію №НЮ-1178 від 16.11.2016 на суму 22455,90 грн з проханням оплатити розмір нарахованих платежів за час затримки вагону, яка залишена відповідачем без задоволення.

Представник позивача пояснив, що процедуру митного переоформлення було

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

          Згідно зі ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

          Відповідно до ч.1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

          Статтями 318, 316 Митного кодексу України визначено, що митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний огляд (огляд та переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення) є формою митного контролю, який здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів.

          Згідно з ч. 2 ст. 218 Митного кодексу України розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, проводяться підприємствами залізниці за рахунок власників товарів або уповноважених ними осіб.

          Статтею 338 Митного кодексу України визначено, що за результатами застосування системи управління ризиками огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - без розкриття пакувальних місць і без обстеження транспортного засобу, частковим - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу та повним - з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу.

          Крім випадків, зазначених у частинах другій - четвертій цієї статті, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення. Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов’язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники органів доходів і зборів не можуть бути понятими.

Порядок проведення огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про:

1) посадових осіб органу доходів і зборів, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення;

2) підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем;

3) обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення;

4) інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводився.

Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи органу доходів і зборів, яка проводила огляд (переогляд).

Один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.

Форма акта огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 14 Вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитися огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №467 від 23.05.2012 (далі – Вичерпний перелік), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмового звернення із зазначенням підстави проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.

У зверненні повинна бути зазначена така інформація:

- номер, дата його надіслання;

- назва і реквізити письмового доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали слідчого судді, суду, що є підставою для його надіслання;

- опис (найменування) товару, марка, модель та номерний знак транспортного засобу або номер контейнера, щодо яких необхідно провести огляд (переогляд);

          - вид огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення (огляд або переогляд; ідентифікаційний, частковий або повний);

- назва перевізника, одержувача та відправника (у разі наявності);

- посада, прізвище, ім’я та по батькові осіб, які братимуть участь у проведенні огляду (переогляду);

- строк проведення огляду (переогляду) та строк інформування про результати його проведення.

Як встановлено судом, звернення Жидачівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУ НП у Львівській області №3051/60/05-2016 від 24.05.2016 не відповідає вимогам п. 14 Вичерпного переліку через відсутність у ньому, зокрема, вид огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення (огляд або переогляд; ідентифікаційний, частковий або повний), посади, прізвища, ім’я та по батькові осіб, які братимуть участь у проведенні огляду (переогляду), строку проведення огляду (переогляду) та строку інформування про результати його проведення тощо.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №636 (далі – Наказ №636) затверджено форму акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу.

Як встановлено судом, такий акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу працівниками митниці відповідно до положень Митного кодексу України та Наказу №636 не складався.

Крім того, як також встановлено судом, втручання ОСОБА_1 митниці ДФС у спірні відносини відбулось лише 24.05.2016 на підставі Наказу №7653. З 18.05.2016 до 24.05.2016 вагон був затриманий через втручання громадськості та правоохоронних органів, а після 20.05.2016 і для забезпечення виконання ухвал суду про тимчасовий доступ до речей та документів від 20.05.2016 та від 21.05.2016.

Як зазначає третя особа, всі дії з вагонами, у тому числі з вагоном №67871723, здійснювались в рамках кримінального провадження, Управлінням боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_1 митниці ДФС не вчинялось дій щодо затримання чи переогляду вагонів, а отже і не приймалося та не могло прийматися рішення про пропуск вагонів до пункту призначення.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 митницею ДФС України митний огляд (переогляд) вказаного вагону відповідно до положень Митного кодексу України, Вичерпного переліку та Наказу №636 не проводився, а тому такі дії не можуть вважатись і здійсненням митного контролю у розумінні цих нормативно-правових актів.

З огляду на викладене, не підлягають застосуванню до спірних відносин приписи ст. 218, 338 Митного кодексу України, на які посилаються позивач та відповідач, відповідно.

          З ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України Умови слідує, що умовами перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

          Статут залізниць України (далі - Статут), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць іншими видами транспорту (п. 2 Статуту).

          Згідно зі ст. 4 Статуту перевезення залізниця вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) – це міжнародна угода про пряме вантажне сполучення між станціями, які відкриті для вантажних операцій у внутрішньому залізничному сполученні країн, яка розроблена і діє в рамках організації співпраці залізниць (ОСЖД), членом якої є і Україна. СМГС є чинною з 01.11.1951, а для України з 05.06.1992.

          Кабінет Міністрів України у Постанові від 03.04.1993 №246 «Про угоди щодо міжнародного залізничного вантажного та пасажирського сполучення» у зв'язку з прийняттям Державної адміністрації залізничного транспорту України до Організації співдружності залізниць та її приєднанням до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (998_011) та Угоди про міжнародне залізничне пасажирське сполучення постановив залізницям, морським пароплавствам, вантажовідправникам і вантажоодержувачам України забезпечити виконання цих угод.

          Відповідно до ст. 14 Закону України “Про міжнародні договори” міжнародні договори набирають чинності для України після надання нею згоди на обов'язковість міжнародного договору відповідно до цього Закону в порядку та в строки, передбачені договором, або в інший узгоджений сторонами спосіб.

          Статтею 21 Закону України “Про міжнародні договори” визначено, що чинні міжнародні договори України публікуються українською мовою в "Зібранні діючих міжнародних договорів України" та інших офіційних друкованих виданнях України.

          Згідно з п. 2 Оглядового листа Вищого господарського суду України “від 29.11.2007 №01-8/917 “Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства” Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення ( 998_011 ) є чинною в Україні відповідно до Закону України "Про правонаступництво України" та "Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів".

Усуваючи розбіжності у редакціях           СМГС, на які посилаються позивач та відповідач, суд виходить з такого.

Текст СМГС, на який посилається позивач, дійсно розміщений на офіційному веб - сайті ОСЖД (Организации сотрудничества железных дорог) у мережі Інтернет (http://osjd.org), а також міститься і на офіційному веб - сайті Укрзалізниці (http://www.uz.gov.ua/).

У свою чергу, на сайті Верховної ради України (http://zakon5.rada.gov.uahttp://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_011) розміщений також текст Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) (документ 998_011), на який посилається відповідач, зі змінами та доповненнями на 01.07.2011, і який не відповідає тексту СМГС, на який посилається позивач.

При цьому, після назви цієї угоди (документ 998_011) зазначено, що зміни до Угоди дивитись в документах від 06.06.2014 та від 16.10.2015.

Одночасно, у розділі «Історія документа та редакції» міститься редакція «Изменений и дополнений в Соглашение о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС)» від 06.06.2014, який діє для України з 01.07.2015 (документ 998_556, http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_556) та «Изменений и дополнений в Соглашение о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС)» від 15.10.2015, який діє для України з 01.07.2016 (документ 998_802, http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_802/

paran2#n2), а у розділі «Публікації документа» зазначено, що ці документи опубліковані в офіційному друкованому виданні - Офіційному віснику України від 04.09.2015 №68 та від 29.07.2016 №57, відповідно,

У тексті цих змін до СМГС від 06.06.2014 та 16.10.2015 (документ 998_556 та 998_802, відповідно) міститься редакція СМГС, яка розміщена на офіційному веб - сайті ОСЖД, на офіційному веб - сайті Укрзалізниці, та на яку безпосередньо посилається позивач.

Отже до тексту угоди на сайті Верховної ради України (документ 998_011) лише не внесені зміни, про що свідчить також зазначення того, що угода зі змінами та доповненнями станом на 01.07.2011, а текст змін, які приймались після 01.07.2011, необхідно дивитись окремо.

Отже, з урахуванням змін до СМГС від 06.06.2014 та від 16.10.2015, які також розміщені на сайті Верховної ради України, але окремо, не у самому тексті угоди, редакція СМГС, на яку посилається позивач, є чинною і підлягає застосуванню у спірних відносинах.

З огляду на викладене, заперечення представника відповідача щодо невідповідності редакції СМГС господарським судом відхиляються.

Під час вирішення даного спору суд керується СМГС у редакції від 06.06.2014 (документ 998_556), чинної станом на час існування спірних правовідносин

Відповідно до §1 ст. 3 СМГС дана угода встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні і у прямому міжнародному залізнично-паромному сполученні.

Параграфом 6 ст. 28 СМГС встановлено, що якщо перешкода з перевезення вантажу або його видачі виникла з причин, які не залежать від перевізника, перевізнику повинні бути сплачені додаткові провізні платежі та витрати, які понесені ним у зв’язку з перешкодою, а також неустойки, якщо вони передбачені національним законодавством.

Відповідно до ст. 32 СМГС перевізнику повинні бути відшкодовані всі витрати, пов’язані з перевезенням вантажу, які не передбачені тарифами, що діють і які викликані причинами, що не залежать від перевізника. Відшкодування додаткових витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 31 «Сплата провізних платежів та неустойок».

Статтею 31 СМГС передбачено, що якщо угодою між учасниками перевезення не передбачено інше, сплата провізних платежів є обов’язком:

1) відправника, який бере участь у перевезенні вантажу, за винятком перевізника, який видає вантаж, за перевезення, яке їм здійснюється;

2) отримувача – перевізнику, який видає вантаж, за перевезення, яке їм здійснюється

Щодо неустойок діє такий же порядок.

Також, відповідно          до ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

          Згідно ст. 121 Статуту вантажовідправник, вантажоодержувач, порт звільняються

від плати за користування вагонами і контейнерами:

а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через

стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних

під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на

підприємстві, внаслідок яких згідно з чинним положеннями

заборонено виконувати вантажні роботи;

б) у разі подання залізницею вагонів (контейнерів) у

кількості, що перевищує максимальну переробну спроможність

навантажувальних і розвантажувальних пунктів відправника і

одержувача;

в) у інших випадках, передбачених Правилами.

          Відповідно до ст. 9 Правил користування вагонами і контейнерами, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999 (далі - Правила) про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

          Згідно зі ст. 10 Правил облік затриманих на підходах вагонів здійснюється

станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.

          Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення.

           Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах -

один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів.

          Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за

погодженням з вантажовласником).

          Згідно зі ст. 12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

           Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

          Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

          Відповідно до ст. 16 Правил Вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

          а) якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями

заборонено виконувати вантажні роботи;

          б) у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

          в) у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального

часу користування вагонами (контейнерами).

           Причина звільнення від плати за користування вагонами і

контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за

користування вагонами (контейнерами).

Статтею 13 Правил передбачено, що плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх

випадках, крім тих, які залежать від залізниці, що узгоджується з приписами ст. 28, 32 СМГС.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач як перевізник має право на відшкодування понесених витрат саме з вантажовідправника.

Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 митницею разом з представниками поліції неправомірно затримано та проведено огляд вагону, а нараховані залізницею платежі за час затримки вагону повинна сплачувати ОСОБА_1 митниця на підставі ст. 338 Митного кодексу України, господарським судом відхиляються, оскільки неправомірність дій ОСОБА_1 митниці ДФС та поліції не є предметом або підставою позову, а відтак не є предметом дослідження при вирішенні даного спору. Відповідач не позбавлений права оскаржити дії ОСОБА_1 митниці та поліції у суді у загальному порядку, у тому числі з вимогами про відшкодування збитків, завданих їх неправомірними діями.

Крім того, судом відхиляються заперечення представника відповідача щодо зміни залізницею маршруту прямування вантажу з огляду на наступне.

          Вагон № 67871723, що був затриманий на станції Ходорів був направлений для огляду на станцію Скнилів, яка не входила до маршруту прямування вантажу, але після проведення огляду повернутий на станцію Ходорів і зміг продовжити свій маршрут до станції призначення. Таким чином, зміни маршруту прямування не відбулось.

Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 26.03.2009 №317 затверджено Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги (Тарифне керівництво №1).

Цим же наказом затверджені Коефіцієнти, що застосовуються до Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги.

Згідно з п. 5 Розділу 1 Тарифного керівництва №1 при визначенні плати та зборів округлення їх здійснюється згідно з порядком, визначеним у цьому пункті.

Пунктом 1 Розділу 5 Тарифного керівництва №1 передбачено, що ставки плати за користування вагонами перевізника України залежно від часу користування і від кількості операцій, що виконуються (навантаження, вивантаження) з вагонами, наведені в табл. 1.

На підставі таблиці 1 Розділу 5 Тарифного керівництва №1, позивачем нараховано плату за користування вагону (із застосуванням коефіцієнту 1,842): по станції Ходорів (160 годин) — 4710,40 грн та по станції Скнилів (76 годин) — 2799,20 грн.

Відповідно до п. 1. 8 Розділу 3 Тарифного керівництва №1 за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні.

Нарахована плата за маневрову роботу на станції Ходорів, яка виконувалась протягом 30 хвилин, із застосуванням коефіцієнту 2,302, становить 673,60 грн, а по станції Скнилів -20 хвилин — 673,60 грн.

Підпунктом 2.1. пункту 2 Розділу 3 Тарифного керівництва №1 встановлено, що термін безоплатного зберігання обчислюється згідно з відповідними Правилами. Після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі: 4,0 грн за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн.

Згідно зі ст. 46 Статуту залізниць України вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Так, за зберігання вантажу вагою 65 тон у вагоні на станції Ходорів за 6 діб (з урахуванням пільгової доби), із застосуванням коефіцієнту 2,302, нараховано 3591,10 грн, а на станції Скнилів за 4 доби — 2394,10 грн.

Відповідно до п.1.1. пункту 1 Розділу 4 Тарифного керівництва №1 визначення плати за вантажні перевезення у складі поїздів здійснюється за тарифними схемами для перевезення: схема 1 - вантажів вагонними відправками в універсальних вагонах.

Згідно зі схемою 1 залізницею нараховано плату за перевезення вагону від станції Ходорів до станції Скнилів (69 км), із застосуванням коефіцієнту 1,842, у розмірі 2682,00 грн та у зворотному напрямку зі станції Скнилів до станції Ходорів (69 км) у розмірі 2682,00 грн.

Господарський суд вважає, що вимоги зі стягнення плати за користування вагоном, перевезення вагону, за виконання маневрових робіт та зберігання вантажу у загальному розмірі 20206,00 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені до стягнення з відповідача плату за повідомлення, участь представника при митному огляді та вантажно-розвантажувальні роботи, які судом задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Пунктом 10 Розділу 3 Тарифного керівництва №1 визначено, що за виконання залізницями послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, справляються збори згідно з табл. 3.

На підставі п. 3 таблиці 3, який визначає ставку збору за надання телеграфом одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення, у розмірі 53,00 грн, позивачем нараховано відповідачу плату за два повідомлення, відправлених зі станції Ходорів, із застосуванням коефіцієнту 2,302, у розмірі 244,00 грн та за два повідомлення, відправлених зі станції Скнилів, у розмірі 244,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до них копій повідомлень, залізницею телеграфом направлялись 4 повідомлення на станцію відправлення для інформування вантажовідправника, а не повідомлення одержувачам інформації про вантажі, що прибули на їхню адресу на станції призначення, як передбачено п. 3 таблиці 3.

Отже, нарахована залізницею плата за направлення повідомлень у розмірі 488,00 грн задоволенню не підлягає.

Згідно з п. 4.2. Розділу 3 Тарифного керівництва №1 за участь на вимогу вантажовласника працівника залізниці (перевізника) у зважуванні й/або видачі вантажу нараховується збір у розмірі 66,2 грн за перші півгодини і 14,7 грн за кожні наступні півгодини. Неповні півгодини округлюються до повних.

Відповідно до цього пункту залізницею нараховано плату за участь представника при огляді на станції Скнилів у розмірі 456,90 грн.

У судових засіданнях представник відповідача зазначив, що жодних заяв чи вимог про участь представника працівника залізниці ним не надавалось.

Позивачем також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідачем (вантажовласником) надсилалась залізниці вимога про участь його представника.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення плати за участь представника при огляді у розмірі 456,90 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Також позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача плати за вантажо-розвантажувальні роботи на станції Скнилів згідно з калькуляцією у розмірі 1305,00 грн (622,5+682,5).

Згідно з калькуляціями ДТГО «ОСОБА_1 залізниця» від 21.10.2015 вартість навантаження 1 тонни лісоматеріалів електрокозловим краном в піввагон та платформу становить 34,13 грн, а вартість вивантаження 1 тонни лісоматеріалів електрокозловим краном в піввагон та платформу становить 31,13 грн.

Відповідно до наданої накладної, маса вантажу становить 65 тон. У судовому засіданні 12.01.2017 на питання представника відповідача, представник позивача відповів, що вантаж повністю вивантажувався з вагону та завантажувався назад.

Вивантаження та завантаження вагону підтверджується і актами загальної форми №1450 від 25.05.2016 та 1456 від 25.05.2016.

Але, враховуючи масу вантажу – 65 тон, з наданого розрахунку належних залізниці платежів за затримку вагону на станції Скнилів не можливо встановити, за яку саме масу вантажу нарахована плата за вантажо-розвантажувальні роботи, і як саме здійснювався розрахунок.

У зв’язку з цим, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача плати за вантажо-розвантажувальні роботи на станції Скнилів у розмірі 1305,00 грн задоволенню не підлягають, оскільки такі нарахування є необґрунтованими та не доведеними.

Згідно з ст. 32-34 та 36 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Інші докази та пояснення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі: Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» підлягають частковому задоволенню у розмірі 20206,00-- грн.

Судовий збір у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 22, 27, 32-36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Районного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Корюківкаліс» (код ЄДРПОУ 05389126, вул. Дудка, 46, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі: Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» (код ЄДРПОУ 40081195, вул. Гоголя, 1, м. Львів, 79007) 20206,00 грн нарахованих платежів за час затримки вагона та 1239,93 грн витрат зі сплати судового збору.

3. У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.01.2017.

Суддя                                 В.В. Шморгун