ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.09.2009 року Справа № 25/102-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П.
суддів Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.,
при секретарі судового засідання Резніченко С.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача : Чернов О.А., довіреність № 01/2009 від 30.12.08 р.;
від позивача : Панкєєв Я.В., довіреність № 02/2009 від 30.12.08 р.;
від відповідача : Закуренко Т.М., довіреність № 11/08/022-390 від 09.02.09 р
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Енергоресурси", м. Нікополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.09 р. по справі № 25/102-09
за позовом: Закритого акціонерного товариства "Енергоресурси", м. Нікополь
до Нікопольської міської ради, м. Нікополь
про зобов'язання вчинити певні дії.
ВСТАНОВИВ:
В травні 2009 р. Закрите акціонерне товариство "Енергоресурси", м. Нікополь звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Нікопольської міської ради, м. Нікополь про зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.09р. по справі 25/102-09 (суддя –Чередко А.Є.) у задоволенні позову відмовлено.
При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, до того ж суд не вбачає підстав для порушення відповідачем прав та інтересів позивача.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, позивач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати, вважає його винесеним з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
У відзиві на апеляційну скаргу, представник відповідача просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи 16.07.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки площею 11,6023га., яка розташована у м. Нікополь, по пр. Трубників, 56. Зазначений договір було зареєстрованого у Нікопольському районному відділі ДРФ центру Державного земельного кадастру 20.08.2008р. за № 040811000175.
18.03.2009р. позивач отримав від Нікопольської міської ради додаткову угоду № 2 від 04.03.2009р. до Договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Нікопольському районному відділі ДФР центру Державного земельного кадастру від 20.08.2008р. за № 040811000175, згідно якої здійснюється зміна діючої нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та відповідно розмір орендної плати.
30.03.2009р. позивачем на адресу відповідача було направлено підписану додаткову угоду № 2 від 04.03.2009р. з протоколом розбіжностей.
В протоколі розбіжностей до Додаткової угоди № 2 від 04.03.2009р. позивач не погоджується з редакцією відповідача відносно п. 5 даної угоди, а саме п. 5 спірної додаткової угоди в редакції відповідача було встановлено, що ця угода підлягає реєстрації в Нікопольському районному відділі ДРФ центру Державного земельного кадастру.
Позивачем було запропоновано наступну редакцію п. 5 додаткової угоди: “Ця угода підлягає реєстрації у Нікопольському районному відділі ДФР центру Державного земельного кадастру. Зміни до договору оренди набирають чинності після їх державної реєстрації”.
Підставою не погодження позивача з запропонованим варіантом угоди є її часткова не відповідність вимогам чинного законодавства України.
17.04.2009 року відповідачем на адресу позивача було направлено лист № 2317, в якому відповідач не погоджується з редакцією позивача відносно п. 5 додаткової угоди № 2 від 04.03.2009р. та направлено на підпис позивачу нову додаткову угоду № 2 від 07.04.2009р. з текстом, аналогічним додатковій угоді № 2 від 04.03.2009р.
Згідно з п.п. 2, 3, 4, 5 ст. 181 Господарського кодексу України, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Відповідно до п. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до п. 7 ст. 181 ГК України, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
За п. 3.7. договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами, у разі необхідності, за домовленістю сторін, рішенням сесії Нікопольської міської ради, розмір, порядок, строки та умови сплати орендної плати можуть змінюватись, що встановлюється додатковою угодою.
Згідно з п. 3.8. договору оренди земельної ділянки, підставами для зміни розміру, порядку, строків та умов виплати орендної плати, зокрема може бути рішення сесії Нікопольської міської ради.
Вбачається, що Нікопольською міською радою 01.08.2008р. було прийнято рішення за № 40-28/V „Про затвердження технічної документації з корегування грошової оцінки земель міста Нікополя”, а 24.10.2008р. рішенням ради за № 2-31/ V до рішення від 01.08.2008р. № 40-28/V були внесені зміни щодо набуття чинності нової грошової оцінки землі з 01.01.2009р.
З наведеного вбачається, що у сторін існували, передбачені чинним законодавством та договором підстави для зміни умов договору оренди земельної ділянки, шляхом укладення відповідної додаткової угоди.
Пунктом 5, 7 ст. 181 Господарського кодексу України, передбачено передачу на вирішення суду спір щодо розбіжностей, які виникли під час укладення договору або додаткової угоди до договору має сторона, яка одержала протокол розбіжностей,
Якщо ж такою стороною не було у встановлений строк вчинено відповідних дій пропозиції іншої сторони вважаються прийнятими.
Як вірно встановив господарський суд, у позивача були відсутні правові підстави для звернення з даним позовом до суду.
Також, господарський суд не вбачає і порушення прав та інтересів позивача у справі за захистом, яких позивач звернувся з позовом до суду, що є необхідною передумовою для задоволення позовних вимог в силу ст. 1 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України.
До того ж судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем обрано не встановлений законом спосіб захисту порушеного права –зобов’язати відповідача прийняти спірний пункт 5 проекту додаткової угоди № 2 від 04.03.2009р. до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у Нікопольському районному відділі ДФР центру Державного земельного кадастру від 20.08.2008р. за № 040811000175 в редакції позивача, який до того-ж не призводить до реального захисту порушеного права.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, які є вичерпними.
На підставі зазначеного, колегія суддів приходить висновку, що вимоги, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Енергоресурси", м. Нікополь - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.09 р. по справі № 25/102-09 –залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду.
Головуючий суддя П.П.Павловський
Суддя О.В. Чус
Суддя В.В. Швець