ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2009 року Справа № 3/94-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Стрелець Т.Г., Головко В.Г.
при секретарі судового засідання Стуковенкової О.В.
з участю представників сторін :
позивача –Мєщан М.О., довіреність б/н від 18.09.2009 р.
відповідача –Данканич Є.І., довіреність № 52-16/35 від 23.03.2009 р., Третяк М.Л., довіреність № 52-16/119 від 23.12.2008 р.
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2009р. у справі
за позовом Асоціації “Ріст”, м. Донецьк
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” “, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 266325,9гр., зобов’язанні вчинити дії та по зустрічному позову про визнання частково недійсним договору
В С Т А Н О В И В :
27.02.2009р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов Асоціації “Ріст” далі (Асоціація) про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (далі ПГЗК) 840565,9гр. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що за наслідками проведених торгів, між сторонами у 2008р. було укладено договір поставки №1720д. На виконання умов договору Асоціація поставила в адресу відповідача продукцію, за яку останній не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 263839,73гр. Крім того, на підставі умов договору позивач виготовив для ПГЗК товар на суму 574239,41гр., але відповідач ухиляється від його отримання. На цій підставі позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 263839,73гр., річні відсотки в сумі 2486,17гр., зобов’язати ПГЗК прийняти товар на суму 574239,41гр. та стягнути з відповідача його вартість.
ПГЗК звернувся з зустрічною позовною вимогою в якій просив визнати договір №1720д в частині узгодженої ціни та обсягів продукції недійсним (а.с.51-52). Свої вимоги ПГЗК обґрунтував тим, що при укладенні договору відповідач не міг передбачити зміну умов господарювання та погіршення свого фінансового стану в результаті фінансової кризи.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2009р. (суддя Юзіков С.Г.) первісний позов задоволено частково : на користь Асоціації стягнуто з ПГЗК 263839,73гр. боргу, 2486,17гр. річних відсотків та зобов’язано відповідача прийняти товар на суму 574240гр. В задоволенні решти первісного позову та задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, ПГЗК звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов. При цьому апелянт зазначив, що суд не врахував тієї обставини, що у відповідача не виникло зобов’язання здійснювати оплату отриманого товару, оскільки позивач не передав необхідні для цього документи. Крім того, судом не враховано, що сторони не дійшли згоди щодо оплати другої партії товару.
У своєму відзиві відповідач зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :
З матеріалів справи вбачається, що 18.08.2008р. сторони уклали договір №1720д, відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити в адресу відповідача продукцію, а останній –прийняти її та оплатити (а.с.11-14). Відповідно до п.2.1 договору асортимент, вартість та умови поставки продукції визначаються сторонами щодо кожної партії у відповідних специфікаціях, які є невід’ємними частинами договору. Крім того, у п.2.2 договору сторони обумовили, що за згодою сторін у Специфікації можуть бути визначені інші, ніж у договорі, умови виконання зобов’язань.
Асоціація та ПГЗК підписали специфікацію №1 в якій визначили, що позивач в строк до 31.12.2008р. зобов’язується поставити 216шт. підшипників (ПЄ-0007-7-6), загальною вартістю 838079,14гр. Крім того, сторони обумовили, що оплата продукції здійснюється в акредитивний формі.
09.09.та 15.10.2008р. позивач поставив в адресу ПГЗК 68шт. підшипників (ПЄ-0007-7-6), загальною вартістю 263839,73гр. (а.с.15-22).
Вимоги Асоціації щодо стягнення з ПГЗК вартості поставленої 09.09.та 15.10.2008р. продукції задоволенню не підлягають з огляду на таке.
Умовами п.5.1 договору та специфікації передбачено, що сторони здійснюють розрахунки за акредитивом. Це й же порядок розрахунків за поставлену продукцію було відображено в умовах проведеного тендеру на право укладання з ПГЗК договору поставки (а.с.95-96).
Згідно зі ст.1087,1088 ЦК України розрахунок із застосуванням акредитиву є самостійним видом безготівкових розрахунків, якій має певні особливості та не ототожнюється з розрахунками із застосуванням платіжних доручень. Отже, відповідно до приписів ст.1093,1096 ЦК України та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затв. Постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004р.) для проведення розрахунку із застосуванням акредитиву сторони повинні здійснити дії, перелічені у вищезазначених нормативних актах, а тому заявивши вимоги про стягнення безпосередньо з відповідача грошових коштів позивач обрав непередбачений договором спосіб виконання зобов’язань, що унеможливлює задоволення позову в цій частині.
Посилання позивача на те, що п.5.7 договору передбачено іншій спосіб безготівкових розрахунків є помилковим, оскільки відповідно до цього пункту іншій, ніж у п.5.1 договору, спосіб розрахунку можливий виключно за узгодженням сторін. Таке узгодження, згідно з п.10.1 договору, ст.654 ЦК України, ст.188 ГК України, повинно відбуватися у письмовій формі. В той же час, матеріали справи не містять доказів укладення сторонами письмових узгоджень щодо зміни способу проведення розрахунку. Крім того, представники сторін під час апеляційного перегляду справи пояснили, що якихось змін до договору в цій частині не вносилось.
Що стосується висновків місцевого суду про задоволення вимог Асоціації в частині зобов’язання ПГЗК прийняти партію товару та про відмову в задоволенні вимог щодо стягненні її вартості, то вони є правильними та обґрунтованими з огляду на вищенаведене та таке.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що поставка товару повинна здійснюватися після отримання позивачем повідомлення про відкриття акредитиву. В той же час, умовами специфікації встановлено строк поставки –до 31.12.2008р. Таким чином, умовами договору передбачено, що сторони повинні виконати свої взаємні зобов’язання в певний строк.
Оскільки відповідач підписавши специфікацію та запропонувавши позивачу виготовити обумовлену договором продукцію ухиляється від виконання своїх зобов’язань прийняти товар та здійснити дії для виставлення акредитиву, вимоги Асоціації щодо зобов’язання відповідача прийняти продукцію відповідають положенням ст. ст. 526,689,712 ЦК України та ст. 193 ГК України.
Необґрунтованими є доводи відповідача про наявність підстав для визнання недійсним договору №1720д в частині узгодженої ціни та обсягів продукції. Вимоги ПГЗК обґрунтовано зміною умов господарювання та погіршенням фінансового стану відповідача внаслідок фінансової кризи. Проте вказані обставини можуть бути підставами для зміни або розірвання договору, в порядку передбаченому ст.652 ЦК України, а не для визнання договору частково недійсним. Жодної із причини передбачених ЦК України, які обумовлюють визнання правочину повністю або частково недійсним ПГЗК не наведено, що унеможливлює задоволення зустрічної позовної заяви.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути змінено на підставі п.4. ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального права.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 3.07.2009р. змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції :
Позов Асоціації “Ріст” задовольнити частково.
Зобов’язати відкрите акціонерне товариство “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” (50034 м. Кривий Ріг Дніпропетровської області код ЄДРПОУ 00191000) прийняти у Асоціації “Ріст” (83114 м. Донецьк, вул. Університетська,70 код ЄДРПОУ 2480619) товар : 148шт. підшипників ПЄ-0007-7-6, загальною вартістю 574240гр.
В задоволенні решти позовних вимог Асоціації “Ріст” та в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Стягнути з Асоціації “Ріст” в дохід державного бюджету України в особі управління державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка,7) державне мито в розмірі 85гр.
Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя Т.Г. Стрелець