ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2009 року                                                                        Справа №  8/136-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів  :

головуючого                                          Логвиненко А.О. (доповідач)

суддів:                                                Стрелець Т.Г., Головко В.Г.

при секретарі судового засідання Стуковенковій О.В.

з участю прокурора: Киричок О.В., посвідчення № 223 від 30.11.2006р.

та представників сторін :

позивача –представник у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

відповідача – ОСОБА_1, свідоцтво НОМЕР_1  від 22.06.08,  приватний підприємець;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2009р. у справі № 8/136-09

за позовом      Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради

до відповідача  Приватного підприємця ОСОБА_1

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

   23.04.2009р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради про зобов’язання приватного підприємця ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку Криворізькій міській раді та про зобов’язання відповідача знести самовільно побудовану будівлю магазину. Свої вимоги прокурор обґрунтував тим, що у 2004р. ОСОБА_1 придбав будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1. В подальшому відповідач розібрав та самовільно збудував на прилеглій до колишнього будинку території приміщення магазину.

    Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2009р. (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено.

    Не погодившись з рішенням ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та  процесуального права, просив рішення скасувати і припинити провадження у справі. При цьому апелянт зазначив що справи було розглянуто у його відсутність, хоча він і з’явився своєчасно до суду, але йому суддя повідомив, що розгляд справи відкладено. Пізніше ОСОБА_1 дізнався, що справу таки було розглянуто 2.06.2009р. Судом не враховано, що будівля, що розташована на спірній ділянці належить не йому, а ОСОБА_3 Крім того, судом не прийнято до уваги, що ОСОБА_3 звернулась до землевпорядній організації з заявою про надання їй спірної земельної ділянки у власність.

    У своєму відзиві Криворізька міська рада зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

    Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши учасників судового процесу, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав :

    Прокурором заявлено позов про звільнення самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, площею 0,0055га. та про знесення самовільно збудованої на цій ділянці будівлі.

    Законом України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” визначено, що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

    В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 17.06.2004р. придбав житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, який у 2008р. подарував ОСОБА_3 Остання, у липні 2008р. уклала договір з землевпорядною організацією на виготовлення документів, необхідних для оформлення права власності на спірну земельну ділянку.

    З огляду на це та на приписи ст. 377 ЦК України, ст.120 Земельного Кодексу України спірна земельна ділянка не може вважати самовільно зайнятою, що унеможливлює задоволення позову прокурора в частині звільнення земельної ділянки.

   Крім того, колегія суддів враховує, що власником домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, є ОСОБА_3, яка є належним відповідачем у справі, але враховуючи, що остання не є суб’єктом підприємницької діяльності, суд позбавлено можливості залучити її до участі у справі в якості відповідача.

   В той же час не підлягають задоволенню вимоги апелянта про припинення справи, оскільки відсутні передбачені ст.80 ГПК України які унеможливлюють розгляд заявленого прокурором позову.

    З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду повинно бути скасовано на підставі п4 ч1 ст.104 ГПК України через неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

    Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2009 скасувати.

    В задоволенні позову прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу відмовити.

    Головуючий                                                                                                     А.О. Логвиненко

    Суддя                                                                                                                  Т.Г. Стрелець

    Суддя                                                                                                                     В.Г. Головко