Справа № 712/14632/16-а

Провадження № 2-а/712/166/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2017 року суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Пересунько Я.В., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії непрацюючого державного службовця, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції з указаним адміністративним позовом, просив: 1) визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (далі - УПФ України в м. Черкасах Черкаської області) щодо неприйняття рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії; 2) зобов'язати відповідача здійснити йому з 1 серпня 2016 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної у розмірі 90 % заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, із урахуванням підвищення з 1 грудня 2015 року посадових окладів (тарифних ставок, заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, та довідки Черкаської обласної державної адміністрації від 13 липня 2016 року № 06-127 про заробітну плату, із збереженням нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 90 %, без обмеження її максимального розміру; 3) провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, із урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він перебуває на обліку в УПФ України в м. Черкасах Черкаської області та отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року у розмірі 90 % заробітної плати; останнім його місцем роботи перед виходом на пенсію була посада «заступник голови Черкаської обласної державної адміністрації - керівник апарату».

Відповідно до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року (із урахуванням змін) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови КМУ "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року та застосовується з 1 грудня 2015 року, посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців підвищилися на 25 %.

За змістом п. 4 постанови КМУ № 865 від 31 травня 2000 року "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії іншим пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Таким чином, на думку позивача, вказаними постановами КМУ було встановлено порядок перерахунку призначених пенсій непрацюючим державним службовцям і у зв'язку з підвищенням з 1 грудня 2015 року розміру заробітної плати (посадових окладів) працюючим державним службовцям органи Пенсійного фонду України зобов'язані здійснювати перерахунок та виплату пенсії непрацюючим державним службовцям.

22 липня 2016 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії державного службовця, а також про здійснення нарахування та виплати заборгованості, що виникає внаслідок такого перерахунку, до якої додав довідку Черкаської обласної держадміністрації від 13 липня 2016 року за № 06-127.

Листом відповідача від 1 серпня 2016 року за № 322/н-10 йому було відмовлено у задоволенні його заяви, що, на думку позивача, є протиправним та є підставою для задоволення цього адміністративного позову.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Представник відповідача подала 24 січня 2017 року заперечення на позов, в якому просила у задоволенні позову відмовити.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, в тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом установлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ України в місті Черкасах Черкаської області та отримує пенсію державного службовця на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 № 3723-XII у розмірі 90 % від заробітної плати працюючого державного службовця; розмір пенсії становить 9 548 грн 22 коп.

22 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії державного службовця, а також про здійснення нарахування та виплати заборгованості, що виникає внаслідок такого перерахунку, до якої додав довідку Черкаської обласної держадміністрації від 13 липня 2016 року за № 06-127.

Листом УПФ України в місті Черкасах Черкаської області від 1 серпня 2016 року за № 322/н-10 йому було відмовлено у задоволенні його заяви із посиланням на те, що з 01 травня 2016 Закон України «Про державну службу» втратив чинність в його попередній редакції, а нова редакція передбачає, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якому відсутні спеціальні норми щодо перерахунку пенсії державних службовців. Крім того, з 1 травня 2016 року посадові оклади працюючим державним службовцям встановлені постановою КМУ від 6 квітня 2016 року № 292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році», яка набула чинності одночасно із законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, який не передбачає перерахунок пенсії непрацюючим державним службовцям.

Спірні правовідносини врегульовано Конституцією України, Законами України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-ХІІ), Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (далі - Постанова № 865), постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 2-5 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у редакції, яка була чинною на момент призначення позивачу пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, яка була чинною до 1 січня 2015 року, передбачалось, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 Постанови № 865 у попередній редакції було визначено, що в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року N 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи з сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, за почесне звання «заслужений», за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; премія, крім премій, зазначених у другому реченні цього абзацу, та інші надбавки враховуються в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. Премія до державних, професійних свят та ювілейних дат, виплачена у місяці підвищення заробітної плати, враховується в розмірі 1/12 середнього розміру цієї премії (премій), визначеного за відповідною посадою (посадами), з якої призначено (перераховано) пенсію.

За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим і другим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.

На підставі Постанови № 1013 зазначений пункту Постанови № 865 було виключено.

Згідно зі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, чинній до 01 травня 2016 року, умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Станом на момент звернення позивача до пенсійного органу, вказана стаття Закону № 3723-ХІІ втратила чинність.

Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким у свою чергу, не передбачено право державних службовців на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшення грошового забезпечення працюючих осіб.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством, чинним до 01 січня 2015 року, а саме статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у відповідній редакції, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Однак, в наступному законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось і станом на момент звернення позивача до пенсійного органу не регламентувало ані права особи на перерахунок її пенсії у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого державного службовця, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.

Суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу призначена на підставі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, а її перерахунок позивач просить здійснити відповідно до ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, яка до 01 січня 2015 року дійсно передбачала можливість перерахунку пенсії державного службовця в разі підвищення розміру заробітної плати особи, працюючої на аналогічній посаді, і пунктом 4 Постанови № 865 визначались умови такого перерахунку.

Разом з тим, на момент збільшення розміру заробітної плати працюючого державного службовця за посадою, з якої позивач вийшов на пенсію, та на момент його звернення до відповідача із заявою від 22 липня 2016 року щодо перерахунку пенсії з цих підстав, законодавство змінилось, стаття 37-1 Закону № 3723-ХІІ була викладена в іншій редакції, а потім взагалі втратила чинність; Постанову № 865 було викладено в іншій редакції, яка не закріплює права особи на перерахунок пенсії з цих підстав, і жодним іншим нормативно-правовим актом також не визначено, ані таке право особи, ані порядку (механізму) перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати та умов його здійснення.

Таким чином, УПФ України в місті Черкасах Черкаської області, на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про перерахунок йому пенсії на підставі довідки Черкаської обласної держадміністрації від 13 липня 2016 року за № 06-127 про заробітну плату, не мало правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 жовтня 2016 року у справі № 484/1671/16-а.

Суд також зауважує, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру його пенсії державного службовця, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року, в якому зазначено, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Аналогічний правовий підхід Європейським судом з прав людини застосовано й у рішеннях від 09 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» та від 12 жовтня 2004 року у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії», в якому Суд зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового, і такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат.

Таким чином, вказані рішення Європейського суду з прав людини не можуть бути підставою для задоволення позову.

Не можна погодитись і з доводами позивача про можливість застосування до правовідносин між сторонами рішення Європейського суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України», оскільки право на перерахунок розміру пенсії, зокрема і у зв'язку з підвищення заробітної плати за відповідною посадою державного службовця, на час звернення позивача із відповідною заявою до Управління Пенсійного фонду, законодавством не було визначено, оскільки на той час таке було скасовано Законом України від 28 грудня 2014 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України».

Не заслуговують на увагу і доводи позивача про те, що Управління Пенсійного фонду у м. Черкасах Черкаської області не надало належним чином оформлену відповідь на йрнр звернення (у вигляді рішення про перерахунок, або відмову в перерахунку пенсії).

Законом України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року, яким керувався ОСОБА_1 та відповідно до положень якого він виклав своє звернення до відповідача у липні 2016 року про перерахунок пенсії, не передбачено положення про обов'язкове прийняття рішення органом Пенсійного фонду України (у вигляді окремого документа із назвою "рішення") щодо перерахунку чи відмови в перерахунку пенсії непрацюючого державного службовця .

За таких обставин, надання Управлінням Пенсійного фонду України в м.Черкасах Черкаської області письмової відповіді на звернення ОСОБА_1, яке до того ж обґрунтовано посиланням на норми законодавства України, не можна вважати протиправною бездіяльністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналіз правових положень чинного законодавства та обставин справи дають підстави для висновку про те, що УПФУ в місті Черкасах Черкаської області, відмовляючи ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.12, 17, 19, 72, 94, 159-162 КАС України, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії непрацюючого державного службовця - в і д м о в и т и.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Соснівський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня отримання її копії із одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: Я.В. Пересунько