ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 січня 2017 року Справа № 924/1666/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,

суддів:Губенко Н.М.,

Картере В.І.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр "Універсалсервіс"

на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2016

та на рішеннягосподарського суду Хмельницької області від 30.09.2015

у справі№ 924/1666/14 господарського суду Хмельницької області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції

до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр "Універсалсервіс"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд";

простягнення 303 321,00 доларів США заборгованості за кредитом, 29 189,90 доларів США заборгованості за відсотками, 95 583,37 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 26 189,13 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків, 69 996,11 грн. штрафу

ВСТАНОВИВ:

Подана 16.12.2016 (згідно зі штемпелем поштового відділення зв'язку на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр "Універсалсервіс" (далі - скаржник) касаційна скарга від 16.12.2016 № 163 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 та на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.09.2015 у справі № 924/1666/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Не повідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Скаржником в якості доказу направлення примірника касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" (відповідачу-2) до касаційної скарги додано фіскальний чек ПН 215600426655 від 16.12.2016 та опис вкладення до цінного листа від 16.12.2016.

Однак, доданий фіскальний чек поштової установи ПН 215600426655 від 16.12.2016 та опис вкладення до цінного листа від 16.12.2016, не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції в якості належних та допустимих доказів, що підтверджують направлення примірника касаційної скарги від 16.12.2016 № 163 Товариству з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд", з огляду на наступне.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" є: 30100, Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Будівельників, буд. 12, кв. 19, тоді, як доданий фіскальний чек ПН 215600426655 від 16.12.2016 свідчить про надіслання копії касаційної скарги відповідачу-2 на адресу: 30100 Нетішин, та опис вкладення до цінного листа, в якому зазначена адреса: 30100, м. Нетішин, вул. Будівельників, 12/30.

Водночас, доданий фіскальний чек поштової установи ПН 215600426655 від 16.12.2016 не є належним доказом надсилання копії касаційної скарги відповідачу-2, оскільки, поданий у сукупності з описом вкладення від цієї ж дати, він підтверджує факт надання однієї і тієї ж послуги поштового зв'язку, а відтак не свідчить про надсилання копії касаційної скарги за іншою адресою, ніж та, що зазначена у наведеному описі вкладення і яка відрізняється від адреси місцезнаходження відповідача 2, зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, заявником касаційної скарги не дотримано вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України щодо надання до касаційної скарги належних доказів надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Наведене є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї додано платіжне доручення від 13.12.2016 № 2036 про сплату судового збору у сумі 1 378,00 грн., в той час, як необхідно було сплатити 87 696,00 грн.

Разом з тим, скаржник звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення. В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник вказує, що матеріальний стан касанта не дозволяє сплатити судовий збір у відповідному розмірі, що змушує звернутись до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Законом України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір" (далі - Закон), у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, визначено правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до приписів розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 № 01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII)").

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Водночас, відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується враховуючи майновий стан сторони, в свою чергу, скаржником не надано належних доказів, які підтверджували б підстави відстрочення сплати судового збору та з поданого клопотання не вбачається, що скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги, відтак клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр "Універсалсервіс" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 та на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.09.2015 у справі № 924/1666/14 задоволенню не підлягає.

В силу ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно ч. 3 ст. 105 ГПК України постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено

Статтею 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр "Універсалсервіс", звертаючись 16.12.2016 з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2016, в той час, як останнім днем для звернення з касаційною скаргою був понеділок - 12.12.2016, в прохальній частині касаційної скарги не порушує питання щодо відновлення пропущеного процесуального строку.

Таким чином, подання касаційної скарги після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення строку, враховуючи імперативні норми п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, є підставою для повернення касаційної скарги з доданими до неї матеріалами скаржнику.

Керуючись ст. ст. 53, 86 п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр "Універсалсервіс" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 та на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.09.2015 у справі № 924/1666/14.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-сервісний центр "Універсалсервіс" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.11.2016 та на рішення господарського суду Хмельницької області від 30.09.2015 у справі № 924/1666/14 повернути скаржнику без розгляду.

3. Справу № 924/1666/14 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

В.І. Картере