ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1552/16

24 січня 2017 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Кухар О.Л.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Ковальової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Тернопільська ОДПІ, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року № 177879-13 про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

В травні 2014 року позивачкою придбано у товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Авто-Тернопіль» легковий автомобіль Volkswagen Touareg 2014 року випуску з об'ємом циліндрів двигуна 2967 сантиметрів кубічних, дизель, автоматична коробка передач, державна реєстрація проведена 06 червня 2014 року.

29 липня 2016 року позивачка отримала податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ № 177879-13 від 30 червня 2016 року про визначення податкового зобов'язання по транспортному податку у розмірі 25000,00 грн. ОСОБА_3 не погоджується з таким податковим повідомлення-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки її транспортний засіб у розумінні статті 267 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не підпадає під ознаки об'єкта оподаткування. Середньоринкова вартість належного їй транспортного засобу становить менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, тоді як об'єктом оподаткування є автомобіль середньоринковою вартістю більше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Середньоринкова вартість належного ОСОБА_3 транспортного засобу, визначена на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі, становить 884357,19 грн. і є меншою ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1033500 грн.). Такі обставини визнає і Головне управління ДФС у Тернопільській області, після проведеного перерахунку вартості автомобіля при розгляді скарги позивачки, вказавши про це в рішенні від 02 листопада 2016 року «Про розгляд скарги», яким скарга повернута скаржнику через пропущення строку її подання.

Також представник позивачки в обґрунтування позовних вимог послався на норми ПК України та Бюджетного кодексу України, відповідно до яких зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Враховуючи те, що зміни до податкового законодавства щодо зміни елементів транспортного податку були внесені наприкінці 2015 року, позивач вважає, що контролюючий орган може застосовувати їх та здійснювати відповідні нарахування виключно починаючи з січня 2017 року.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених в запереченнях від 14 грудня 2016 року. В обґрунтування заперечень зазначила, що контролюючим органом встановлено, що позивачка є власником транспортного засобу, який є об'єктом оподаткування транспортним податком, у зв'язку з чим Тернопільською ОДПІ відповідно до приписів статті 267 ПК України визначено податкові зобов'язання з транспортного податку та направлено на адресу ОСОБА_3 відповідне податкове повідомлення-рішення. При цьому, вартість транспортного засобу Volkswagen Touareg, 2014 року випуску, визначена за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, нормативного пробігу легкового автомобіля. З покликанням на норми законодавства вважає, що Тернопільською ОДПІ правомірно та своєчасно прийнято та направлено позивачці оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а тому відсутні підстави для його скасування. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg, 2014 року випуску, об'єм циліндрів двигуна 2967 сантиметрів кубічних, реєстраційний номер НОМЕР_1, дата першої реєстрації 05 червня 2014 року, дата реєстрації транспортного засобу за позивачкою - 06 червня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_3 про реєстрацію згаданого вище транспортного засобу (а. с. 13).

ОСОБА_3 придбала даний автомобіль у товариства з обмеженою відповідальністю «Джерман Авто-Тернопіль» на підставі договору купівлі-продажу, автомобіль передано покупцю згідно з видатковою накладною № 2748 від 28 травня 2014 року, в якій вартість транспортного засобу визначена у розмірі 758543,00 грн. (а. с. 12).

26 січня 2016 року Тернопільською міською радою прийнято рішення за №7/5/1 «Про внесення змін до рішення від 30 червня 2015 року № 6/60/27 «Про місцеві податки і збори»» та затверджено Положення про податок на майно (а. с. 36-38).

Згідно з таким рішенням Тернопільської міської ради та Положенням про податок на майно з 01 січня 2016 року об'єктом оподаткування транспортним податком визначено легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. Ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Також судом встановлено, що 30 червня 2016 року Тернопільською ОДПІ на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України винесене податкове повідомлення-рішення № 177879-13, яким позивачці визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік у розмірі 25000,00 грн. (а. с. 19).

Як слідує з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, таке податкове зобов'язання було визначене контролюючим органом ОСОБА_3 у зв'язку з належністю останній вказаного вище автомобіля Volkswagen Touareg, що встановлено на підставі даних територіального сервісного центру МВС у Тернопільській області (а. с. 39).

Щодо визначення вартості транспортного засобу, то представник відповідача не змогла надати суду відповідний розрахунок проведений податковим органом на момент прийняття податкового повідомлення-рішення, який би підтверджував середньоринкову вартість транспортного засобу ОСОБА_3 (а. с. 10).

Предметом судового розгляду є правомірність прийняття Тернопільською ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року № 177879-13.

Оцінюючи правомірність рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, якої повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владні суб'єкти.

Зокрема, чи оскаржуване рішення прийняте суб'єктом владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в межах своєї компетенції, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами; обґрунтовано. Так, прийняття рішення обґрунтовано зобов'язує суб'єкта владних повноважень врахувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи норми чинного законодавства та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що Тернопільська ОДПІ як суб'єкт владних повноважень, заперечуючи проти адміністративного позову, не довела правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення з огляду на таке.

Чинне податкове законодавство України передбачає справляння з платників податків, зокрема, й такого місцевого податку як податок на майно. До складу податку на майно відповідно до підпункту 265.1.2 пункту 265.1 статті 265 ПК України входить транспортний податок.

Як визначено в підпункті 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України, є об'єктами оподаткування.

Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України (в редакції Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIII) об'єктом оподаткування визначено легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Відповідно ж до пункту 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

Аналогічні положення щодо платників транспортного податку, об'єкту, бази оподаткування, ставок податку визначає Положення про податок на майно, затверджене рішенням Тернопільської міської ради 26 січня 2016 рок за №7/5/1 «Про внесення змін до рішення від 30 червня 2015 року № 6/60/27 «Про місцеві податки і збори»» (а. с. 36-38).

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 ПК України передбачено, що обчислення суми транспортного податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Вказане кореспондується також з нормою підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України, відповідно до якої обов'язок із визначення суми грошових зобов'язань з такого податку покладається на контролюючий орган.

Пунктом 58.1 статті 58 ПК України установлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 ПК України.

Таким чином, суд, виходячи з наведених вище норм податкового законодавства, резюмує, що за загальним правилом визначення сум грошового зобов'язання з транспортного податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб провадиться контролюючим органом шляхом надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення в разі наявності у власності такого платника податків автомобіля, що є об'єктом оподаткування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, вважаючи, що позивачка є власником об'єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році, самостійно визначив платнику податків (позивачці) суму грошового зобов'язання з податку, обов'язок із розрахунку якого покладено на контролюючий орган (транспортного податку), про що виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року № 177879-13.

Враховуючи обґрунтування позивачки про відсутність об'єкта оподаткування транспортним податком, з огляду на середньоринкову вартість транспортного засобу, яка становить менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, виходячи з фактичних даних конкретного транспортного засобу, його пробігу, то судом встановлено наступне.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 24 грудня 2015 року № 928 з 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата становить 1378 грн.

Отже, для того, щоб транспортний засіб підпадав під визначення об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 267.2.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України, та рішенням місцевої ради його середньоринкова вартість має складати більше 750 х 1378 грн. = 1 033 500 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі за текстом - Методика), якою встановлено механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 №403 (Офіційний вісник України, 2013 р., N 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403, середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:

Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100),

де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні;

Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1;

Гк - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

Відповідно пункту 2 Порядку №403 та пункту 12 Методики коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу транспортних засобів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг транспортних засобів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Таким чином, при визначенні середньоринкової вартості транспортного засобу контролюючий орган має враховувати фактичний пробіг транспортних засобів, а не лише нормативний.

Відповідно вартість автомобіля Volkswagen Touareg, що належить позивачці, розрахована на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку (Міністерства економічного розвитку і торгівлі України), з урахуванням даних фактичного пробігу складає 844357,19 грн., роздрукована інформація долучена до матеріалів справи (а. с. 18). При цьому, відомості про пробіг автомобіля (42891 км) взяті з свідоцтва про проходження технічного обслуговування транспортного засобу станом на 10.12.2015 року, сервісні роботи виконувались дилерським підприємством Volkswagen товариством з обмеженою відповідальністю «Джерман Авто-Тернопіль», про що свідчать записи сервісної книжки, оригінал якої оглянуто у судовому засіданні, а копія долучена до матеріалів адміністративної справи (а. с. 20, 46, 46 зворот).

Таку обставину, що вартість автомобіля позивачки становить менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, підтвердило Головне управління ДФС у Тернопільській області у відповіді на скаргу позивачки від 02 листопада 2016 року № 402/6/19-00-10-01-06/10057 «Про розгляд скарги», вказавши, що відповідно до офіційного веб-сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України вартість нового легкового автомобіля марка Volkswagen, модель Touareg, 2014 року випуску, дизель, автоматична коробка передач становить 1681371,69 грн., а середньоринкова з обумовленим нульовим пробігом складає 903737,28 грн. (а. с. 14-17). Проте оскаржуване податкове повідомлення-рішення в процесі адміністративного оскарження було залишено без змін, так як скарга на таке рішення подана з порушенням законодавчо встановленого 30-денного строку для подання первинної скарги.

Відтак, виходячи з такої вартості автомобіля, з урахуванням усіх даних, необхідних для визначення середньоринкової вартості транспортного засобу, легковий автомобіль марки Volkswagen, модель Touareg, 2014 року випуску, дизель, автоматична коробка передач, що належить ОСОБА_3, згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України не є об'єктом оподаткування транспортним податком у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, а позивачка в такому разі не є платником вказаного податку.

При цьому, відповідачем не представлено жодних доказів того, що належний позивачці автомобіль, станом на 01 січня 2016 року мав вартість більшу, ніж вона розрахована згідно з Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи та аналізуючи наведені положення податкового законодавства, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року № 177879-13. Позовні вимоги підлягають до задоволення.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення, попередньо визнавши його протиправним.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачкою сплачено судовий збір при поданні позовної заяви до Тернопільського окружного адміністративного суду в розмірі 551,21 грн. згідно з квитанцією Тернопільської філії АТ «Ощадбанк» від 25 листопада 2016 року (а. с. 3), то відповідно до статті 94 КАС України ця сума судового збору підлягає до відшкодування позивачці за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської ОДПІ.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 30 червня 2016 року № 177879-13 про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (код ЄДРПОУ 39502025, місцезнаходження: вулиця Білецька, будинок 1, місто Тернопіль, Тернопільська область) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 21 (двадцять одна) копійка.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова складена 30 січня 2017 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.