Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
№ 33-132/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2010 року. Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Яковлєв С.В.,
з участю захисника - адвоката........Козаченка В.В.
та правопорушника........ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу про адміністративне правопорушення № 33-132/2010 за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_2 на постанову судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 19 березня 2010 року, -
встановив:
цією постановою судді ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Стирти Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, притягнутого до адміністративної відповідальності вперше, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.І Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп..
Відповідно до постанови судді суду першої інстанції 26 лютого 2010 року о 15 год. 20 хв. в с. Андріївка Черняхівського р-ну Житомирської обл. ОСОБА_2 керував скутером „Віро" без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч. 1 КУпАП.
В апеляції правопорушник ОСОБА_2 просить скасувати постанову судді щодо нього, а справу закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.І КУпАП.
На обгрунтування апеляції її автор зазначає, що суд допустив спрощений підхід до розгляду справи та порушив вимоги ст.ст.2-45, 268, 283 і 284 КУпАП.
Апелянт також зазначає, що суд не з'ясував обставин, за яких складалися адміністративні матеріали відносно нього та не заслухав його та свідків, які
могли спростувати достовірність фактів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Викладене свідчить про суто формальне відношення суду до розгляду справи та ставить під сумнів законність такого рішення.
Зокрема, суд у засіданні навіть не став заслуховувати його пояснень про те, що під час появи працівників міліції він лише штовхав скутер, а не керував ним, оскільки до їх приїзду у баку закінчилося пальне. Цю обставину можуть підтвердити ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які знаходилися зі ним поруч. Оскільки пального у скутері не було, працівники міліції не мали можливості доставити його на спеціальний майданчик. Потім працівники міліції запросили його сісти у службовий автомобіль. В автомобілі його змусили підписати чистий протокол про адміністративне правопорушення та власноруч зазначити про вживання алкоголю під час керування ним. Він погодився через погрозу з боку працівників міліції відібрати скутер. Жодних свідків, підписи яких потім з'явилися на протоколі від 26 лютого 2010 року, він під час спілкування з працівниками міліції не бачив, оскільки все відбувалося просто у полі. Дороги та інших автомобілів поблизу не було. Крім того, всупереч вимогам ст.254 КУпАП йому не було вручено другий примірник протоколу, що є грубим порушенням його прав.
Ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3 - 287 / 2010 (№ 33 - 132 / 2010), заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_2 та його захисника - адвоката Козаченка В.В., які підтримали апеляційну скаргу з підстав, наведених у ній, перевіривши постанову судді в межах, передбачених ст.294 ч.7 КУпАП, суд вважає, що апеляційна скарга зі змінами підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до постанови судді ОСОБА_2 був визнаний в тому, що 26 лютого 2010 року о 15 год. 20 хв. керував скутером без номерного знаку, в стані алкогольного сп'яніння та в тому, що проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився
Разом з тим, як свідчать дані протоколу про адміністративне правопорушення серії AM № 088088 від 26 лютого 2010 року ОСОБА_2 порушив лише п.2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), а порушення п.2.9.а ПДР (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння) і 2.9.в ПДР (водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака) йому у вину не ставилось. Тобто суддя вийшов за межі формулювання проступку, вчинення якого йому ставилось у провину.
При розгляді справи судді слід також було звернути увагу на дотримання вимог закону та положень нормативно-правових актів, які регламентують дії працівника ДПС у разі вчинення водієм транспортного засобу правопорушення, передбаченого ст.130 ч.І КУпАП, так як матеріали справи свідчать про те, що працівником ДПС не було дотримано :
-ст.265-2 ч.І КУпАП, оскільки у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, в тому числі передбачене ч.ч.І - 4 ст.130 КУпАП, працівник ДАІ тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування
або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожнього руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення ;
ст.266 ч.І КУпАП, оскільки особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; п.1 п/п. 1.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 вересня 2009 року № 400/666, який зареєстрований в МЮ України 06 жовтня 2009 року за № 931/16947, оскільки у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС, огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до ст.266 КУпАП ;
Інструкцію з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України від 27 березня 2009 року № 111, який зареєстрований в МЮ України 26 червня 2009 року за № 576/16592, оскільки згідно: п.2 п/п.2.2 цієї Інструкції у своїй діяльності працівники підрозділів ДПС керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України та цією Інструкцією; п.16 п/п. 16.1.2 працівник підрозділу проводить заходи по тимчасовому затриманню транспортного засобу, у випадках, передбачених чинним законодавством, шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або доставлення на спеціальний майданчик чи стоянку Державтоінспекції МВС;
Інструкцію з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26 лютого 2009 року № 77, який зареєстрований в МЮ України 24 квітня 2009 року за № 374/16390, із змінами і доповненнями, внесеними наказом МВС України від 02 червня 2009 року № 242, оскільки згідно розділу V п.п.5.1, 5.2 водії та інші особи, які керують транспортними засобами, стосовно яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ст.266 ч.І КУпАП), а процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103;
-Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, оскільки п.6 цього Порядку передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється уповноваженою особою Державтоінспекції для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що сам ОСОБА_2, при складенні даного протоколу відмовився від проходження від відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується його особистим записом та підписом у протоколі (а.с.2).
Однак, зважаючи на те, що дії працівника ВДАІ не відповідали вимогам закону та положенням нормативно-правових актів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що вчинене ОСОБА_2 правопорушення носить формальний характер, а тому вважає за можливе звільнити його від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП за малозначимістю вчиненого ним адміністративного правопорушення.
За наведених обставин та відповідно до ст.294 ч.8 п.4 КУпАП рішення судді суду першої інстанції слід змінити та звільнити ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП за малозначимістю вчиненого ним адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Крім того, при вирішенні питання про вид і розмір стягнення суддя повинен був керуватись загальними правилами накладення стягнення за адміністративне правопорушення - ст. 33 КУпАП, врахувавши характер зчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваної постанови дані вимоги закону суддею також не були дотримані.
Зокрема, суддя, розглядаючи справу по суті, не тільки не врахував обставин, що пом'якшують відповідальність, але й не мав будь-яких даних про особу правопорушника.
Так з доданих до апеляційної скарги документів вбачається, що ОСОБА_2 є студентом 4-го курсу Житомирського технологічного коледжу на бюджетній основі (а.с.9), проживає у неповній сім'ї з матір'ю та ще з чотирма братами, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Стиртівської сільської ради Черняхівського району від 23 березня 2010 року № 155 (а.с.10).
Підстав для закриття справи, як ставить питання правопорушник та його захисник, відповідно до ст.247 п.1 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення суд не вбачає, оскільки апелянтом та його захисником не надано доказів для прийняття такого рішення та з врахуванням особистого запису та підпису ОСОБА_2 у протоколі про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
постановив:
апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 19 березня 2010 року щодо правопорушника ОСОБА_2 змінити: звільнити його від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.І КУпАП, на підставі ст.22 КУпАП за малозначимістю вчиненого ним адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: