Справа № 1-12. 2007 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2007 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої - судді Щабельської І.В.
при секретарі - Моргуновій В.В.
з участю прокурора - Колотія А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Диканька кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Корсунівка Лохвицького району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не
військовозобов'язаного, одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого в скоєні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 11 серпня 2006 року в денний час, знаходячись в силу трудових обов'язків в одній із кімнат оздоровчого табору «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_2, керуючись корисливими спонуканнями, з метою наживи, скориставшись відсутністю інших осіб, таємно, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон «Самсунг - НЗЗО» вартістю 720 грн. із стартовим пакетом «Джине» вартістю 20 грн., які належали потерпілому ОСОБА_2, а всього майна на загальну суму 740 грн., завдавши потерпілому ОСОБА_2 збитків на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 22 серпня 2006 року у денний час підсудний ОСОБА_1, перебуваючи в силу трудових відносин в одній із кімнат оздоровчого табору «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_2, керуючись корисливими спонуканнями, з метою наживи, скориставшись відсутністю інших осіб, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон «Самсунг - Е330 Н» вартістю 900,9 грн. із стартовим пакетом «ЮМС» вартістю 20 грн., який належав потерпілій ОСОБА_3, а всього майна на загальну суму 920, 9 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_3 збитків на вказану суму. Викраденим розпорядився на власний розсуд.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю та детально пояснив при яких обставинах 11 серпня 2006 року та 22 серпня 2006 року, перебуваючи в оздоровчому таборі «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_2, де працював слюсарем, здійснив таємне викрадення мобільного телефон) належного потерпілому ОСОБА_2 та повторно - телефону, який належав потерпілій ОСОБА_3. Щиро розкаюється у вчиненому.
Враховуючи, що підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, в суді заявив, що сумнівів у достовірності доказів по справі він не має, то після роз'яснень йому положень та наслідків ст. 299 КПК України, судове слідство по справі було обмежене допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що характеризують його особу.
Кваліфікація злочинних дій підсудного ОСОБА_1 за ст. 185 ч. 2 КК
України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, є вірною, так як 11 серпня 2006 року у денний час підсудний ОСОБА_1, із житлової кімнати оздоровчого табору «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_2, таємно, шляхом вільного доступу викрав належний потерпілому ОСОБА_2 мобільний телефон телефон «Самсунг - НЗЗО» із стартовим пакетом «Джине», загальною вартістю 740 грн,, після чого 22 серпня 2006 року у денний час із житлової кімнати оздоровчого табору «ІНФОРМАЦІЯ_2», що в АДРЕСА_2, таємно, повторно, шляхом вільного доступу викрав належний потерпілій ОСОБА_3 мобільний телефон «Самсунг - ЕЗЗО Н» із стартовим пакетом «ЮМС», загальною вартістю 920, 9 грн.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу підсудного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання підсудному, суд враховує щире каяття підсудного, явку із повинною , відсутність тяжких наслідків вчиненого, повне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд по справі не вбачає.
З урахуванням обставин справи, приймаючи до уваги щире каяття підсудного, відсутність тяжких наслідків вчиненного та повне відшкодування завданих збитків, шляхом повернення викраденого, суд, з урахуванням особи підсудного, який позитивно характеризується, приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства і досягне мети при призначенні йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст. 185 ч.2 КК України, а саме - у вигляді виправних робіт. Суд вважає, що вказане покаранне буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу слід залишити попереднім у вигляді підписки про невиїзд.
Речовий доказ по справі у вигляді кришки до мобільного телефону "Самсунг-Н 330" металевого кольору, що знаходиться на зберіганні у камері речових доказів Диканського РВ УМВС України у Полтавській області підлягає знищенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого .ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 200 /двохсот/ годин громадських робіт.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Речовий доказ по справі у вигляді кришки до мобільного телефону «Самсунг-Н 330» металевого кольору, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів Диканського РВ УМВС України у Полтавській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд.