г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 2-223/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2011 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі судді: Іванова С.М.

при секретарі: Веременко Є.Ю.

за участю позивача: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом і з урахуванням уточнень просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати аліментів на дитину в сумі 7000 грн. та судові витрати по справі. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила задовольнити і суду пояснила, що за рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2001 року відповідач повинен сплачувати на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3, 20.11.2000 року у розмірі ј частини з усіх видів свого заробітку (доходу). Однак, в результаті невиплати зазначених аліментів з боку відповідача виникла заборгованість у сумі 9684,87 грн., яка підтверджена довідкою-розрахунком Інгулецького ВДВС Криворізького МУЮ, а відповідно виникла і пеня. За таких обставин, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що заборгованість по сплаті аліментів виникла у зв’язку з скрутним матеріальним становищем ,а тому пеню за несвоєчасну виплату аліментів визнає в сумі 2000 грн. При цьому просив врахувати його сімейний сан, а саме наявність вагітної дружини та розмір його заробітної плати близько 850 грн. на місяць.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03.12.2001 року відповідач повинен був виплачувати на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частки з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше Ѕ частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно до повноліття дитини, починаючи з 16.11.2001 року.

Згідно довідки-розрахунку Інгулецького ВДВС Криворізького МУЮ заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 01.12.2010 року складає 9684,87 грн.

Приписами ст. 196 СК України визначено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” від 15.05.2006 року № 3 визначено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Судом встановлено, що відповідач по справі знав про наявність у нього заборгованості по сплаті аліментів, оскільки сам визнав даний факт в судовому засіданні та неодноразово повідомлявся про це державним виконавцем, і тому суд вважає, що остання, виникла саме з його вини та залежних від нього причин. Доводи позивача щодо тяжкого матеріального стану та створення іншої сім’ї, як на підставу відсутності вини, не приймаються судом до уваги, тому як останній, мав змогу звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів у зв’язку зі зміною матеріального стану.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача суми пені, суд вважає за необхідне зменшити її розмір відповідно до ч. 2 ст. 196 СК України до 3000 грн., враховуючи його матеріальний стан, а саме розмір заробітної плати, що згідно довідки складає близько 850 грн. на місяць та наявність вагітної дружини, що підтверджується свідоцтвом про шлюб та довідкою міської лікарні № 17. Також судом враховується, що стягнення пені з відповідача у розмірі 7000 грн., свідчило б про зловживання правом з боку позивача в розумінні ст. 13 ЦК України.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з приписів ст. 88 ЦПК України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 196 СК України, ст. 3, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів–задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення у сумі 3000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Дніпропетровської області через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя