Справа № 11а-525 2006 р. Категорія ст. 384 КК України
Головуючий у І інстанції Стратович О.В. Доповідач Михайловський В.І.
УХВАЛА
Іменем України
27 червня 2006 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої Мельничук Н.М.,
суддів Михайловського В.І.,
Гузовського О.Г.
прокурора Кузьмука Л.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Олевського районного суду Житомирської області від 19 травня 2006 року, цією постановою скаргу
ОСОБА_1 на постанову прокурора прокуратури Олевського району Житомирської області від 26.08. 2005 року про відмову у порушенні кримінальної справи за ст. 384 КК України щодо експерта ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Згідно змісту постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся в районний суд з скаргою на постанову прокуратури Олевського району про відмову у порушенні кримінальної справи за ст. 384 КК України відносно експерта ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Згідно змісту постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся в районний суд з скаргою на постанову прокуратури Олевського району про відмову у порушенні кримінальної справи за ст. 384 КК України відносно експерта ОСОБА_2
Згідно твердження ОСОБА_1, експерт ОСОБА_2, на його думку, неправильно провів експертизу та оцінку автомобіля, не мав права на проведення експертизи та порушив вимоги ст.ст. 77, 78 КПК України. Крім того, експерт, безпідставно збільшивши розмір завданої матеріальної шкоди, проводив експертизу без автомобіля та не звернув увагу на зміну власника автомобіля.
Прокурор зробив висновок про те, що визнана скарга не підлягає задоволенню, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ст. 384 КК України, експерт здійснював свою діяльність відповідно до вимог закону та мав необхідні повноваження для здійснення експертиз транспортних засобів.
2
В апеляції ОСОБА_1 просить скасувати постанову Олевського районного суду від 19.05.2006 року, визнати недійсними виконані експертом експертизи №НОМЕР_1 від 8.03.2004 року та №НОМЕР_2 від 10.03.2005 року.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків була призначена та проведена відповідна експертиза з метою визначення розміру майнової шкоди після пошкодження автомобіля власника ОСОБА_3 Виконання вказаної експертизи було доручено експерту ОСОБА_2, який мав: відповідне свідоцтво за № НОМЕР_3, строк дії якого спливає 23.12.2006 року, а також належним чином завірений статут на право проведення експертної діяльності.
Згідно наданого договору підряду експерт ОСОБА_2 мав право проводити такий вид експертиз як судовоавтотоварознавчі, у зв'язку з чим є безпідставними твердження апелянта про відсутність необхідних повноважень в особи, яка здійснила розрахунки вартості пошкоджень транспортного засобу.
Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що ОСОБА_2, не маючи права проводити експертизу, навмисно завищив вартість відновлюваного ремонту та не врахував, що транспортний засіб знаходився у володінні вже іншої особи, оскільки такі обставини та дії експерта не суперечать Положенню " Про порядок проведення судово- автотоварознавчої експертизи транспортних засобів", затвердженому наказом Міністерства Юстиції України від 1 жовтня 1999 року № 60/5.
Враховуючи, що постановлене по справі рішення суду є законним і обгрунтованим, колегія суддів не знаходить будь-яких підстав для його скасування, а також і визнання недійсними виконання експертиз за № НОМЕР_1 від 8.03.2004 року та № НОМЕР_2 від 10.03.2005 року
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Олевського районного суду Житомирської області від 19 травня 2006 р.-без зміни .