Справа №263/16153/16-а

Провадження № 2-а/263/134/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2017 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Кияна Д.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 06.09.2016 року звернувся до УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Рішенням відповідача № 859 від 05.12.2016 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії. Вважає, що рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивач відповідає вимогам п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і його пільговий стаж підтверджується відповідною уточненою довідкою з 07.08.1990 р. по 04.01.2011 р., довідкою № 368 від 05.01.2011 р. виданою комунальною установою ЛПЗ Центральна міська клінічна лікарня №9 м. Донецька та відповідними наказами про атестацію робочого місця.

Позивач в судове засідання не з'явилась, в позовній заяві міститься його клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що довідка, яка підтверджує пільговий стаж за Списком №1, видана підприємством, яке знаходяться на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, в зв'язку з чим не можливо відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснити перевірку пільгових довідок, та таким чином вважає, що у позивача відсутній пільговий стаж необхідний для призначення пенсії за Списком №1. Відповідач зазначає, що загальний стаж позивача складає 30 років 11 місяців 28 днів, пільговий стаж за Списком №1 складає 2 роки 08 місяців 25 днів. На підставі викладеного, просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Згідно ч. 4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про місце та час розгляду справи, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неявки розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ч. 6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що обидві сторони не з'явилися у судове засідання, від позивача є клопотання про розгляд справи у його відсутності, представник відповідача надав заперечення проти позову, в яких висловив свою думку стосовно позовних вимог, суд розглянув справу у відсутності сторін в письмовому провадження , на підставі наявних по справі доказів.

Суд, дослідивши наявні письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорту, та ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач досяг 50 років.

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1, виданої 11.10.1988 року, позивач має загальний стаж роботи, який визнається відповідачем: 30 років 11 місяців 28 днів, а саме: з 01.09.1983 р. по 27.06.1989 р. - навчання Донецький державний медичний інститут (5р./9м./27д.), з 08.08.1989 р. по 07.12.1989 р. - лікар-інтерн рентгенологічне відділення (0р./4м./0д.), з 21.12.1989 р. по 06.08.1990 р. - лікар-інтерн рентгенолог (0р./7м./16д.), з 07.08.1990 р. по 04.01.2011 р. - лікар рентгенолог для роботи в рентген-кабінеті. Робота в зоні дії шкідливих речовин (атестація робочих місць) (20р./4м./28д.), з 05.01.2011р. по 29.09.2013 р. - лікар рентгенолог завідуючого рентгенологічному відділенні. Робота в зоні з джерелом іонізуючого випромінювання (2р./8м./25д.),з 19.08.2015р. по 18.09.2015 р. - лікар рентгенолог (0р./1м./0д.), з 21.09.2015 р. по 07.12.2015 р. лікар рентгенолог флюорографічного кабінету (0р./2м./17д.), з 08.12.2015 р. по 10.02.2016р. - ставка лікаря рентгенолог стажера (0р./2м./3д.), з 11.02.2016 р. по 03.09.2016 р. - ставка лікаря рентгенолог флуорографічного кабінету (0р./6м./23д.) .

Відповідно до довідки про пільговий стаж № 368 від 05.01.2011 року, виданою комунальною установою ЛПЗ Центральна міська клінічна лікарня № 9 м. Донецька судом, остання була видана до набарання чинності розпорядження КМУ від 07.11.2014 року №1085, на яке посилається відповідач в своєму рішенні. Зазначена довідка містить відомості про те, що позивач працював повний робочий день ЛПЗ Центральна міська клінічна лікарня № 9 м. Донецька в період з 07.08.1990 року по 04.01.2011 року та виконував роботу в зоні дії шкідливих речовин з повним робочим днем за професією лікаря - рентегнолога, що передбачена Списокм №1 розділу 19 код професії 12300000-20426, підставва Постанова КМУ № 162 від 11.03.1994 р., Постанвоа КМУ №36 від 16.01.2003 року. Підставою для видачі довіки зазанчені накази про прийняття на роботу №63к від 06.08.1990 р. та звільнення № 157к від 23.12.2010 р. Робочє місце наказами №39 від 03.01.1995 р., №210 від 20.04.1999р., №842 від 01.11.2004 р., №404а від 30.04.2009 р.

Згідно наказів з переліком посад №39 від 03.01.1995 р., №210 від 20.04.1999р., №842 від 01.11.2004 р., №404а від 30.04.2009 р., судом встановив, що вони також видані до набрання чинності розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року №1085. Ці документи підтверджують, що атестація робочих місць ЛПЗ Центральна міська клінічна лікарня №9 м. Донецька проводилась.

Як вбачається з індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК -5 (персоніфікації позивача), в ній присутні відмітки у СПОВ передбачений для Списку №1 - Код № ЗПЗ013А1, згідно додатку до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено наказом Міністерство фінансів України № 435 від 14.04.2015 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 р. за № 460/26905 - Довіднику кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.

Згідно рішення відповідача № 859 від 05.12.2016 року позивач особисто звернувся до відповідача із заявою 06.09.2016 року за призначенням йому пенсії відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Заявник надав наступні документи: заяву про призначення пенсії, копію трудової книжки, копію диплому, довідку про пільговий стаж № 368 від 05.01.2011 р. виданою комунальною установою ЛПЗ Центральна міська клінічна лікарня № 9 м. Донецька, копію паспорта, копію РНОКПП, копію довідки «Про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення», та інші документи. Рішенням № 859 від 05.12.2016 року відповідачем було відмовлено в призначенні позивачу пенсії, так як довідка про пільговий стаж № 368 від 05.01.2011 року, видана підприємством, яке знаходяться на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, в зв'язку з чим не можливо відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» здійснити перевірку пільгових довідок. Враховуючи, що відповідно до розпорядження КМУ від 07.11.2014 року №1085 м. Донецьк віднесено до переліку населенних пунктів на території яких органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження та не можливо здійснити перевірку наданих документів, роботи з 07.08.1990 р. по 04.01.2011 року в лікарні №9 м. Донецька не зараховано до пільгового стажу за Списокм №1. Таким чином, після розрахунку пенсії на підставі наявних документів загальний стаж роботи позивача складає 30 років 11 місяців 28 днів, пільговий стаж за Списком №1 складає 2 роки 08 місяців 25 днів, що не дає право на призначення пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За таких обставин відповідачем вирішено відмовити в призначенні пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач не має необхідного пільгового стажу.

Згідно ч.5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Аналогічна норма міститься в постанові ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок призначення пенсій за Списком №1 регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.10.1991 року № 1788 та п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". {Абзац перший підпункту 1 пункту 2 розділу XV із змінами, внесеними згідно із Законом № 614-VIII від 15.07.2015}. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (461-2016-п), затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

При вирішенні заяви позивача про призначення пенсії відповідач повинен був керуватися принципом верховенства права (ст. 8 КАС України), відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У відповідності з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. П. 20 цього порядку передбачає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). {Абзац перший пункту 20 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 920 від 05.07.2006}. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. {Пункт 20 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ N 1028 ( 1028-2015-п ) від 09.12.2015}.

Отже, п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній передбачає три варіанта підтвердження пільгового стажу: трудовою книжкою з відповідними записами у ній, уточнюючі довідки та цій стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Таким чином, перші два варіанти є основними, а третій - може застосовуватись у випадку, коли іншім способом підтвердити пільговий стаж не можливо.

Позивач на підтвердження пільгового стажу надав відповідачу уточнюючи довідки, які мають штампи та печатки, відповідно до законодавства України, з зазначенням ідентифікаційного коду юридичних осіб, які були зареєстровані відповідно до законодавства України.

Відповідно п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно із списку №1 «Виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затверджених постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, №36 від 16.01.2003 року, які діяли в період зайнятості позивача на роботі із шкідливими і важкими умовами праці - професія «лікаря-рентгенолога» передбачена розділом ХІХ даного списку та дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, 06.09.2016 року позивач надав необхідні документи до УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області, які надають йому право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до пп. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але йому було безпідставно відмовлено в призначенні вказаної пенсії. Таким чином, з 04.09.2016 р., тобто з наступного дня після досягнення 03.09.2016 р. пенсійного віку, позивач має право на призначення йому пенсії, так як він звернувся з відповідною заявою 06.09.2016 р., тобто в межах трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Аналогічної позиції, як і в цій справі (справа лікаря рентгенологу) дотримувався ВАС України в ухвалі від 30 квітня 2015 року № К/800/13467/15 (справа № 697/2812/14-а, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44014841).

Статтею 8 Конституції України визначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На підставі ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Згідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність: рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Отже, записи у трудовій книжці позивача, яким відповідає вказана вище довідка № 368 від 05.01.2011 р. підтверджують пільговий характер його роботи за посадою лікаря-рентгенолога.

Виходячи з наведеного, відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу позивачу за Списком № 1 періоду роботи з 07.08.1990 року по 04.01.2011 року у ЛПЗ Центральна міська клінічна лікарня №9 м. Донецька, і як наслідок, у не призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача піддягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6-15, 17-18, 69-71, 79, 86, 94, 122, 128, 143, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративинй позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя № 859 від 05.12.2016 року про відмову в призначенні пенсії позивачу ОСОБА_1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя призначити позивачу ОСОБА_1 пенсію відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врахувавши додатково до пільгового стажу стаж роботи позивача з 07.08.1990 р. по 04.01.2011 р., довідкою № 368 від 05.01.2011 р. виданою комунальною установою ЛПЗ Центральна міська клінична лікарня №9 м. Донецька, починаючи з 04.09.2016 року.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Д.В. Киян