Справа № 2-о-53/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року                                                                        смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Замега І. І.

при секретарі: Демчук В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Любар цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Новочорторийська сільська рада Любарського району про встановлення факту належності житлового будинку,

В С Т А Н О В И В :

Заявник вказує на те, що 2 червня 1993 року в с.Нова Чортория Любарського району померла його баба – ОСОБА_2. Згідно з волею покійної, вираженою у заповіті спадкоємицею її майна мала бути донька покійної і його мати ОСОБА_3, яка своїми діями прийняла спадщину, але померла 6 вересня 2009 року, залишивши по собі заповідальне розпорядження на його ім»я. Серед спадкового майна є житловий будинок з господарськими будівлями №7 по вулиці Осадчука в селі Нова Чортория Любарського району. Зазначене домогосподарство по завершенню будівництва у 1970 році було зареєстровано у Новочорторийській сільській раді, про що свідчить відкриття особового рахунку №277 на ім»я його діда ОСОБА_4. Іншої процедури реєстрації новоствореного майна на той час не було. Крім того, у 1993 році для будівництва і обслуговування житлового будинку та для ведення селянського господарства його матері було передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,4738 га. Оформити спадщину він не може через відсутність правовстановлюючих документів на будинок за вищевказаною адресою, оскільки видача Свідоцтва про право власності на будівлю покійній особі законом не передбачена.

Враховуючи вищевикладене заявник просить суд постановити рішення про встановлення факту належності ОСОБА_2, яка померла 02.06.1993 року на праві власності садиби №7 по вул.Осадчука в с.Нова Чортория Любарського району Житомирської області.

У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_5 заявлені вимоги свого довірителя підтримав в повному об”ємі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання на розгляд справи не з”явився, в наявній в матеріалах справи довідці проти задоволення заявлених вимог не заперечує та просить справу слухати у його відсутності.

Вислухавши пояснення представника заявника, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого:

2 червня 1993 року в с.Нова Чортория Любарського району Житомирської області померла ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про смерть серії ІІ-ТП №404838.

Згідно з волею покійної, вираженою у заповіті, посвідченому 6 жовтня 1990 року заступником голови Новочорторийської сільської ради, який не скасований і не змінений, все своє майно, яке на день смерті буде їй належати, вона заповіла – ОСОБА_6.

Довідка №124 від 27.02.2006 року, видана виконкомом Новочорторийської сільської ради вказує на те, що ОСОБА_6 фактично вступила у володіння спадковим майном після смерті ОСОБА_2.

З свідоцтва про смерть серії І-ТП №122929 слідує, що ОСОБА_6 померла 6 вересня 2009 року в с.Нова Чортория Любарського району.

У заповіті посвідченому 20 серпня 2009 року секретарем Новочорторийської сільської ради зазначено, що ОСОБА_6 все своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_1 та сестрі – ОСОБА_7 в рівних долях.

Виписка з погосподарських книг Новочорторийської сільської ради №3 за 1971 – 1973 роки, вказує на те, що головою двору домогосподарства №277 рахувався ОСОБА_4, який проживав разом із дружиною – ОСОБА_2 та їх дітьми, а у по господарській книзі №7 за 1991 – 1995 роки, головою вищевказаного двору рахувалася ОСОБА_2, яка проживала разом із донькою ОСОБА_3, її чоловіком та сином.

Рішенням сесії Новочорторийської сільської ради від 19.02.2003 року покійній ОСОБА_6 було передано у приватну власність дві земельні ділянки розміром 0,25 та 0,2238 га, що стверджується Державними актами на право власності на земельну ділянку серії НА №146004 та серії ЯА №146005..

З довідки виданої Бердичівським МБТІ вбачається, що на будинок, який розташований по вулиці Осадчука,7 в с.Нова Чортория Любарського району правовстановлюючі документи не зареєстровані, а користувачем даного будинку була ОСОБА_6.

Відповідно до ОСОБА_8 Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про застосування Указу ПВР СРСР від 26.08.1948 року» побудовані громадянами на відведених їм земельних ділянках будинки є їх особистою власністю.

Згідно Закону України «Про сільську ОСОБА_8 депутатів трудящих УРСР» від 02.06.1968 року, кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувалось прізвище, ім'я, по батькові глави сім'ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.

Відповідно до чинного на той час законодавства будівлі у сільській місцевості не підлягали реєстрації, оскільки дія Інструкції «Про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української РСР» від 31.01.1966 року не поширювалась на сільську місцевість.

Відповідно до ст.2 Декрету: Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у статті 1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов'язково робиться місцевими Радами відмітка у паспорті або документі, який його замінює.

Згідно з п.9 ОСОБА_8 Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7, право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради».

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 збудувала будинок правомірно і будинок являвся її особистою власністю, а тому вимоги заявника задовольняє в повному об»ємі.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215, 256 ч.2, 259, 294 ЦПК України, ОСОБА_8 Пленуму ВС України від 31.03.1995 року №5 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, Суд, –

Р І Ш И В :

Заяву задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2, яка померла 2 червня 1993 року, на праві власності садиби №7 по вулиці Осадчука в селі Нова Чортория Любарського району Житомирської області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: ОСОБА_9