Справа №4\1-88\07

ПОСТАНОВА

9 лютого 2007 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого           Заріцького С.М.

при секретарі                      Смілянець І.В.

за участю: прокурора         Усмановій Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с Завалівка, Вишгородського району Київської області, українка, гр.-ка України, пенсіонерка, мешканка АДРЕСА_1, раніше не судимої, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2006 року близько 4 години ОСОБА_1, перебуваю в АДРЕСА_1, внаслідок раптово виниклих неприязних відносин, нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_2, що спричинило смерть останньої.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 59 від 15.04.2006 року ОСОБА_2 була заподіяна закрита внутрішня черепно-мозкова травма з крововиливами під оболочки і в жолудочки головного мозку, яка має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпечності для життя і в даному випадку як така, що призвела до смерті потерпілої.

Згідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 1783 від 16.11.2006 року ОСОБА_1 по своєму психічному стану не може предстати перед судом.

ОСОБА_1 винною себе у вчиненні суспільно-небезпечного діяння не визнала, відповідно до письмових матеріалів справи, пояснила, що 18.02.2006 року , вранці , вона встала і побачила, що в будинку перебуває невідомий чоловік в стані алкогольного сп"яніння, коли вона підійшла до нього, почала тормосити та просити, щоб він вставав. Через деякий час вона побачила, що це не чоловік, а її сестра ОСОБА_2. ( а\с 46).

Не дивлячись на невизнання своєї вини ОСОБА_1, її вина у вчиненні суспільно небезпечного діяння підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що він та його дружина ОСОБА_4 доглядали за ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які з 1991 року проживали разом. Між вказаними громадянками часто виникали суперечки та бійки. Крім того, 18.02.2006 року близько 8 години, від сусідв йому стало відомо, що ОСОБА_1 кричала на вулиці. Він з дружиною пішов до місця проживання жінок. ОСОБА_1 кричала, що в будинку у неї якийсь чоловік в стані алкогольного сп"яніння і вона не може його вигнати, оскільки він ліг спати у її будинку. Коли потерпілий зайшов до будинку, то побачив, що на підлозі лежить ОСОБА_2 Коли він оглянув ОСОБА_2, то зрозумів, що вона мертва. (а\с16).

Аналогічними показами свідка ОСОБА_4 (а\с 18).

Показами свідка ОСОБА_5 про те, що вона є сусідкою ОСОБА_1, яка довгий час проживала з сестрою ОСОБА_2 Жінки часто між собою сварилися, виникали бійки. ОСОБА_1 часто втрачала дійсність і не розуміла де і з ким знаходиться. 18.02.2006 року , зранку, вона почула, що ОСОБА_1 кричить біля будинку. Через кілька хвилин до будинку прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які повідомили, що ОСОБА_2 мертва. Коли ОСОБА_5 зайшла до будинку , то побачила ОСОБА_2, яка лежала на підлозі з вирваним волоссям та розірваному одязі. Вона побачила, що на одязі ОСОБА_1 теж було волосся потерпілої. ОСОБА_1 весь час говорила , що на підлозі лежить п"яниця і, що вона хотіла його розбудити, а коли ОСОБА_1 прийшла до тями, почала говорити, що сестру не займала, а хотіла лише її підняти.(а\с 20).

Протоколом огляду місця події від 18.02.2006 року, під час якого в будинку АДРЕСА_1 було виявлено труп ОСОБА_2. з ознаками насильницької смерті. (а\с 7)

Висновком судово-медичної експертизи № 131\Д від 02.08.2006 року, згідно з яким тілесні ушкодження на тілі потерпілої ОСОБА_2 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в причинному зв"язку з настанням смерті внаслідок закритої внутрішньої черепної травми з крововиливами під оболочкою і в жолудочки головного мозку. (а\с 38).

Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 1783 від 16.11.2006 року, в період часу, до якого відноситься інкриміноване діяння і на сьогоднішній час, ОСОБА_1 страждає психічною хворобою у вигляді судинної деменції. ОСОБА_1 страждала психічною хворобою у вигляді судинної деменції на момент вчинення злочину від 18.02.2006 року (а\с 51).

Відповідно до ч.2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого КК України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

Статтею 94 КК України п.5 встановлено, що госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічного хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов"язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

Суд вважає, що висновок стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 1783 від 16.11.2006 експертизи знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки ОСОБА_1 вчинила посягання на життя іншої особи, з урахуванням характеру вчиненого нею суспільно-небезпечного діяння, має бути поміщена у психіатричний заклад із суворим наглядом

На підставі ст. ч.2 ст. 19 КК України, ст. 94 КК України, керуючись ст.ст. 416-421 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді його госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

На постанову протягом 15 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд.