справа №4/2-«О»-20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2007 року Вишгородський районний суд Київської області
у складі:
головуючого Заріцького С.М.,
при секретарі Смілянець І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді справу
за заявою
ОСОБА_1, зацікавлена сторона:
Українська греко - католицька церква Андрія Первозванного про надання дозволу на отримання документу для виїзду дитини за кордон, -
ВСТАНОВИВ:
Заявниця звернулась до суду з цією заявою, посилаючись на те, що їй необхідно засвідчений дозвіл на виготовлення документів для своєї дитини для виїзду оздоровлення по туристичній путівці за кордон.
В судовому засіданні заявниця свої вимоги підтримала.
Зацікавлена особа - представник Української греко-
католицької церкви Андрія Первозванного суду пояснила, що в
квітні 2007 року зацікавлена сторона направляє неповнолітнього
ОСОБА_2 в Чехію терміном на півтора місяці по
туристичній путівці групою з школи в зв"язку з цим необхідно проїзні документи за кордон.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про порядок виїзду з України і виїзду в Україну громадян України», п.п.16,18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 31 березня 1995 року, №231, відомості про дітей, які не досягли 18-річного віку і їдуть за кордон разом з батьками, записуються в паспорті батьків; самостійний виїзд за кордон дітей, які не досягли 18- річного віку, здійснюється за нотаріально засвідченою згодою батьків за відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений на підставі рішення суду.
В судовому засіданні встановлено, в 1995 році між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб, який розірваний з 20 липня 2000 року. У подружжя ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_2. Дитина після розлучення батьків проживає разом з
матір'ю, окремого від батька. Батько дитини в 1999 році виїхав на постійне місце проживання до Хорватії, місце проживання не відоме, аліменти на утримання сина не надає, а тому заявниця позбавлена можливості отримати нотаріально засвідчений дозвіл батька на виїзд дитини за кордон.
Відповідно до ст.ст. 3,6 Конвенції про права дитини в усіх
діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними
чи приватними установами, що займаються питаннями соціального
забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими
органами, першочергова увага приділяється якнайкращому
забезпеченню інтересів дитини; держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Згідно ст.ст.7,155 Сімейного Кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України « Про порядок виїзду з України і виїзду в Україну громадян України», п. п.16,18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини»,ст.ст.7,155 СК України, ст.ст.З,б, Конвенції про права дитини, суд, -
ВИРІШИВ:
Заяву задовольнити.
Надати дозвіл на оформлення неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, проїзного документу для виїзду за кордон без згоди батька - ОСОБА_3.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині оформлення проїзного документу для виїзду за кордон.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя С.М.Заріцький