Справа № 2-а-3/2007
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 лютого 2007 р.
Борщівський районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Денисової Т.С.
при секретарі Халупа М.С.
з участю представника позивача Янчика Я.Є.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Борщева адміністративну справу за позовом Борщівського РВ УМВС України в Тернопільській області до громадянина Польщі ОСОБА_1 про затримання та примусове видворення за межі України,
встановив :
Борщівський РВ УМВС України в Тернопільській області звернувся до суду із позовом, в якому просить затримати та видворити громадянина Польщі ОСОБА_1 за межі України в примусовому порядку, посилаючись на те, що останній ухиляється від виїзду після прийняття рішення Борщівським РВ УМВС України в Тернопільській області про видворення і є обгрунтовані підстави вважати, що він буде ухилятися від виїзду.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав і пояснив, що рішення Борщівського РВ УМВС від 27 грудня 2006 року про видворення за межі України із забороною подальшого в»їзду на територію України відповідачу оголошено і роз»яснено відповідно до вимог Закону України «Про правовий статус іноземців» та Правил в»їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію. Під розписку роз»яснені його права та обов»язки, передбачені тими ж Правилами. Однак відповідач у зазначений термін з України не виїхав. Відповідач коштів для повернення в Польщу не має, в нього відсутні законні джерела існування, приймаюча сторона відмовляється в подальшому його утриманні, близьких родичів, які б сприяли його поверненню, також не має, а тому є всі підстави вважати, що відповідач добровільно територію України не покине.
Відповідач громадянин Польщі ОСОБА_1 позов визнав і в судовому засіданні пояснив, що в Україну прибув наприкінці серпня 2006 року поза пунктом пропуску державного кордону. Проживав у жительки АДРЕСА_1 ОСОБА_2. Фактично, їдучи в Україну, мав намір залишитися в Україні на постійне проживання. ОСОБА_2, проживаючи із його товаришем у фактичному шлюбі, його зі свого будинку вигнала. На даний час він немає ні місця проживання, ні коштів для існування. Родичів у Польщі не має. Батьки померли, будинок свій продав, а гроші витратив.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з слідуючих підстав.
Громадянин Польщі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м.Варшава Польща, прибув в Україну 9 грудня 2005 року через КПП «Мамалиґа» по національному паспорту ІНФОРМАЦІЯ_2 терміном дії до 06 січня 2014 року, який адміністрацією державної прикордонної служби України було зареєстровано та проставлено відповідний штамп «в»їзд/виїзд» і видано міграційну картку.
Після закінчення трьохмісячного терміну перебування на території України, відповідач з України не виїхав, чим порушив ч.5 ст.З Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та в органи внутрішніх справ, у відповідності до п.27 Правил Правил в»їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, для продовження терміну свого перебування не звертався.
5 квітня 2006 року при виявленні громадянина Польщі у м.Борщеві по вул.Нічлава працівниками ВГІРФО Борщівського РВ УМВС складено адміністративний протокол.
Того ж дня постановою Борщівського районного суду ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.І ст.203 КупАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в дохід держави.
Тим же днем, 5 квітня 2006 року, Борщівським РВ УМВСУ прийнято рішення про видворення ОСОБА_1 за межі України із зобов»язанням покинути територію України до 15 квітня 2006 року та забороною подальшого в»їзду в Україну до 5 квітня 2007 року.
Після визначеного рішенням Борщівського РВ УМВСУ терміну, відповідач територію України не покинув.
11 травня 2006 року Борщівським районним судом прийнято рішення про видворення відповідача за межі України в примусовому порядку (під конвоєм) із забороною в»їзду терміном на 1(один) рік.
26 серпня 2006 року відповідач був видворений за межі
України.
Зі слів відповідача останній наприкінці серпня 2006 року прибув в Україну поза пунктами пропуску державного кордону України.
Відповідно до п.п.18,24 Правил Правил в»їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію адміністрацією державної прикордонної служби України не було зареєстровано його національний паспорт та не проставлено відповідний штамп «в»їзд/виїзд», міграційна картка відсутня.
27 грудня 2006 року Борщівським РВ УМВСУ прийнято рішення про видворення ОСОБА_1 за межі України із зобов»язанням покинути територію України до 25 січня 2007 року та забороною подальшого в»їзду в Україну до 25 липня 2007 року.
Після визначеного рішенням Борщівського РВ УМВСУ терміну, відповідач територію України не покинув.
Приймаюча сторона в утриманні відповідача відмовилася, коштів для повернення на батьківщину ні у відповідача, ні у приймаючої сторони не має, близькі родичі не сприяють в поверненні відповідача на батьківщину, а тому, суд вважає, є всі підстави у тому, що ОСОБА_1 межі України добровільно не покине.
Враховуючи, що у відповідача відсутні законні джерела існування, а також беручи до уваги заяву Борщівського РВ УМВСУ, суд рахує за доцільне звернути постанову до негайного виконання.
На підставі наведеного, а також ст.ст.30 ,32 Закону України «Про правовий статус іноземців», п.п.19,24,41-46,53 Правил в»їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, ч.2 п.12 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, керуючись ст. 11, 71, 159, п.7 ч.2 ст.162, п.З ч.2 ст.256 КАС України,
постановив :
Позов задовольнити.
Затримати громадянина Польщі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, та видворити за межі України в примусовому порядку (під конвоєм) із забороною в»їзду терміном на 1(один) рік.
Витрати, понесені сторонами, покласти на них в межах, в яких вони їх понесли.
Допустити негайне виконання постанови в частині затримання ОСОБА_1 та видворення за межі України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення через Борщівський районний суд до Апеляційного суду Тернопільської області та апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в такому ж порядку.
Головуючий: підпис
З оригіналом згідно.
Суддя Борщівського районного суду Денисова Т.С.