Справа № 236/3216/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

залишено заяву без задоволення

02 лютого 2017 року Краснолиманський міський суд Донецької області в складі:

               головуючого судді                          Шаньшиної М.В.

               при секретарі                                   Безорчук А.О.

              за участі:

             позивача                                            ОСОБА_1

              відповідача                             ОСОБА_2

              представника відповідача                ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 13.01.2017 року у справі № 236/3216/16-ц про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 13.01.2017 року у справі № 236/3216/16-цбуло позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 14.02.2012 року Виконавчим комітетом Рубцівської сільської ради Краснолиманського району Донецької області, актовий запис № 02. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишено прізвище "Городницька". Вирішено стягувати з ОСОБА_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання його неповнолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 грудня 2016 року до досягнення дитиною повноліття.

         26.01.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що не зміг прибути в судове засідання 13.01.2017 року через те, що для цього йому довелося відпрошуватися з роботи, а коли він прибув до суду, то судове засідання вже почалося. Зазначив, що позивачем надано неправдиві пояснення, перекручено деякі важливі факти. Крім того, його заробіток дозволяє утримувати дитину та родину, а вказані у позовній заяві твердження про неможливість сумісного проживання – це тимчасовий порив дружини, тому має змогу довести безпідставність вимог позивача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

  В судовому засіданні 02.02.2017 року відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримали доводи, викладені у заяві про перегляд заочного судового рішення, просили задовольнити заяву, скасувати заочне рішення від 13.01.2017 року та призначити розгляд справи в загальному порядку.

Крім того, в судовому засіданні відповідач пояснив, що не зміг прибути в судове засідання 13.01.2017 року через те, що в цей день був сильний снігопад, а у зв’язку із необхідністю виконання своїх посадових обов’язків був змушений затриматися на роботі, через що запізнився в судове засідання. Пояснив, що з позивачкою мають безліч розбіжностей у поглядах на життя, вважає, що розпад сім’ї відбувся з її вини та через її вчинки, пояснив, що дійсно, з серпня 2016 року разом з дружиною не мешкає, проте зазначив, що досі кохає дружину і в разі її бажання вбачає можливим примирення між ними. Крім того, зазначив, що має достатній дохід, що підтверджується довідкою про доходи за останні шість місяців, та може утримувати родину та свого сина ОСОБА_4. Зазначив, що з позивачем мають спір щодо місця мешкання та виховання спільної дитини.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти заяви відповідача щодо перегляду заочного рішення, просила залишити її без задоволення. Додатково вказала, що відповідач, який був повідомлений про дату та час розгляду справи, навмисно ухилився від участі в судовому засіданні, мав можливість прибути до суду вчасно. Зазначила, що примирення між нею та відповідачем неможливе, поновлювати шлюбні відносини в відповідачем не бажає, а утримання дитини є обов’язком батька.

       Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

     Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача; заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії (ст. 228 ЦПК України). Відповідно до ст. 231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.   Відповідно до п.2 ч.3 ст.231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

     Згідно зі ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

     Верховний Суд України в Узагальненні практики ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах від 11.01.2008 року зазначив, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у ст. 232 ЦПК, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин i докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.09.2011 року у справі № 6-27145св11.

     Як вбачається з матеріалів справи відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи (а.с.26).

У зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання, повідомленого належним чином, відповідно до ст.ст.169, 224 ЦПК України суд ухвалив заочне судове рішення на підставі наявних у справі доказів.

В судовому засіданні відповідач пояснив, що прибув до суду 13.01.2017 року, проте запізнився в судове засідання, яке було призначене на 8:30, оскільки через погані погодні умови не зміг вчасно доїхати. На підтвердження вказаних доводів до заяви додано роздруківку карти із зазначенням відстані між місцем роботи позивача та судом. Інших доказів на підтвердження прибуття до суду 13.01.2017 року заявник не надав. Також пояснив, що не повідомив суд про запізнення або неможливість прибути в судове засідання, оскільки не знав про таку необхідність.

Зважаючи на те, що згідно з даними журналу судового засідання, 13.01.2017 року судове засідання розпочалося пізніше ніж час, на який його було призначено, а саме о 09:03, суд не вважає вказані відповідачем причини неприбуття до суду та неповідомлення про причини неявки поважними.

Крім того, заява ОСОБА_2 про перегляд заочного судового рішення від 13.01.2017 року не містить посилання на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи і які відповідач позбавлений був можливості надати до суду. Натомість відповідач лише висловлює свою незгоду з твердженнями та вчинками позивача, а посилання на певні докази лише підтверджують наявність конфлікту між сторонами та неможливість їх примирення попри бажання заявника. Крім того, посилання заявника на докази підтверджує здатність відповідача сплачувати аліменти на утримання його неповнолітньої дитини, а також виконувати свої обов’язки, як батька, які на нього покладаються незалежно від розірвання шлюбу та сплати аліментів.

 З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що заява відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 13.01.2017 року по справі № 236/3216/16-ц має бути залишена без задоволення.

     Водночас суд роз’яснює відповідачу, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

     Керуючись ст. ст. 228,231,232 ЦПК України, суд

У Х ВА Л И В :

          Заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 13.01.2017 року по справі № 236/3216/16-ц залишити без задоволення.

         Роз’яснити відповідачу ОСОБА_2 його право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, тобто шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області в 10-деннний строк. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

           Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя -