У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.08.09 Справа №8/482-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді Зубкова Т.П. , Мойсеєнко Т. В. , Хуторной В.М.
при секретарі: Акімовій Т.М.
За участю представників сторін:
від позивача – не з’явився
від відповідача – не з’явився
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-житловий центр «Аріадна» (м. Херсон)
на рішення господарського суду Херсонської області від 24.02.2009 р. у справі № 8/482-08
за позовом Приватного підприємства «Виробничо-житловий центр «Аріадна»
(м. Херсон)
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1 (м. Херсон)
про стягнення суми,
Приватне підприємство «Виробничо-житловий центр «Аріадна» звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 1723,33 грн. заборгованості за договором № 27 від 01.09.2004 р. за надані в період з 01.09.2007 р. по 01.12.2008 р. послуги.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.02.2009 р. у справі № 8/482-08 (суддя Ребриста С.В.) в позові ПП «Виробничо-житловий центр «Аріадна» відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ПП «Виробничо-житловий центр «Аріадна» (позивач у справі) звернулося до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, позивач вважає рішення суду незаконним, стверджує, що місцевим господарським судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права. У зв’язку з цим просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 24.02.2009 р. у справі № 8/482-08 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Заявник вважає, що, приймаючи рішення у справі, господарський суд не врахував того факту, що з 01.09.2004 р. між ПП «ВЖЦ «Аріадна» та СПД ОСОБА_1 існують договірні відносини з приводу надання послуг з експлуатації.
Зазначає, що місцевим господарським судом не було взято до уваги, що приміщення, які займає відповідач, знаходяться у багатоквартирному житловому будинку місцевих рад, який обслуговує позивач відповідно до договору № 9 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 03.05.2007 р. та договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 17.04.2008 р. з управлінням житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради. Наголошує, що поза увагою суду першої інстанції були залишені норми статті 1 Закону України „Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за своєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" № 686 - XIV від 20.05.1999 р., згідно яких: „суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території."
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2009 р. апеляційна скарга Приватного підприємства «Виробничо-житловий центр «Аріадна» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 28.05.2009 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 18.06.2009 р. За клопотанням сторін, в порядку ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору було продовжено, розгляд справи відкладено на 27.08.2009 р.
Розпорядженням В.о. Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1659 від 27.08.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Зубкова Т.П. (доповідач), судді Мойсеєнко Т.В., Хуторной В.М.
Відповідач у справі – ПП ОСОБА_1 проти доводів заявника апеляційної скарги заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на скаргу, вважає її нормативно та документально необґрунтованою. а рішення місцевого господарського суду у справі – таким, що не підлягає скасуванню. Посилаючись на п.п. 5.2, 5.3 договору № 27, а також норми ст.ст. 598, 631, 651, 905, 907 ЦК України, ст. 188 ГК України, вказує, що договірні відносини між сторонами було припинено ще восени 2007 року.
Акцентує увагу колегії суддів на тому, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту надання послуг, які передбачені договором про надання послуг по утриманню будинку, прибиранню прибудинкової території та інженерних мереж № 27 від 01.09.2004 р., зокрема, двосторонніх актів виконаних робіт тощо.
Наголошує, що насправді будь-які послуги по утриманню будинку, прибиранню прибудинкової території та інженерних мереж ПП „Виробничо-житловий центр «Аріадна» відповідачу не надавались жодного разу, починаючи з 01.09.2004 р., що було зафіксовано актом обстеження від 27.11.2007 р.
Мотивуючи викладеним, просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 24.02.2009 р. у справі № 8/482-08 – без змін.
За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 18.06.2009 р. відповідач у повному обсязі підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, вважає її надуманою та необґрунтованою. Підкреслює, що не отримував від позивача жодної з послуг, про які йдеться у позовній заяві, і експлуатаційне обслуговування приміщення та прилеглої території здійснюється частково ним самим, а частково – іншими спеціалізованими підприємствами. Крім того відповідач наголошує, що пунктом 5.3 Договору передбачено можливість продовження дії Договору лише на 1 рік, тому за відсутності заяви відповідача про розірвання Договору строк його дії у будь-якому разі закінчився б 31.12.2007 р.
Представник позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції 28.05.2009 р. та 18.06.2009 р. підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити, а оскаржуване рішення – скасувати.
В судове засідання 27.08.2009 р. представники сторін не з’явились, про причини неявки не повідомили. Про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
27.08.2009 р. апеляційною інстанцією прийнято постанову.
Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
01.09.2004 р. між Приватного підприємством «Виробничо-житловий центр «Аріадна» (Експлуатуючою організацією, позивачем у справі) та Приватного підприємцем ОСОБА_1 Анатолієвною (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір № 27 на експлуатаційні витрати (далі – Договір).
Виходячи з пунктів 1.1, 1.2 Договору, предметом Договору є експлуатаційні послуги, які Експлуатуюча організація надає Орендарю або власнику приміщення за адресою: вул. Ушакова, 30/1, площею 301,7 м2. Строк експлуатації: з 01.09.2004 р. по 31.12.2006 р.
Розділом ІV Договору сторони обумовили плату за експлуатаційні витрати.
Умови та порядок продовження строку дії Договору та його розірвання визначені в розділі V Договору.
Так, згідно з п. 5.1 Договору Експлуатуюча організація має право розірвати Договір при невиконанні Орендарем умов Договору, попередивши про це останнього за 30 календарних днів.
Відповідно до п. 5.2. Договору Орендар має право достроково звільнити надане в оренду приміщення та зупинити дію даного договору, попередивши про це Власника будинку за 30 календарних днів.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що по закінченні дії Договору, він вважається пролонгованим на рік при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору.
Як встановлено судом першої інстанції, на підставі договору купівлі-продажу від 25.05.2006 р., укладеного між Херсонською міською радою в особі Фонду комунального майна м. Херсона та ПП ОСОБА_1, відповідач придбав у власність нежилі приміщення підвалу, загальною площею 302,4 м2, що знаходяться за адресою: м. Херсон, пр. Ушакова, 30/1.
01.10.2007 р. ПП ОСОБА_1, з посиланням на п. 5.2. Договору, звернулася до позивача з заявою про розірвання Договору. Повідомила позивача про те, що вона є самостійним власником нежилих приміщень підвалу і, як власник, уклала інші договори (про вивезення і захоронення сміття, на прибирання прибудинкової території та інші), тому потреби у продовженні Договору не має.
У відповідь на це, листом (вих. № 01-13/478) від 10.10.2007 р. позивач заявив, що згідно з п.п. 5.1, 5.2 Договору право на його одностороннє розірвання має лише Експлуатуюча організація (тобто, позивач). При цьому, з посиланням на ч. 1 ст. 188 ГК України, зазначив, що за заявою Орендаря (відповідача) Договір не може вважатися розірваним, оскільки зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається.
Предметом судового розгляду у даній справі стали позовні вимоги ПП «Виробничо-житловий центр «Аріадна» про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1 1723,33 грн. заборгованості за послуги, надані за договором № 27 від 01.09.2004 р., за період з 01.09.2007 р. по 01.12.2008 р.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів. (Аналогічні норми містяться в статтях 173 – 175 Господарського кодексу України).
Позовні вимоги ПП «Виробничо-житловий центр «Аріадна» ґрунтуються на Договорі № 27 від 01.09.2004 р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Договір про надання послуг є двосторонньозобов’язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов’язками. На виконавця покладено обов’язок надати послугу і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобов’язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуги з боку виконавця.
Статтею 903 ЦК України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Наведена норма встановлює обов’язок замовника оплатити вже надану послугу.
Однак позивач, всупереч вимог ст.ст. 32-34 ГПК України, не надав суду першої інстанції належних та допустимих доказів того, що протягом вересня 2007 р. – листопада 2008 р. він надав відповідачу послуги, про оплату яких подано даний позов. Не надані такі докази і суду апеляційної інстанції.
При цьому, колегією суддів враховуються долучені до матеріалів справи подані відповідачем докази, які свідчать про отримання ПП ОСОБА_1 за адресою: вул. Ушакова, 30/1, експлуатаційних послуг від інших контрагентів (зокрема, дератизація та дезинсекція магазину одягу «Домані» та нежилих приміщень підвалу, які знаходяться за адресою: м. Херсон, пр-т Ушакова, 30/1, здійснюються ТОВ «Станція профілактичної дезінфекції» на підставі укладених з відповідачем договорів на виконання робіт з профілактичної дезинфекції; прибирання прибудинкової території навколо та біля магазину «Домані» здійснюється прибиральницею ОСОБА_4, з якою укладено трудовий договір № 52 від 01.07.2005 р.; обслуговування димовентканалів, підготовка до зимового періоду, обслуговування внутрішньобудинкових мереж здійснюється відповідачем самостійно за власні грошові кошти на підставі разових договорів з іншими організаціями; опалення встановлене автономне; і т.д.).
За таких обставин, висновок місцевого господарського суду про те, що ПП «ВЖЦ «Аріадна» не доведено права вимоги до відповідача щодо оплати заявлених послуг за період з вересня 2007 р. до 01.12.2008 р. в сумі 1723,33 грн., і підстави для задоволення позову відсутні, колегія суддів вважає правомірним.
Стосовно періоду існування між сторонами правовідносин за Договором слід зазначити наступне.
Статтею 905 ЦК України визначено, що строк дії договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи умови п. 1.2, а також п. 5.3 Договору, яким передбачено, що по закінченні дії Договору, він вважається пролонгованим на рік при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору, строк дії Договору закінчився 31.12.2007 р. (оскільки встановлений сторонами строк дії Договору – до 31.12.2006 р. – в порядку п. 5.3 Договору, було продовжено на 1 рік, а повторна пролонгація умовами Договору не передбачена. Крім того, направленою відповідачем позивачу до закінчення пролонгованого строку дії Договору заявою від 01.10.2007 р. останнього фактично було додатково повідомлено про відсутність у відповідача наміру продовжувати дані договірні відносини і його прагнення припинити Договір).
Таким чином, посилання позивача на Договір № 27 від 01.09.2004 р. в обґрунтування своїх вимог про стягнення плати, нарахованої за період з 01.01.2008 р. по 01.12.2008 р., взагалі є безпідставним.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.
Колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд Херсонської області правомірно відмовив у задоволенні позову. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на відповідача (заявника апеляційної скарги).
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-житловий центр «Аріадна» (м. Херсон) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 24.02.2009 р. у справі № 8/482-08 залишити без змін.
Головуючий суддя Зубкова Т.П.
судді Зубкова Т.П.
Мойсеєнко Т. В. Хуторной В.М.