Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
№ 33-193/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
14 червня 2010 року. Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Яковлєв С.В.
з участю правопорушника........ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу про адміністративне правопорушення № 33-193/10 за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 травня 2010 року, -
встановив:
цією постановою судді Іваницького Олександра Петровича, 28 грудня 1972
року народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1
Житомирської обл., громадянина України, не
працюючого, інваліда 3-ої групи загального
захворювання довічно, проживаючого
в смт. Черняхів Житомирської обл. по вул.
Декабристів, 17-а, раніше притягуваного до
адміністративної відповідальності - 25.09.2009
р. за ст.130 ч. І Кодексу України про
адміністративні правопорушення (далі - КУпАП)
до 50 годин громадських робіт,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
По справі встановлено, що постановою судді Черняхівського районного суду від 25 вересня 2009 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.І КУпАП за те, що він 09 вересня 2009 року керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння (а.с.4).
20 квітня 2010 року о 04 год. 05 хв. по вул. В.Бердичівській в м. Житомирі Іваницький керував належним йому автомобілем 3A3-110307 (реєстраційний № AM 4754 АА) в стані алкогольного сп’яніння, тобто повторно протягом року вчинив правопорушення передбачене ст.130 ч.І КУпАП (а.с.5).
В апеляції правопорушник ОСОБА_1, не оспорюючи фактичні обставини, доведеність його вини у вчиненні вказаного правопорушення просить змінити судове рішення щодо нього, змінивши вид адміністративного стягнення на більш м’який.
На обгрунтування апеляції її автор зазначає, що при визначенні йому виду адміністративного стягнення суддя не врахував його важке матеріальне становище, так як на даний час він є інвалідом 3-ої групи загального захворювання і інвалідність йому призначена довічно, на його утриманні знаходяться малолітня дитина - ІНФОРМАЦІЯ_2, постійного місця роботи він не має, працює за тимчасовими угодами, а тому власний автомобіль є для нього основним засобом для заробітку (а.с.8).
Відповідно до ст.294 ч.5 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, прокурора, який приніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.
Дані вимоги закону були виконані : 08 червня 2010 року апелянту ОСОБА_1 було направлено відповідний лист з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи за його апеляцією, який він отримав і з’явився до апеляційного суду у призначений час розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції, ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3-585/10 та додатково наданими апелянтом копіями документів, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляцію з мотивів, наведених у ній, перевіривши постанову судді в межах, передбачених ст.294 ч. 7 КУпАП, суд вважає, що подана апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності 25 вересня 2009 року за вчинення 09 вересня 2009 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.І КУпАП (а.с.4), 20 квітня 2010 року порушив вимоги ст.130 ч.2 КУпАП за обставин, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії AM № 129744 (а.с.2) та оскаржуваній постанові судді.
Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення ґрунтуються на сукупності розглянутих суддею доказів і апелянтом не оскаржуються, як і не оспорюються правильність кваліфікації його дій.
При накладенні на правопорушника ОСОБА_1 стягнення за вчинене ним адміністративне правопорушення суддя правильно керувався загальними правилами накладення стягнення - ст.33 КУпАП.
Поставлене автором апеляції питання про зміну судового рішення щодо нього в частині виду адміністративного стягнення на такий, що не пов’язаний з позбавленням права керування транспортними засобами, є безпідставним.
Так, статтею 130 ч.2 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.І ст.130 КУпАП, тягне за собою накладення на водіїв адміністративного стягнення лише у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 2 до 3 років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або громадські
роботи на строк від 50 до 60 годин, або адміністративний арешт на строк від 10 до 15 діб.
Згідно вимог ст.294 ч.9 КУпАП у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті КУпАП, воно не може бути посилено.
З врахуванням наведеного суд вважає, що стягнення, передбачені ст.24 ч.І п.п.5-1, 6, 7 КУпАП (громадські роботи; виправні роботи; адміністративний арешт) не можуть бути призначені, так як посилюють накладене на ОСОБА_1 стягнення, як і не можуть бути призначені стягнення, передбачені цим же законом у п.п.1 - 4, так як не передбачені санкцією ст.130 ч.2 КУпАП, а накладення стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією закону, за яким визнаний винним правопорушник, діючим КУпАП не передбачено.
Підстави ж для визнання малозначним вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.2 КУпАП, та застосування ст.22 КУпАП відсутні.
За наведених обставин постанову судді щодо ОСОБА_1 слід визнати обґрунтованою, а тому вона не підлягає скасуванню чи зміні.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
постановив:
апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Черняхівського районного суду Житомирської області від 20 травня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення № 3-585/10 щодо нього ж - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: