ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"24" вересня 2009 р. Справа № 1/111-40
За позовом Підприємця ОСОБА_1
до Державного підприємства Міністерства оборони України Луцький ремонтний завод "Мотор"
про стягнення 190 грн.
Суддя Гончар М.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - підприємець
від відповідача: Магіра О.Ф., довір. №30 від 30.07.2009 року, Духовний В.М., дор. №32 від 20.08.2009 року
Суть спору: позивач –підприємець ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача –Державного підприємства Міністерства оборони України Луцький ремонтний завод "Мотор" 2 626 грн. 76 коп., з них 1 679 грн. 76 коп. заборгованості за надані послуги по проживанню та 947 грн. збитків.
В заяві від 20.08.2009 року позивач відмовився від позовних вимог, що випливають з договору №150 і підтримав позовні вимоги по договору №289 в сумі 560 грн. вартості пошкодженого гідрофора після здачі орендованого приміщення.
Відповідач у відзиві №1524 від 14.08.2009 року та представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову з наступних підстав:
Електронасос "Гідрофор" був виведений з ладу "розморожений" з вини позивача, оскільки останній перед початком зими не виконав на ньому роботи щодо утеплення або консервації, що призвело до пошкодження деталей через замерзання води в корпусі електронасоса.
На прохання позивача працівники підприємства, які проживали в орендованому будинку на умовах договору №259 від 05.11.2007 року власноруч відремонтували вказаний електронасос "Гідрофор" і позивач не мав до них претензій.
Позивач в судовому засіданні підтвердив ремонт електронасоса "Гідрофор" працівниками відповідача. Одночасно, зазначив, що для ремонту цього насоса працівники використали одну із запчастин з іншого насоса позивача, яку не можливо придбати на ринках України, при цьому не підтвердив вартість заміненої запчастини і вини відповідача в пошкодженні електронасоса "Гідрофор".
Відповідач 17.09.2009 року надав суду письмові пояснення на позов, в яких зазначив, що позивачем разом з іншим майном надано в користування працівників відповідача водяний електричний насос "Гідрофор" в робочому стані, який був придбаний позивачем як бувший у використанні. В період різдвяних свят з 28.12.2007 року по 14.01.2008 року підприємство не працювало, тому працівники підприємства в орендованому приміщенні не проживали, про що було відомо позивачу.
В перший же день після виходу на роботу було виявлено, що електронасос в неробочому стані. Наступного дня, за згодою позивача, насос був відправлений на Луцький ремонтний завод "Мотор" для ремонту, під час якого встановлена причина виходу з ладу насосу –руйнування крильчатки, яке відбулося внаслідок замерзання води в середині насосу "Гідрофор" через невжиття позивачем заходів щодо утеплення насосу на період відсутності в будинку працівників Державного підприємства Міністерства оборони України Луцький ремонтний завод "Мотор".
В зв'язку з неможливістю придбання запасної частини (крильчатки) до старої моделі насосу позивач надав працівникам відповідача ще один неробочий водяний електричний насос "Гідрофор" із зламаним двигуном і запропонував з двох несправних насосів зробити один справний, що і було зроблено спеціалістами відповідача.
До зазначених пояснень відповідач долучив доповідну записку майстра виробничої дільниці ЕМВ щодо виходу з ладу та ремонту насосу із зазначенням причини руйнування пластмасової крильчатки (запчастини) насоса –замерзання води в корпусі насоса. Насосна установка після проведеного ремонту працювала в будинку до закінчення строку проживання працівників відповідача.
Присутній в судовому засіданні позивач –підприємець ОСОБА_1 підтвердив ремонт насосу працівниками відповідача, а також не заперечував факт не проживання працівників відповідача в орендованому приміщенні в період різдвяних свят.
В судовому засіданні 24.09.2009 року підприємець ОСОБА_1 заявив усне клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.
З моменту заявлення такого клопотання здійснювався звукозапис судового процесу відповідно до ч.7 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.
Підприємець ОСОБА_1 подав клопотання про долучення до матеріалів справи накладної №363 від 15 червня 2009 року про вартість ремонту гідрофора в сумі 190 грн., і цю суму просив вважати сумою позову, а також білети на автобус на проїзд на судові засідання 20.08.2009 року та 24.09.2009 року на суму 95 грн. 68 коп.
Розглянувши документи справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
25 березня до господарського суду Волинської області надійшла позовна заява б/н від 19 березня 2009 року ОСОБА_1 про стягнення з відповідача - Державного підприємства Міністерства оборони України Луцький ремонтний завод "Мотор" 2 626,76 грн., 1679,76 грн. боргу за оренду окремого житлового будинку по договорах оренди №150 від 18.05.2007 року та №289 від 05.11.2007 року та 947 грн. збитків.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 01.04.2009 року відмовлено у прийнятті заяви, т. я. один з договорів укладений не з підприємцем, а з фізичною особою.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 року ухвала господарського суду Волинської області від 01.04.2009 року №01-15/38 скасована, матеріали справи №01-15/38 повернуті в господарський суду Волинської області для розгляду позову по суті в частині вимог, обґрунтованих правовідносинами лише по договору №289 від 05.11.2007 року.
В постанові від 13.05.2009 року Львівський апеляційний господарський суд зазначив, що заслуговує на увагу позиція суду першої інстанції щодо заявлених вимог, обґрунтованих договором №150 від 18.05.2007 року, які підлягають розгляду загальним судом, оскільки позивач в договірних зобов'язаннях виступає виключно фізичною особою –громадянином, а не підприємцем.
Заявою від 20.08.2009 року підприємець ОСОБА_1 підтримав позов по договору №289 в сумі 560 грн., від позову по договору №150 відмовився.
Відповідно до зазначеної заяви позов розглядався в частині позовних вимог, що випливають з договору № 289 від 05.11.2007 року про стягнення 560 грн. збитків.
Договір №289 від 05.11.2007 року укладений підприємцем ОСОБА_1 з державним підприємством Міністерства оборони України Луцький ремонтний завод "Мотор".
На виконання вимог п. 1.1 договору підприємець ОСОБА_1 надав наймачу, Луцькому ремонтному заводу "Мотор" в користування окремий житловий будинок з п'яти кімнат загальною площею 72 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 на строк з 15 листопада 2007 року по 15 липня 2008 року.
Пунктами 2.2.7 та 2.2.8 наймач зобов'язувався при виїзді з будинку звільнити і здати наймодавцю житло, допоміжні приміщення і обладнання в полагодженому стані; відшкодувати наймодавцю збитки від пошкодження елементів житлового будинку і обладнання.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 779 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок наймача усунути погіршення речі, які сталися з його вини.
Після закінчення строку оренди приміщення (15.01.2008 року) відповідно до умов договору №289 від 05.11.2007 року сторони склали акт здавання-приймання виконаної роботи про те, що в період з 02.04.2008 року по 15.07.2008 року виконані роботи по забезпеченню житлом працівників державного підприємства Міністерства оборони України Луцький ремонтний завод "Мотор". Роботи згідно з зазначеним вище договором надання послуг по проживанню виконано якісно і в повному обсязі.
В цьому ж акті перед підписами працівників від руки здійснено запис: наймодавець просить повернути йому в справному стані бойлер та гідрофор без зазначення підстав.
Нижче підписів представників в акті від 16.07.2008 року записано: "Робота виконана в повному обсязі".
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).
В акті від 16.07.2008 року не зазначені претензії наймодавця щодо пошкодження наймачем речей наймодавця під час дії договору оренди житлового будинку, переліку цих речей, їх вартість і суми, що підлягають відшкодуванню.
В судовому засіданні позивач погодився з доводами представників відповідача, що працівниками відповідача була усунена поломка гідрофора за пропозицією наймодавця і зі згоди останнього для ремонту була надана запасна частина (крильчатка) з іншого, несправного гідрофора наймодавця.
Підприємець ОСОБА_1 не заперечував також того, що працівники відповідача не проживали в орендованому будинку під час різдвяних канікул.
Частиною третьою статті 779 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
На підставі викладеного, позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 614, 779, 789 Цивільного кодексу України, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
в и р і ш и в :
В позові підприємцю ОСОБА_1 до державного підприємства Міністерства оборони України Луцький ремонтний завод "Мотор про стягнення 190 грн. відмовити.
Суддя М.М. Гончар