Справа № 2-14/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"14" грудня 2016 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі головуючого судді Кунцік О.С.

з участю секретаря Янушевич І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самбір справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_3 міська рада Львівської області, відділ Держгеокадастру у Старосамбірському районі про усунення перешкод,

встановив

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та просить постановити рішення, яким зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою. Неодноразово змінював та доповнював позовні вимоги.

09.12.2016 року представник позивача подав до суду заяву в порядку ст. 31 ЦПК України, про зменшення позовних вимог. В підтвердження заяви посилається на те, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 у адміністративній справі № 2-14/2011 скасоване рішення ОСОБА_3 міської ради №1572 від 16.09.2009 року, яким земельна ділянка, що використовується як спільний заїзд, передана у власність відповідачеві.

Рішенням Старосамбірського районного суду від 29.07.2014 року у цивільній справі №1322/1257/2012 визнаний недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 873800 від 19.05.2010 року на якій розміщений спільний проїзд.

Судові рішення набрали законної сили і в силу норм статті 124 Конституції України є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставин І.

Таким чином, обставини щодо того, що земельна ділянка, на якій розміщений спільний проїзд, відповідачеві жодним чином не належить та є комунальною власністю (власністю територіальної громади міста Старий Самбір), встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, доказування не потребують.

Право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом.

Протягом попередніх років відповідач самовільно перенесла на спільний проїзд паркан, що вкупі із проведеною реконструкцією даху критично звузило проїзд та унеможливило нормальний рух транспортних засобів до житлового Спірний спільний проїзд є єдино можливим заїздом до житлового будинку позивача та житлових будинків №№ 5, 7, 9 по вул. ОСОБА_4, влаштувати інший заїзд неможливо. Дана обставина підтверджується листами ОСОБА_3 міської ради від 16.02.2011 №182/02-03 від 18.03.2011 року №299/02-03 від 12.03.2016 року, №249/02-03. Містобудівною документацією (генеральним планом) міста іншого заїзду також не передбачено.

Відтак, конституційне право позивача на користування своїм майном (житловим будинком) може і має бути забезпечене виключно за рахунок існуючого заїзду шляхом приведення його у відповідність до вимог чинних нормативно-правових актів.

За приписами п.3.22 державних будівельних норм ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (надалі - ДБН 360-92**) у районах садибної забудови до житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м, придатні для проїзду пожежних машин.

Пунктом 7,27 ДБН 360-92** (таблиця 7.1) встановлено, що для проїздів усіх груп поселень ширина смуги руху повинна становити 3,0 - 3.5 м при найменших радіусах кривих у плані ЗО м.

Згідно п.4.3.1 ДБН 8.2.3-4:2007 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Проектування та будівництво» автомобільні дороги повинні проектуватись для руху транспортних засобів з такими габаритами: за довжиною одиночного автомобіля -12 м; за довжиною автопоїзда - 22 м; за висотою автопоїзда від поверхні дороги -4м.

У будинку позивача - занижені нормовані ширина проїзду (по факту 2,89 м при нормі 3,0 м), висота проїзду (по факту 2,68 м при нормі 4.0 м), мінімальні радіуси повороту проїзду (при нормі найменшого радіусу кривих у плані 30 м).

Дані обставини підтверджуються «Існуючим станом використання земельних ділянок», розробленим у червні 2016 року проектно-виробничою фірмою «Землі Прикарпаття» за пропозицією та за участю ОСОБА_3 міської ради та поперечним профілем заїзду по вул. Шевченка, 5 м. Старий Самбір, що є додатком до акту комісії ОСОБА_3 міської ради від 14.12.2010 року.

За нормами ст. 12 ЗК України розпоряджання землями територіальних громад відноситься до повноважень сільських - селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин.

Відтак, дії відповідача щодо самовільної зміни конфігурації проїзду, який розмішений на землях комунальної власності міста Старий Самбір, є протиправними, оскільки земельна ділянка відповідачеві не належить, звуження відповідачем проїзду проведене без жодних дозвільних документів на це органу місцевого самоврядування.

Будь-яких доказів правомірності зміни розмірів і конфігурації проїзду відповідачем суду не надано.

За приписами ст. 152 ЗК України захист прав територіальної громади повинен бути здійснений шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до п. 1.3 Правил пожежної безпеки в Україні (затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417) дороги, проїзди й проходи до будівель мають бути завжди вільними. Забороняється зменшувати ширину доріг та проїздів для пожежних автомобілів.

За правилами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 36 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» позовна давність не поширюється на вимоги власника чи іншого володільця про усунення перешкод у здійсненні ним права користування чи розпорядження своїм майном.

Розгляд даної судової справи про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою триває вже 6 років. Завершились кілька інших судових справ, відбулись десятки судових засідань, що втомило і позивача, і відповідача.

Сторона позивача щиро прагне припинити даний спір, але разом з тим хоче мати гарантоване Конституцією України право користуватись своїм майном, в т.ч. і в частині забезпечення можливості проїзду транспорту, необхідного для подальшої реконструкції житлового будинку позивача та (або) аварійних та рятувальних служб.

Відповідно до п. 35 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» задовольняючи позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, суд має право як заборонити відповідачу вчиняти певні дії, так і зобов'язати відповідача усунути наслідки порушення права позивача.

Просить постановити рішення, яким усунути перешкоди у здійсненні права ОСОБА_1 користуватися своїм домоволодінням по вул. Шевченка, 11 в м. Старий Самбір, зобов'язавши відповідача ОСОБА_2 усунути наслідки порушення

права позивача користуватись спільним проїздом до свого житлового будинку, для

чого: демонтувати на початку заїзду огорожу (браму) біля житлового будинку по вул.Шевченка, 5 в м.Старий Самбір, перемістити на початку заїзду біля другого кута житлового будинку відповідача по вул. Шевченка, 5 в м.Старий Самбір (зі сторони Пинянського) паркан (огорожу) вправо, забезпечивши нормовані мінімальну ширину проїзду не менше 3,0 м., висоту проїзду не менше 4.0 м з врахуванням виступаючої частини даху житлового будинку відповідача та мінімальний радіус повороту проїзду (кривих у плані) не менше 30 м. за рахунок земель комунальної власності, утримувати спільний заїзд постійно вільним та придатним для проїзду транспортних засобів і руху пішоходів.

Зобов'язати ОСОБА_3 міську раду визначити та встановити в натурі (на

місцевості) межі проїзд до житлового будинку позивача шириною не менше 3,0 м,

висотою не менше 4.0 м з врахуванням виступаючої частини даху житлового будинку

відповідача, та при мінімальному радіусі повороту (кривих у плані) не менше 30 м.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду в розмірі

1 грн.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати.

В судовому засіданні представники позивача вимоги заяви підтримали зіславшись на обставини, викладені у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представники відповідача позову не визнали, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позов, яке приєднано до матеріалів справи, просять в позові відмовити.

Представники третіх осіб ОСОБА_3 міської ради Львівської області та представник відділу Держгеокадастру у Старосамбірському районі, в судовому засіданні пояснили, що спірний проїзд (заїзд) є у спільному користуванні мешканців житлових будинків по вул. ОСОБА_4 №№ 5, 7, 9, 11 м. Старий Самбір. Облаштувати новий заїзд до будинку позивача неможливо. Даний проїзд склався історично, іншого проїзду згідно генплану не передбачено. Не заперечують проти облаштування проїзду у розмірах відповідно до розробленого ПП Проектно-виробнича фірма «Землі Прикарпаття» топогорафічно - геодезичного висновку.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із слідуючих підстав.

Судом встановлено, що згідно договору дарування від 01 квітня 2002 року, ОСОБА_5 є власником житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого на земельній ділянці 600 кв. м., що знаходиться в м. Старий Самбір по вул. Шевченка, 11 Львівської області.

Фотокопією Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №205346, виданого на підставі договору дарування АЕР №148212 від 01.04.2002 року рішення, 27 сесії 4 скликання ОСОБА_3 міської ради від 01.07.2004 року, підтверджується, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 0,0203 га, яка розташована в м. Старий Самбір по вул. Шевченка Львівської області, призначеної для ведення особистого селянського господарства.

Фотокопією Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА №205345, виданого на підставі договору дарування АЕР №148212 від 01.04.2002 року рішення, 27 сесії 4 скликання ОСОБА_3 міської ради від 01.07.2004 року, підтверджується, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, яка розташована в м. Старий Самбір по вул. Шевченка, 11 Львівської області, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Із акту обстеження від 08.06.2010 року згідно листа Старосамбірського районного суду №953 від 25.05.2010 року про утворення комісії для проведення обмірів земельної ділянки будинковолодіння ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, що комісією проведено обміри земельної ділянки, якою користується ОСОБА_1, та встановлено, що ця земельна ділянка відповідає розмірам, визначеним у Державному акті.

Згідно акту обстеження, проведеного на вимогу Старосамбірського районного суду від 14.12.2010 року, вбачається, що комісія при обстеженні земельних ділянок в присутності ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, жительки м. Старий Самбір вул. Т.Шевченка, 5 за результатами проведених в натурі обмірів встановила, що ширина проїзду через будинковолодіння ОСОБА_2 в найвужчому місці (від огорожі до стіни будинку) становить 3.80 м. Від горизонтальної проекції виступаючої частини даху, що знаходиться на висоті 2.68 м. від рівня проїзду 3.0 м., при мінімальній нормі 3.0 м. відповідно до таблиці 7.1 ДБН 360-92.

Брама, яка розміщена біля будинку по вул. Т.Шевченка, 5 в м. Старий Самбір створює перешкоди для ОСОБА_1, лише тоді коли вона закрита на замок.

В зв’язку з наявною шириною проїзду, що не менше нормативної необхідності переміщення паркану на 1.0 м. не має.

На час розгляду заяви будівельне сміття на частині проїзду комісією не виявлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в інтересах позивача ОСОБА_7 задоволено, постанову Старосамбірського районного суду Львівської області від 01 червня 2011 року в справі 2а-5/11 – скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Скасовано рішення ХХХХІХ сесії V демократичного скликання ОСОБА_3 міської ради Львівської області №1572 від 16.09.2009 року «Про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 по вул. Шевченка №5 в м. Старий Самбір Львівської області».

Ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 09 квітня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року залишено без змін.

Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 29.07.2014 року позов ОСОБА_1 до відділу Держземагенства у Старосамбірському районі Львівської області, реєстраційної служби Старосамбірського районного управління юстиції, третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації прав на земельну ділянку та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав на земельну ділянкузадоволено частково.

Визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0.0529 га, що знаходиться у м. Старий Самбір по вул. Шевченка, 5 Львівської області серія ЯК № 873800, виданий 19.05.2010 року управлінням Держкомзему у Старосамбірському районі ОСОБА_2. 

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від 22.01.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 29.07.2014 року залишено без змін.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративні справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Вищевказаними судовими рішеннями встановлено, що до будинку ОСОБА_1, який проживає у власному будинку №11 по вул. Т.Шевченка в м. Старий Самбір існує проїзд тільки з вул. ОСОБА_4, іншого проїзду згідно генплану не передбачено.

Із довідки виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 18.03.2011 року №299/02-03, вбачається, що проїзд до житлового будинку №11 по вул. Т.Шевченка в м. Старий Самбір проходить біля будинків №5 (власник ОСОБА_2Д.), №7 (власник ОСОБА_8В.), №9 (власник ОСОБА_9І.).

Облаштувати новий проїзд до будинку №11 по вул. Т.Шевченка в м. Старий Самбір, а також до будинків №7, №9 неможливо.

Діючі державні будівельні норми ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», що діють з 1992 року, стосуються планування і забудови нових територій та проведення містобудівних реконструкції, а тому влаштувати новий проїзд (заїзд) в іншому місці до житлового будинку ОСОБА_1, який знаходиться в м. Старий Самбір по вул. Т.Шевченка, 11, у зв’язку із забудовою, що склалася, не має можливості.

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 ствердила вищезазначені обставини та пояснила що,вона є власником будинку № 7 по вул. Шевченка і іншого проїзду до цих будинків немає. Відповідачкою встановлено браму на в’їзді у провулок.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 83 Земельного Кодексу України землі,які належать на праві власності територіальним громадам сіл,селищ, міст,є комунальною власністю.

До земель комунальної власності належить землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, тощо).

Відповідно до розробленого ПП Проектно-виробнича фірма «Землі Прикарпаття» топогорафічно - геодезичного висновку визначено розмірі проїзду (заїзду) з вул. Шевченка м. Старий Самбір до будинку позивача. В даним висновком погоджується і представник ОСОБА_3 міської ради, у комунальній власності якої перебуває даний проїзд, а також представник Держгеокадастру у Старосамбірському районі.

Спірний спільний проїзд є єдино можливим заїздом до житлового будинку позивача та житлових будинків №№ 5, 7, 9 по вул. ОСОБА_4, влаштувати інший заїзд неможливо. Дана обставина підтверджується листами ОСОБА_3 міської ради від 16.02.2011 №182/02-03 від 18.03.2011 року №299/02-03 від 12.03.2016 року, №249/02-03. Містобудівною документацією (генеральним планом) міста іншого заїзду також не передбачено.

Відтак, конституційне право позивача на користування своїм майном (житловим будинком) може і має бути забезпечене виключно за рахунок існуючого заїзду шляхом приведення його у відповідність до вимог чинних нормативно-правових актів.

За приписами п.3.22 державних будівельних норм ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (надалі - ДБН 360-92**) у районах садибної забудови до житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м, придатні для проїзду пожежних машин.

Пунктом 7,27 ДБН 360-92** (таблиця 7.1) встановлено, що для проїздів усіх груп поселень ширина смуги руху повинна становити 3,0 - 3.5 м при найменших радіусах кривих у плані ЗО м.

Згідно п.4.3.1 ДБН 8.2.3-4:2007 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Проектування та будівництво» автомобільні дороги повинні проектуватись для руху транспортних засобів з такими габаритами: за довжиною одиночного автомобіля -12 м; за довжиною автопоїзда - 22 м; за висотою автопоїзда від поверхні дороги -4м.

У будинку позивача - занижені нормовані ширина проїзду (по факту 2,89 м при нормі 3,0 м), висота проїзду (по факту 2,68 м при нормі 4.0 м), мінімальні радіуси повороту проїзду (при нормі найменшого радіусу кривих у плані 30 м).

Дані обставини підтверджуються «Існуючим станом використання земельних ділянок», розробленим у червні 2016 року проектно-виробничою фірмою «Землі Прикарпаття» за пропозицією та за участю ОСОБА_3 міської ради та поперечним профілем заїзду по вул. Шевченка, 5 м. Старий Самбір, що є додатком до акту комісії ОСОБА_3 міської ради від 14.12.2010 року.

За нормами ст. 12 ЗК України розпоряджання землями територіальних громад відноситься до повноважень сільських - селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин.

Відтак, дії відповідача щодо самовільної зміни конфігурації проїзду, який розмішений на землях комунальної власності міста Старий Самбір, є протиправними, оскільки земельна ділянка відповідачеві не належить, звуження відповідачем проїзду проведене без жодних дозвільних документів на це органу місцевого самоврядування.

Будь-яких доказів правомірності зміни розмірів і конфігурації проїзду відповідачем суду не надано.

За приписами ст. 152 ЗК України захист прав територіальної громади повинен бути здійснений шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до п. 1.3 Правил пожежної безпеки в Україні (затверджені наказом МВС України від 30.12.2014 року № 1417) дороги, проїзди й проходи до будівель мають бути завжди вільними. Забороняється зменшувати ширину доріг та проїздів для пожежних автомобілів.

За правилами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин позов підлягає до часткового задоволення.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Представниками позивача не надано жодних доказів в обґрунтування заподіяної позивачеві моральної шкоди, а також необгрунтовано вимоги в частині зобов’язати ОСОБА_3 міську раду визначити та встановити в натурі (на місцевості) межі проїзду до житлового будинку позивача шириною шириною не менше 3,0 м., висотою не менше 4,0 м., з врахуванням івиступаючої частини даху житлового будинку відповідача, та при мінімальному радіусі повороту (кривих у плані) неи менше 30 м., а томі в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні права ОСОБА_1 у користуванні домоволодінням по вул. Шевченка, 11 в м. Старий Самбір шляхом усунення перешкод у користуванні спільним проїздом, до житлового будинку, демонтувавши на початку заїзду браму біля житлового будинку по вул. Шевченка, 5 в м. Старий Самбір Львівської області та перемістивши на початку заїзду біля другого кута житлового будинку ОСОБА_2 по вул. Шевченка, 5 в м. Старий Самбір (зі сторони Пинянського) паркан (огорожу), вправо, забезпечивши нормовані мінімальну ширину проїзду не менше 3,0 м, висоту проїзду не менше 4,0 м з врахуванням виступаючої частини даху житлового будинку ОСОБА_2, та мінімальний радіус повороту проїзду (кривих у плані) не менше 30 м за рахунок земель комунальної власності.

Зобов’язати ОСОБА_2 утримувати спільний заїзд постійно вільним та придатним для проїзду транспортних засобів і руху пішоходів.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 – 78 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Львівської області через Самбірський міськрайонний суд Львівської області.

Суддя