Справа № 484/3973/16-ц

Провадження № 2/484/306/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2017р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі : головуючого судді - Медведєвої Н.А..

секретар судового засідання - Бикова О.П..

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника третьої особи - Мартинової Ю.Г., Кравченко Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, про позбавлення батьківських прав -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення останнього батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначила, що вона та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 17.06.2014р. та з того часу вони проживають окремо один від одного. Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_6. Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з нею. Відповідач жодного разу не навідав сина, не цікавиться ним та не виявляє бажання спілкуватися з дитиною та приймати участь у її вихованні. Має заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини.

Враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків по вихованню сина, просить позбавити його батьківських прав.

В судовому засіданні позивач та її представник повністю підтримали позов, просили його задовольнити.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, в судовому засіданні пояснив, що дійсно він та позивач перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано. Дитина проживає разом із матір'ю. Він намагався спілкуватись з дитиною, але позивач перешкоджає йому. Він бажає спілкуватись з сином та брати участь у його вихованні. Заборгованість по аліментах він має через те, що не може влаштуватися на роботу. Однак він намагається знайти роботу.

Представники третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області в судовому засіданні підтримали висновок та вважали за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно малолітнього сина.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.06.2014р. шлюб між сторонами був розірваний та прізвище позивача змінено на дошлюбне «ОСОБА_1».

На теперішній час дитина проживає з матір'ю, яка позитивно характеризується за місцем проживання та має постійну роботу.

Дитина відвідує дошкільний навчальний заклад ясла-садок «Дзвіночок». Батька дитини жодного разу в садочку не бачили, батьківські збори він не відвідував, здоров'ям та вихованням дитини він не цікавився.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17.06.2014р. з відповідача стягнуті на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_6 в розмірі 500грн. щомісяця.

Відповідно до довідки-розрахунку Первомайського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області від 25.01.2017р. ОСОБА_3 станом на 01.01.2017р. має заборгованість по аліментах в розмірі 12835,83грн. За період з 11.06.2014р. аліменти були сплачені відповідачем у серпні та вересні 2014р., а також у травні та грудні 2016р. на загальну суму 2497,50грн.

Позивач та її представник наполягали на позбавлення відповідача батьківських прав, вказуючи, що ОСОБА_3 не цікавиться сином, не надає матеріальної допомоги на його утримання. 02.02.2015р. була проведена планова операція з приводу крипторхізми з правого боку, однак відповідач жодної допомоги позивачу не надав.

Відповідач просив не позбавляти його батьківських прав, вказуючи, що він змінить ставлення до своїх батьківських обов'язків. Так він вже звернувся до органу опіки та піклування для вирішення питання щодо побачення з дитиною.

Дійсно, 18.01.2017р. відповідач надав органу опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області заяву про встановлення часу та місця зустрічі з дитиною, однак з такою заявою відповідач звернувся лише після звернення до суду позивача з позовом про позбавлення його батьківських прав.

Відповідно до характеристики, наданої відповідачем, він позитивно характеризується за місцем проживання.

Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 164 СК України, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, то вони можуть бути позбавленні батьківських прав.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 15, 16 Постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто, прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Пунктом 18 вказаної Постанови визначено, що зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Таким чином, позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини, які визначені ст.. 166 СК України. Отже, позбавлення батьківський прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

На підставі наданих позивачем характеристик та довідок орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області 04.10.2016р. надав висновок, за яким визначено за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6

Як пояснив відповідач та представник третьої особи, ОСОБА_3 був присутній під час засідання органу опіки та піклування, жодних документів не надав.

Таким чином, в основу зазначеного висновку покладені лише дані, надані позивачем без урахування відомостей про батька дитини, отже, суд, в силу ч.6 ст. 19 СК України, вважає його недостатньо обґрунтованимта не погоджується з ним.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жодних відомостей про таку поведінку відповідача, яка негативно впливала б на дитину, або інші обставини, які б свідчили про те, що наявність батьківських прав у відповідача дійсно суперечить інтересам дитини та зумовлювали б застосування такої виключної міри як позбавлення відповідача батьківських прав, позивачем не надано та судом не встановлено.

Практика Європейського суду з прав людини, як в силу ч.1ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що позов не знайшов обґрунтування в судовому засідання, отже задоволенню не підлягає.

Однак, враховуючи поведінку відповідача, суд вважає за необхідне попередити його про необхідність змінити ставлення до виховання свого сина.

Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215, 216 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання свого сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області контроль за виконанням батьківських обов'язків ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: