Справа № 282/1972/13-ц
Провадження № 2/282/426/13
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2013 року смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді: Замега І. І.
при секретарі судових засідань: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт.Любар справу за позовом ОСОБА_2, інтереси якого представляє ОСОБА_3 до військової частини А 2167 м.Біла Церква Київської області про відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И В :
Позивач в позові вказує, що 20 жовтня 1988 вироком військового трибуналу військової частини 67687 ОСОБА_4 визнанно винним у Порушенні дорожнього руху та наїзду на нього автомобілем, внаслідок чого йому було причинено тілесні ушкодження у вигляді травматичного роздроблення обох ніг, що потягло їх ампутацію.
Власником транспортного засобу як джерела підвищеної небезпеки являлась військова частина 61599, яка на даний час реорганізована в військову частину А2167, яка зобов’язана відшкодувати завдану йому шкоду, зокрема витрати на на постійний сторонній догляд у розмірі 50% мінімальної заробітної плати та побутове обслуговування у розмірі 25% мінімальної заробітної плати та як він є інвалідом 1 групи безстроково і потребує стороннього догляду.
Витрати підлягають стягненню з 01.01.2006 року з часу винесення останнього рішення суду з цього приводу у розмірі різниці між встановленою рішенням суду твердою грошовою сумою та змінюваною величиною передбачених вище виплат відповідно до росту мінімальної заробітної плати за вказаний період часу, за який відшкодування витрат на побутове обслуговування складає 20499.5 грн. та 10249.75 грн. на відшкодування витрат на побутове обслуговування, а тому позивач просить стягнути вказані суми з відповідача і постановити рішення про стягнення з нього на його користь щомісячно 609 грн. витрат на постійний сторонній догляд та 304.5 грн. на побутове обслуговування починаючи з 01.01.2014 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю і просив його задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином і від нього не надійшло повідомлення про причини неявки, а тому суд приходить до висновку, що справу слід слухати в порядку заочного провадження з дотриманням встановлених норм.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.
Відповідно до п.4 Перехідних положень ЦК України - дія кодексу (в редакції 2004 року) застосовується до цивільних правовідносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, а тому відповідно до цих норм поскільки шкода заподіяна в 1988 році, то до спірних правовідносин слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент їх виникнення, а саме норми ЦК України в редакції 1963 року .
Вироком військового трибуналу від 20.10.1988 року військовослужбовець військової частини 61599 ОСОБА_4 визнанний винним у вчиненні злочину передбаченого ст.246 КК УРСР за порушення правил керування закріпленим за ним спеціальним автомобілем, внаслідок якого ОСОБА_2 отримав тяжке тілесне ушкодження.
Згідно з довідкою МСЕК від 01.01.1991 року ОСОБА_2 встановлено безстроково першу групу інвалідності та зазначено, що він потребує стороннього догляду.
З довідки № 6/1691 від 26.09.2005 року вбачається, що правонаступником військової частини А2185 є військова частина А2167 м.Біла Церква Київської області.
Рішенням Любарського районного суду від 02 листопада 2005 року ухвалено рішення про стягнення з відповідача на користь позивача коштів на постійний сторонній догляд, за побутове обслуговування та стягнення щомісячно котів в подальшому на ці витрати в сумі 249 грн..
Відповідно до ст.440 ЦК УРСР ( ред.1963р.) шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі.
Згідно ст.461 ЦК УРСР (ред. 1963р.) в разі ушкодження здоров'я громадянина, який не підлягає державному соціальному страхуванню, організація або громадянин, відповідальні за заподіяну шкоду, зобов'язані відшкодувати потерпілому витрати, пов'язані з відновленням його здоров'я, а також шкоду, викликану втратою або зменшенням його працездатності, в розмірі, обчислюваному стосовно до заробітної плати (заробітку) службовців.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 1999 року встановлено розмір витрат, які стягуються на постійний сторонній догляд 50% мінімальної заробітної плати, а побутове обслуговування 25% мінімальної заробітної плати.
Згідно ст.71 ЦК УРСР (ред. 1963р.) загальний строк для захисту права за позовами особи, право якої порушено, встановлюється в три роки.
За таких обставин суд задовольняє частково вимоги позивача про стягнення одноразово на відшкодування витрат на постійний сторонній догляд та відшкодування витрат на побутове обслуговування за період з 01.01.2011 року по грудень 2013 року включно за:
за 2011 рік, сторонній догляд - 3786.5 грн., побутова допомога - 1893.25 грн.;
за 2012 рік, сторонній догляд - 4596.5 грн., побутова допомога - 2298.25 грн.;
за 2013 рік, сторонній догляд - 4925.5 грн., побутова допомога - 2462.75 грн., ( в строк позовної давності згідно норм ст.71 ЦК УРСР (ред. 1963р.) ), при цьому враховує розмір різниці між встановленою рішенням Любарського районного суду твердою грошовою сумою та приймає до уваги змінювану величину передбачених виплат.
Оскільки позивачу встановлено І групу інвалідності на безстроковий термін, то суд вважає, що до задоволення підлягає також його вимога про стягнення з відповідача щомісячно на його користь витрат на постійний сторонній догляд, що становить 50% та побутове обслуговування 25% мінімальної заробітної плати , суму якої враховує на момент ухвалення рішення суду.
Поскільки рішення ухвалене на користь позивача, то відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати пов’язані з отриманням правової допомоги в сумі 1000 грн., які підтверджуються матеріалами справи.
Разом з тим з відповідача підлягає стягненню сума судового збору з врахуванням кількості позовних вимог на користь держави так як позивач є інвалідом І групи і звільнений від такої сплати при подачі позову.
Керуючись ст.ст.71, 440, 461 ЦК УРСР (ред.1963 року) ст.ст.10, 60, 88, 212- 215, 224-226, 228 ЦПК України,
Суд,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з військової частини А2167 місто Біла Церква Київської області на користь ОСОБА_2 одноразово 13308.50 грн. на відшкодування витрат на постійний сторонній догляд та 6654.25 грн. на відшкодування витрат на побутове обслуговування, разом 19962.75 грн..
Стягувати з військової частини А2167 місто Біла Церква Київської області на користь ОСОБА_2 щомісячно 609 грн. на відшкодування витрат на постійний сторонній догляд та 304 грн. на побутове обслуговування, а всього щомісячно 913.50 грн., починаючи з 01.01.2014 року.
Стягнути з військової частини А2167 місто Біла Церква Київської області в дохід держави судовий збір в розмірі 458.80 грн. на р/р № 31212206700311, УДКСУ у Любарському районі, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, МФО 811039, код платежу 22030001, код ЄДРПОУ суду 02896130.
Стягнути з військової частини А2167 місто Біла Церква Київської області на користь ОСОБА_2 1000 грн. судових витрат пов’язаних з отриманням правової допомоги.
Заочне рішення може бути переглянуте Любарським районним судом, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судом рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: ОСОБА_5