ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р. Справа № 914/2404/16

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Скрипчук О.С.

суддів Дубник О.П.

Матущака О.І.

при секретарі судового засідання Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2 б/н від 17.11.2016 року

та ОСОБА_3 б/н від 23.11.2016 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 08.11.2016 року

у справі № 914/2404/16

за позовом: ОСОБА_4, м. Мелітополь Запорізької області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Бродирембуд», м.Броди Львівської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, с. Коросно Перемишлянського району Львівської області

про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом № 02/12 від 02.03.2012 року

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2, м. Броди Львівської області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Бродирембуд», м.Броди Львівської області

про визнання недійсним пункту 4 рішення позачергових загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом № 02/12 від 02.03.2012 року.

за участю представників (за первісним позовом):

від позивача: не з'явився

від відповідача: Дулюк Н.В. - довіреність б/н від 02.11.2015 року

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 - довіреність № 730 від 27.09.2016 року;

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Львівської області із позовом до ВАТ «Бродирембуд» про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №02/12 від 02.03.2012р.

27.10.2016 року ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Львівської області із позовом третьої особи із самостійними вимогами до ВАТ «Бродирембуд», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним пункту 4 рішення позачергових загальних зборів акціонерів товариства, оформленого протоколом №02/12 від 02.03.2012р.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08.11.2016 року у справі № 914/2404/16 (суддя Петрашко М.М.) позов ОСОБА_4 задоволено. Суд виніс рішення, яким визнав недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Бродирембуд» від 02 березня 2012р., що оформлені протоколом №02/12 від 02 березня 2012р. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги б/н від 17.11.2016 року, б/н від 23.11.2016 року, в яких просять рішення Господарського суду Львівської області від 08.11.2016 року скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові ОСОБА_4 відмовити, а позов третьої особи задоволити.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржники стверджує, що ОСОБА_4 пропустила строк позовної давності для звернення до суду у даній справі. А відтак, суд першої інстанції мав відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 та задоволити позов третьої особи.

Позивачем було подано до суду заперечення на апеляційну скаргу б/н від 04.12.2016 року, в якому просить в задоволенні апеляційних скарг відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач та третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_4 є акціонером ВАТ «Бродирембуд».

27 січня 2012 року були проведені позачергові загальні збори акціонерів ВАТ «Бродирембуд», скликані за вимогою акціонера ОСОБА_3, що володів 65,57 %. Акцій.

Згідно рішення загальних позачергових зборів акціонерів ВАТ «Бродирембуд», оформлених протоколом № 01/12 від 27.01.2012 року, головою зборів обрано ОСОБА_7, а секретарем ОСОБА_2. На даних зборах прийнято рішення про припинення діяльності ВАТ «Бродирембуд» у зв'язку з реорганізацією шляхом перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю та призначено комісію з припинення ВАТ «Бродирембуд» у складі трьох осіб. Однак, рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2013р. у справі № 5015/1174/12, яке набрало законної сили, визнано недійсним рішення позачергових загальних від 27.01.2012 року, оформлені протоколом № 01/12.

Також, судом встановлено, що 02.03.2012 року були проведені позачергові загальні збори акціонерів ВАТ «Бродирембуд», скликані за рішенням комісії з припинення ВАТ «Бродирембуд», яка призначена згідно рішення загальних зборів від 27.01.2012 року. На вказаних позачергових загальних зборах акціонерів 02.03.2012р. були прийняті рішення оформлені протоколом № 02/12 від 02 березня 2013 року:1. Про обрання голови та секретаря зборів; 2. Про обрання лічильної комісії; 3. Про затвердження регламенту роботи загальних зборів; 4. Про затвердження звітів про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2011 рік; 5. Затвердження річного звіту Товариства за 2011 рік; 6. Розподіл прибутку і збитків Товариства за 2011 рік; 7. Затвердження ринкової вартості акцій Товариства; 8. Про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятись Товариством.

Для участі у вказаних зборах зареєструвались акціонери, що володіли 789 902 акціями (67,45% акцій ВАТ «Бродирембуд»).

Із 789 902 акцій (67,45% акцій ВАТ «Бродирембуд»), що належали акціонерам, які зареєструвались для участі в позачергових зборах 02.03.2012 року, 767 917 (65,5733% акцій ВАТ «Бродирембуд») належали ОСОБА_3, з яких 697 394 акцій (59,551% акцій ВАТ «Бродирембуд») набуті ним на підставі договору купівлі-продажу цінних паперів та договору комісії на продаж цінних паперів від 02 грудня 2011 року (згідно яких акціонер ВАТ «Бродирембуд» ОСОБА_8 відчужив належні йому акції ВАТ «Бродирембуд» у кількості 697 394 штук на користь ОСОБА_3).

Позивач стверджує, що 02.12.2011 року ОСОБА_3 набув акції у кількості 697 394 штук неправомірно. Оскільки рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 06.09.2012 року визнано недійсними договір комісії на продаж цінних паперів №Б-111202-01 від 02.12.2011р., укладений між ТзОВ «Підприємство «Росан-цінні папери» та ОСОБА_8 та договір купівлі-продажу акцій ВАТ «Бродирембуд» від 02.12.2011р., укладений між ТзОВ «Підприємство «Росан-цінні папери» та ОСОБА_3. Вказане рішення суду набрало законної сили.

За твердженням позивача, у зв'язку із тим, що рішенням Шевченківського районного суду міста Львова визнано недійсними договори, на підставі яких ОСОБА_3 став власником цінних паперів, станом на момент скликання та проведення позачергових зборів акціонерів 02.03.2012 року акціонеру ОСОБА_3 акції у кількості 697 394 штук, що становить 59,551% статутного фонду Товариства, на праві власності не належали. У власності останнього перебувало лише 70 523 (6,022%) акцій ВАТ «Бродирембуд».

Водночас, позивач стверджує, що на визначення кворуму позачергових зборів акціонерів ВАТ «Бродирембуд» від 02.03.2012 року вплинули недійсні голоси акціонера ОСОБА_3, що свідчить про відсутність кворуму на цих зборах. Отже, рішення зборів акціонерів, прийняті за відсутності кворуму та всупереч Закону України «Про акціонерні товариства», є недійсними.

З врахуванням викладеного позивач просить визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Бродирембуд» від 02 березня 2012р., що оформлені протоколом №02/12 від 02 березня 2012р.

Крім того, до суду першої інстанції звернулась із позовною заявою ОСОБА_2 (акціонер ВАТ «Бродирембуд», який належить кількість простих іменних акцій ВАТ «Бродирембуд - 15 672 штук (голосів)), як третя особа у справі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та просила визнати недійсним та скасувати п.4 рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Бродирембуд», що оформлене протоколом №02/12 від 02 березня 2012р. «Про затвердження звітів про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2011 рік».

Як вбачається із п. 4 протоколу позачергових загальних зборів акціонерів №02/12 від 02 березня 2012р. доповідачем з питання «Про затвердження звітів про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2011 рік» була ОСОБА_9, яка повідомила, що підприємство протягом 2011 року отримало дохід від надання приміщення в оренду 75 000,00 грн., інші операційні доходи склали - 10 000,00 грн.

Як стверджує ОСОБА_2, доповідачем ОСОБА_11, яка є бухгалтером ВАТ «Бродирембуд», було приховано від акціонерів ВАТ «Бродирембуд» факт, що підприємство отримало більші доходи у 2011р., посилаючись при цьому на те, що у 2011 році підприємством ВАТ «Бродирембуд» було відчужено один із майнових комплексів ВАТ «Бродирембуд». Зокрема, як зазначає ОСОБА_2, 12.04.2011 року між ВАТ «Бродирембуд» та фізичною особою ОСОБА_10 було укладено попередній договір купівлі-продажу столярного цеху інв. №92, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1. За наслідками укладеного договору ВАТ «Бродирембуд» отримало кошти в розмірі: 20 травня 2011р. - 15 000,00 грн. та 12 квітня 2011 р. - 46 410,00 грн.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства (ст. 4 Закону України "Про акціонерні товариства").

Згідно ч.1 ст. 34 Закону України "Про акціонерні товариства" у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.

Відповідно до ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи вищенаведене та те, що рішенням Шевченківського районного суду міста Львова від 06.09.2012 року у справі № 1328/1606/12 2/1328/875/12 були визнані недійсними договори, на підставі яких ОСОБА_3 став власником цінних паперів, то станом на момент скликання та проведення позачергових зборів акціонерів 02.03.2012 року акціонеру ОСОБА_3 акції у кількості 697 394 штуки, що становить 59,551% статутного фонду Товариства, на праві власності не належали.

Згідно ч.2 ст.41 Закону України "Про акціонерні товариства" (у редакції на час скликання та проведення спірних загальних зборів) загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Отже враховуючи викладене, слід вважати, що рішення позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Бродирембуд» від 02.03.2012р. прийняті за відсутності кворуму, оскільки ОСОБА_3 не належали акції у кількості 697 394 штуки, що становить 59,551% статутного фонду Товариства.

Відтак, позовна вимога ОСОБА_4 про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів учасників товариства, що оформлені протоколом №02/12 від 02.03.2012р. є обґрунтованою, та підлягає до задоволення.

Щодо поданої заяви б/н від 01.11.2016 року третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції підставно відмовив в задоволенні останньої, з огляду на наступне.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною четвертої статті 27 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони. При цьому права сторони, визначені, зокрема, статтею 22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис статті 267 ЦК України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Так, відповідно до п.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності.

Щодо позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Бродирембуд» про визнання недійсним пункту 4 рішення позачергових загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом №02/12 від 02.03.2012р. «Про затвердження звітів про результати фінансово-господарської діяльності товариства на 2011 рік» колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначалось вище, ОСОБА_2 стверджує, що 12 квітня 2011 року між ВАТ «Бродирембуд» та фізичною особою ОСОБА_10 було укладено попередній договір купівлі-продажу столярного цеху інв. №92, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, і за наслідками укладеного договору, за твердженням ОСОБА_2, ВАТ «Бродирембуд» отримало кошти в розмірі: 20 травня 2011р. - 15 000,00 грн. та 12 квітня 2011 р. - 46 410,00 грн.

При цьому, ОСОБА_2 стверджує, що мало місце приховання факту отримання у 2011 році доходів на суму 61 410,00 грн., а отже це в подальшому вплинуло і на неотримання нею як акціонером ВАТ «Бродирембуд» дивідендів.

Судом встановлено, що доказів виплати дивідендів акціонерам ВАТ «Бродирембуд» матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Доказів укладення основного договору купівлі-продажу столярного цеху інв. №92 матеріали справи не містять.

Згідно із ч.1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

В матеріалах справи відсутні докази, що попередній договір купівлі-продажу столярного цеху від 12 квітня 2011 року, укладений між ВАТ «Бродирембуд» та фізичною особою ОСОБА_10 був нотаріально посвідчений.

Прибуткові касові ордери, на які посилається ОСОБА_2 не підтверджують її доводів про перерахування коштів саме на підставі попереднього договору купівлі-продажу столярного цеху від 02 квітня 2011 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшов висновку, що третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_2 не доведено обставин на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, а отже у задоволенні її позову про визнання недійсним пункту 4 рішення позачергових загальних зборів учасників товариства, що оформлене протоколом №02/12 від 02.03.2012р. слід відмовити.

Щодо поданої ОСОБА_2 заяви б/н від 08.11.2016 року про застосування строків позовної давності у даній справі щодо позову ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Як уже вище зазначалось позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

Враховуючи те, що позовну давність законом визначено саме для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду то відповідно заяву про застосування строку позовної давності подає відповідач.

Відповідно до ч.3 ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача. Маються на увазі права, передбачені ст. 22 ГПК, а також установлені іншими статтями ГПК, зокрема, і право відводу. Але слід зазначити, що права третьої особи із самостійними вимогами, передбачені ст. 22 ГПК щодо зміни підстав і предмета позову, збільшення (зменшення) розміру позовних вимог, відмови від позову і ст. 78 ГПК щодо укладення мирової угоди, поширюються лише на позов, заявлений самою третьою особою, але не на позов, що заявлений первісним позивачем.

В даному випадку третя особа із самостійними вимогами ОСОБА_2 користується правами позивача (сторони у справі) відносно позову третьої особи.

Відтак, подана ОСОБА_2 заява б/н від 08.11.2016 року про застосування строків позовної давності у даній справі щодо позову ОСОБА_4 не може бути підставою для застосування судом позовної давності для первісного позову.

Таким чином, рішення Господарського суду Львівської області від 08.11.2016 року є законне і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 08.11.2016 року у даній справі залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Львівської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Дубник О.П.

суддя Матущак О.І.