Справа № 22ц - 839/09 Головуючий у 1 інстанції - Грушицький А.І.
Категорія - 5 Доповідач - Киця С.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2009 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді Киці С.І.,
суддів Антонюк К.І., Здрилюк О.І.,
при секретарі Самуленко В.С.,
з участю:
позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_5, Луцька міська рада про усунення перешкод в користуванні житловим будинком за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 20 травня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду від 20 травня 2009 року, в якій просять скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_1
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 20 травня 2009 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_5, Луцька міська рада, про усунення перешкод в користуванні житловим будинком.
Зобов'язано ОСОБА_2, ОСОБА_3 знести самовільно збудовані дві вигрібні ями та гараж АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 12 грн. 25 коп. судових витрат з кожного.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 посилаються на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, так як суд неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 разом із надвірними будівлями і спорудами належить на праві спільної часткової власності позивачу ОСОБА_1 (25/100 частин будинку), відповідачу ОСОБА_3 (45/100 частин будинку) та ОСОБА_5 (15/100 частин будинку).
Відповідачем ОСОБА_2 біля зазначеного житлового будинку збудовано гараж О-1 та дві вигрібні ями, що розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Із матеріалів справи вбачається, що гараж «О-1» побудований відповідачами на відстані 4 м від житлового будинку, що є порушенням норм ДБН 360-92*, додаток 3 таблиця 1, згідно яких відстань повинна між цими об'єктами бути 8 м (а.с. 58).
Крім того, каналізування належної відповідачам частини будинку по АДРЕСА_1, що було проведене ними шляхом будівництва двох вигрібних ям, заборонено п.7.12. ДСП №173 від 19 червня 1996 року (а.с. 43-44).
Судом встановлено, що відповідачі зазначені об'єкти побудували самовільно, оскільки будь-яких дозволів на будівництво гаражу та вигрібної ями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не отримували, проектно-кошторисну документацію не виготовляли та не отримували письмову згоду співвласників будинку на зазначене будівництво (а.с. 6, 9, 20-21). В добровільному порядку спір з даного приводу між сторонами не врегульовано. Постановою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за самочинне будівництво гаража по АДРЕСА_1 (а.с.5).
Внаслідок побудови відповідачами гаража і двох вигрібних ям позивач не має можливості належним чином користуватись частиною будинку, що їй належить на праві власності. Перешкоди полягають у поширенні неприємного запаху, заповнення ям стічними каналізаційними стоками, які знаходяться на відстані 1,5-2 метри від частини будинку позивача. (а.с. 43, 45). Гараж знаходиться на відстані 4 метрів від житлового будинку, що створює позивачу перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження своєю частиною будинку.
Таким чином, зазначені дії відповідачів порушують права позивача ОСОБА_1, як співвласника житлового будинку, оскільки гараж та вигрібні ями збудовані відповідачами без погодження з позивачем та з порушенням будівельних, санітарних норм.
Посилання апелянтів на те, що позивач не являється власником земельної ділянки, а тому йому не належить право вимоги про знесення самочинного будівництва є безпідставними, оскільки даному випадку відповідачами, насамперед, порушені права позивача ОСОБА_1 як співвласника житлового будинку, а зазначена земельна ділянка перебуває у безстроковому користуванні співвласників будинку згідно рішення Луцької міської ради депутатів трудящих № 167від 16 квітня 1968 року (а.с. 24, 32).
Враховуючи наведе, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність порушень прав позивача, як співвласника житлового будинку та користувача земельної ділянки, з боку відповідачів та необхідність судового захисту цих прав. Задовольняючи позов, суд підставно виходив, що відповідач ОСОБА_3, як власник гаража і вигрібних ям та відповідач ОСОБА_2, який проживає в даному будинку і проводив будівництво цих об'єктів, зобов'язані усунути порушення охоронюваних законом прав та інтересів позивача щодо користування належною їм частиною будинку.
Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків суду. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає.
Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 20 травня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді