Справа № 22ц-1517/2009 Головуючий у 1інст. - Кулініч Ю.П.
Доповідач - Литвиненко І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2009 року |
|
м. Чернігів |
|
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі: |
|
||
головуючого- судді |
ЛИТВИНЕНКО І.В. |
||
суддів: |
ЄВСТАФІЇВА О.К., ШАРАПОВОЇ О.Л. |
||
при секретарі з участю |
ОСОБА_1. представника МОН України Сорокіної С.В., представника ЧДТУ Молчанова Ю.І., представника ОСОБА_2. ОСОБА_3. сторіен |
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Міністерства освіти і науки України та заявою Чернігівського державного технологічного університету про приєднання до апеляційної скарги на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства освіти і науки України , Чернігівського державного технологічного університету, ОСОБА_4 про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В :
У березні 2009 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до МОН України, Чернігівського ДТУ, ОСОБА_4. про визнання незаконним та скасування наказів МОН України № 212-к від 04.03.2009 року та № 213-к від 04.03.2009 року, поновлення його на посаді ректора Чернігівського державного технологічного університету, стягнення з ЧДТУ середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 04.09.2009 року по день поновлення на роботі, посилаючись на те, що звільнення його на підставі п.1 ст.41 КЗпП України за спрямування коштів за оплату навчання студентів до комерційної структури є незаконним, безпідставним, зроблене з порушенням положень ст.149 КЗпП України, а тому і наказ про призначення ОСОБА_4. в.о. ректора ЧДТУ видано з порушенням.
Рішенням суду від 29.05.2009 року позов задоволено частково. Суд визнав незаконним наказ МОН України від 04.03.2009 року № 212-к „Про звільнення ОСОБА_2.”, поновив ОСОБА_2. на посаді ректора Чернігівського ДТУ, стягнув з Чернігівського ДТУ 22258 грн 52 коп середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розподілив судові витрати і відмовив у задоволенні решти позовних вимог.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.06.2009 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення про негайне виконання рішення суду.
В апеляційній скарзі МОН України просить ухвалити рішення про зміну рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконним наказу МОН України № 212-к від 04.03.2009 року „Про звільнення ОСОБА_2.” та поновлення ОСОБА_2 на посаді ректора Чернігівського ДТУ.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не враховано, що діючим законодавством передбачений обов'язок ректора навчального закладу відповідати за результати фінансово-господарської діяльності університету, а внесені ним зміни до договорів про навчання, підготовку, перепідготовку у Чернігівському державному технологічному університеті призвели до призупинення процесу розпорядження бюджетними коштами, чим завдано значної шкоди університету, і такі дії є грубим порушенням трудових обов'язків.
В заяві Чернігівського державного технологічного університету про приєднання до апеляційної скарги звертається увага на те, що діяльність ректора стосовно визначення порядку оплати студентами навчання призвела до значних фінансових збитків університету, а тому звільнення ОСОБА_2. було обґрунтоване, проведене з дотриманням порядку, встановленому КЗпП України і підстави для його поновлення були відсутні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду в частині задоволених позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював ректором Чернігівського державного технологічного університету на умовах контракту № І-115 від 30.07.2008 року з МОН України. Відповідно до п.п. 2.2.4., 2.3.2, 2.3.5., 2.3.9, 2.3.10., 2.3.11. зазначеного контракту, ректор зобов'язаний був забезпечити дотримання чинного законодавства, порядку обслуговування і використання бюджетних коштів.
Наказом № 212-к від 04.03.2009 року було достроково розірвано контракт № І-115 від 30.07.2008 р. та звільнено ОСОБА_2. з посади ректора ЧДТУ 04.03.2009 року за одноразове грубе порушення трудових обов'язків керівника згідно п.1 ст. 41 КЗпП України.
В обґрунтування одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівника в наказі зазначено, що таким порушенням є факт спрямування коштів за оплату навчання студентами до комерційної структури (ВАТ „Банк „Демарк”), про що ректором університету ОСОБА_2. укладено відповідний договір з ВАТ „Банк „Демарк” і це є порушенням п.4.3 Типового договору про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг навчальними закладами, затвердженого наказом МОН від 11.03.2002 року № 183 та п.2.19 Постанови НБУ від 21.01.2004 року № 22 „Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”.
Задовольняючи позов ОСОБА_2. в частині визнання незаконним наказу № 212-к від 04.03.2009 року і поновлення його на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача проведено без законних підстав, оскільки не було порушень п.4.3. Типового договору про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг навчальними закладами, затвердженого наказом МОН від 11.03.2002 року № 183 внесенням запису „...або через студентський рахунок відкритий у відділенні банку”, а п.2.19 Постанови НБУ від 21.01.2004 року № 22 „Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті” стосується банківської установи. Також суд погодився з тим, що звільнення проведено з порушенням вимог законодавства про працю, так як не були відібрані пояснення від позивача.
Проте такі висновки суду зроблені при неповному з'ясуванні судом обставин справи, що мають значення для справи.
Так, підставою звільнення в наказі вказані: доповідна записка завідувача КРС МОН, пояснення ОСОБА_2., фінансові документи, рішення експертної кадрової комісії від 04.03.2009 року, протокол № 4.
Згідно до доповідної записки від 03.03.2009 року (а.с.55), зробленої завідувачем КРС В.Миргородським за результатами перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ЧДТУ, яка проводилась згідно наказу МОН від 23.02.2009 року, плата за договором про навчання, укладеного між студентом і університетом, повинна вноситись на розрахунковий рахунок в управлінні державного казначейства в Чернігівській області, а фактично плата за навчання вноситься студентом за 10 днів до початку нового навчального семестру до ВАТ „Банк „Демарк” і ректор університету щомісячно звертається до Голови ВАТ „Банк „Демарк” щодо перерахування коштів зі студентських рахунків на рахунок ЧДТУ в управлінні ДК в Чернігівській області за фактично надані освітні послуги студентам, що підтверджено листами від 23.12.2008 року № 401/08-2443 та від 28.01.2009 року № 401/08-118. Таке порушення стало можливим через порушення п.4.3. Типового договору про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, затвердженого наказом МОН від 11.03.2002 року № 183 шляхом внесення керівництвом університету в договір словосполучення „...або через студентський рахунок відкритий у відділенні банку”.
У листі ректора ОСОБА_2. Міністру освіти і науки Вакарчуку І.О. від 26.02.2009 р. не заперечується той факт, що оплата за навчання проводиться двома способами: на рахунок в ДК і через відкритий студентом рахунок у відділенні банку „Демарк” на рахунок ЧДТУ у ДК за розпорядженням студента (а.с.38).
Однак, згідно до договору про співробітництво від 06.09.2006 року між ВАТ „Банк „Демарк” та Чернігівським ДТУ, на який є посилання у листі ректора ОСОБА_2., перерахування коштів за навчання студентів на рахунки університету повинно здійснюватись за вимогою університету (а.с.39).
Саме такий порядок перерахування коштів зі студентських рахунків в банку „Демарк” фактично і існував, що підтверджено листом Голови правління банку „Демарк” про підтвердження суми коштів, яку потрібно перерахувати на рахунок ЧДТУ УДК в Чернігівській області за навчання студентів за січень 2009 року згідно договорів банківських рахунків (для студентів) (а.с.57) та листом ректора ОСОБА_2. Голові правління ВАТ „Банк „Демарк” про перерахування коштів зі студентських рахунків на рахунок ЧДТУ УДК в Чернігівській області за навчання в січні 2009 року (а.с.58).
Відповідно до п.4.3 договорів про навчання , які укладалися між ЧДТУ і студентом, оглянутих у судовому засіданні апеляційного суду, і зразок якого є на а.с.86, студент повинен був вносити плату посеместрово за десять днів до початку кожного навчального семестру на рахунок університету або через студентський рахунок у відділенні банку.
Наведені факти свідчать про спрямування коштів за оплату студентами навчання визначеного періоду не одразу на рахунок у державному казначействі, а спрямування цих коштів до комерційної структури, звідкіля, за розпорядженням ректора університету, кошти за навчання частинами, помісячно перераховуються на рахунок університету у ДК, у зв'язку з чим університет позбавляється можливості користуватися всією сумою, внесеною студентом за навчання.
Такий порядок оплати не відповідає положенням п.4.3 Типового договору про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг навчальними закладами, затвердженого наказом МОН України від 11.03.2002 року № 183, оскільки вказаний пункт не передбачає можливості користування комерційною структурою студентськими коштами, які призначені до одноразового зарахування за визначений до оплати період на рахунок університету у державному казначействі.
Проведеною КРУ у Чернігівській області ревізією фінансово-господарської діяльності Чернігівського ДТУ у жовтні 2008 року ( акт від 17.10.2008 р. а.с.103-139), було встановлено, що надходження коштів на рахунок університету із студентського рахунку здійснюється щомісячно протягом семестру в розмірі 1/5 від отриманої банком суми на підставі листа про перерахування коштів на рахунок університету за підписом ректора університету та головного бухгалтера. В свою чергу банк надає реєстр гарантійних листів про надходження коштів від студентів, а бухгалтерія університету здійснює нарахування плати за навчання помісячно. Внаслідок такого порядку в університеті станом на 01.01.2008 року не відображена в обліку та недоотримана дебіторська заборгованість за послуги студентам-контрактникам на суму 1193900 грн та станом на 01.10.2008 року занижено кредиторську заборгованість по доходах на суму 2246700 грн, що є порушенням п.п.17-19 „Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ”, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 року та ч.1 ст.3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. Крім того вказується, що відсотки за кошти, які знаходяться на рахунку в банку університету не надходили.
За виявлені порушення фінансового та бюджетного законодавства, недоотримання дебіторської заборгованості за платні послуги студентам-контрактникам та заниження кредиторської заборгованості ректору ОСОБА_2. наказом № 1453-к від 23.12.2008 року була оголошена догана і наказано вжити дієвих і невідкладних заходів щодо усунення виявлених недоліків до 15.01.2009 року.
Після проведеної ревізії і виявлених порушень, своїм розпорядженням № 34 від 31.10.2008 року ректор ОСОБА_2 зобов'язав внести зміни до абз.1 п.4.3 договору, виклавши його у наступній редакції: „Студент вносить плату кожного семестру за десять днів до початку кожного навчального семестру на рахунок університету або через студентський рахунок, відкритий у відділенні банку, перерахування коштів з якого здійснюється згідно розпорядження студента щомісячно по мірі надання освітніх послуг...” (а.с.44). Проте, таке розпорядження не усувало виявлених порушень стосовно порядку перерахування коштів за навчання до державного бюджету, так як за цим розпорядженням студенти-контрактники повинні вносити всю суму за семестр або на рахунок у ДК, або до комерційної установи, яка буде користуватися цими коштами до щомісячного розпорядження чи студента, чи університету, як передбачено договором про співробітництво з банком.
Крім того, такий порядок суперечить і п.2.19 Постанови НБУ від 21.01.2004 року № 22 „Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, тому що вказана норма передбачає зарахування коштів за навчання на рахунок університету в день їх надходження або наступного операційного дня.
В своєму листі до Міністра ОН України від 26.02.2009 року ректор ОСОБА_2 характеризує переваги розрахунків студентів через комерційну структуру і посилається на рішення вченої ради, яка аналізувала діючу в університеті систему оплати за навчання. Однак, такі посилання не відповідають дійсності, тому що у службовій записці від 17.02.2009 року комісія, створена за рішенням вченої ради університету, звертала увагу на те, що існуючий порядок отримання коштів на спецрахунки університету у Держказначействі унеможливлює перерозподіл коштів зароблених університетом від надання платних навчальних послуг, тобто їх списання на потреби інших бюджетних установ, при цьому виникають обставини, коли за даними бухгалтерського обліку університету у студента існує нарахована заборгованість, без нарахування пені, і в той же час він фактично вніс оплату в повному обсязі на банківський рахунок, але університет ще фактично не отримав відповідну суму на свій спецрахунок, а банк отримує гарантовані преференції від розміщення коштів на відкритих поточних рахунках студентів (а.с.80-85).
Незважаючи на наказ про вжиття дієвих і невідкладних заходів щодо усунення виявлених ревізією недоліків, ректор ОСОБА_2 , з урахуванням свого розпорядження від 31.10.2008 року про внесення змін до договору про навчання, яким фактично був затверджений існуючий порядок оплати навчання студентами, а не усунуто виявлені ревізією порушення, листом від 23.12.2008 року на ім'я Голови правління ВАТ „Банк „Демарк” дає вказівку про перерахування коштів зі студентських рахунків на рахунок університету у Держказначействі тільки за грудень 2008 року у сумі 1038879 грн 55 коп, і таким же листом від 28.01.2009 року дає вказівку про перерахування студентських коштів тільки за січень місяць 2009 року в сумі 1063066 грн 25 коп. Ці розпорядження та договір про співробітництво № 263 від 06.09.2006 року, який не був зареєстрований, були виявлені під час перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності ЧДТУ з 23.02.2009 р. по 24.02.2009 року і зафіксовані у довідці перевірки завідувача КРС міністерства (а.с.42), яка покладена в основу доповідної записки від 03.03.2009 року.
Таке порушення трудових обов'язків дійсно є одноразовим грубим порушенням, яке завдає університету значної шкоди, оскільки позбавляє можливості користуватися всією сумою платежів студентів за навчання, отримувати відсотки, пеню за несвоєчасну сплату, як передбачено договором.
Пункт 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року „Про практику розгляду судами трудових спорів” звертає увагу на те, що при вирішенні питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку ним заподіяно чи могло бути заподіяно шкоду.
Підтвердженням значних фінансових втрат ЧДТУ від направлення коштів за навчання на студентські рахунки комерційної структури за грудень 2008 року та січень 2009 року є розрахунок, який університет надав в судове засідання і з якого вбачається , що тільки інфляційні втрати складають 160685,29 грн, а ще можливе стягнення пені та 3% річних за ст.625 ЦК України.
Посилання ОСОБА_2. на порушення МОН України ст.149 КЗпП України при його звільненні, яке полягало у тому, що до накладення стягнення не було взято у нього пояснення, не відповідає дійсності, оскільки , після складання 24.02.2009 року довідки перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності завідувачем КРС міністерства, ОСОБА_2 26.02.2009 року надсилає листа Міністру МОН України, в якому повідомляє свою думку стосовно „начебто неправомірності” внесення плати за навчання студентами університету і пояснює „привабливість” такої форми оплати (а.с.38), тобто висвітлює питання, які були предметом перевірки. Міністерство освіти і науки розцінило такий лист як пояснення стосовно тих порушень, які були виявлені під час перевірки, а тому відсутні підстави вважати, що звільнення проведено без письмових пояснень порушника.
Звільнення за п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України може бути здійснене тільки з додержанням вимог ст.ст. 148, 149 КЗпП України щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення. Зокрема, апеляційний суд приходить до висновку, що в даному випадку стягнення проведено у встановлений строк, так як про затвердження спрямування коштів університету до комерційної структури 31.10.2008 року, існування договору про співробітництво з банком та фактичне виконання стало відомо 24.02.2009 року після закінчення перевірки завідувачем КРС міністерства. Дане звільнення проведене за порушення, які вчинені після порушень, виявлених ревізією КРУ 17.10.2008 року і за які позивач отримав догану. Апеляційний суд вважає також, що відповідачем враховувалися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок та попередня робота працівника.
Суд першої інстанції зазначені обставини не дослідив і дійшов необґрунтованих висновків про відсутність порушень трудових обов'язків позивачем і недотримання МОН України положень КЗпП України при звільненні.
Пунктом 1 ч.1 ст. 41 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків.
Апеляційний суд, з'ясувавши всі обставини по даній справі, приходить до висновку, що спрямування коштів за оплату навчання студентами до комерційної структури, підтверджене розпорядженням ректора ОСОБА_2. від 31.10.2008 року про внесення змін до договору про навчання, фактичне виконання такого розпорядження відповідно до договору про співробітництво з банком „Демарк” від 06.09.2006 року, про який стало відомо у лютому 2009 року, є одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків і підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним наказу МОН України № 212-к від 04.03.2009 року, його скасування і поновлення позивача на посаді ректора, відсутні.
Відповідно до ст.303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2. про визнання незаконним та скасування наказу № 213-к від 04.03.2009 року про призначення ОСОБА_4. виконуючим обов'язки ректора ЧДТУ сторонами не оскаржується.
Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і визначення судових витрат підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування наказу № 212-к від 04.03.2009 року, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Судові витрати необхідно розподілити відповідно до ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 231-235 КЗпП України, ст.ст. 303, 307, 309 ч.1 п.1 , ст.ст. 315-316, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд
В И Р І Ш И В :
Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 травня 2009 року скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 та розподілу судових витрат.
ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до Міністерства освіти і науки України та Чернігівського державного технологічного університету про визнання незаконним наказу МОН України № 212-к від 04.03.2009 року, скасування, поновлення на посаді ректора Чернігівського державного технологічного університету, стягнення з Чернігівського державного технологічного університету середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 182 грн 30 коп на користь Міністерства освіти і науки України на повернення судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді :