Справа № 2-а-82/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

25 червня 2008 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., при секретарі Щепіловій К.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_1 до Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради

про стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2003 - 2007 роки, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду з даним адміністративним позовом, ОСОБА_1, який підтримав заявлені ним позовні вимоги у судовому засіданні, просить визнати дії Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплаті недоотриманої суми на оздоровлення за 2003-2007 роки неправомірними, стягнути з відповідача на його користь недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2003-2007 роки у розмірі 5811,50 грн., зобов'язати відповідача у наступні роки нараховувати та виплачувати допомогу на оздоровлення з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка встановлюється кожен рік Законом України "Про Державний бюджет України", зазначивши, що має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом III групи. Згідно зі ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому, як інваліду III групи, повинна була виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Протягом 2003-2007 років відповідач нараховував та виплачував щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі, який не відповідає вимогам ст. 48 вказаного Закону України, тобто діяв неправомірно, тому повинен доплатити різницю за 2003-2007 роки в сумі 5811,50 грн.

Представник відповідача за довіреністю - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, пояснивши, що Микитівське УПСЗН протягом 2003-2007 років нарахувало та виплатило позивачу щорічну допомогу на оздоровлення, керуючись ст. 62 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та на підставі Постанови КМУ № 836 від 26.07.1996р., Постанови КМУ № 562 від 12.07.2005р., якими встановлена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам III групи у розмірі 21,50 грн. та 90 грн., відповідно. Законами України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", "Про Державний бюджет України на 2007 рік" зупинена на 2006 та 2007 роки відповідно дія ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Крім того, позивачем пропущений встановлений ч.2 ст.99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду з позовом за період 2003-2006 роки. Вважала, що дії Микитівського УПСЗН по нарахуванню та виплаті позивачу у 2003-2007 роках щорічної допомоги на оздоровлення в порядку та розмірах, визначених постановами КМУ, мали правомірний характер, просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 належить до І категорії як особа, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом III групи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з постановою КМУ № 836 від 26 липня 1996 року позивачу нарахована та виплачена допомога на оздоровлення у наступних розмірах:

- 21,50 грн. - у вересні 2004 року - за 2003 рік; - 21,50 грн. - у листопаді 2004 року - за 2004 рік; - 21,50 грн. - у квітні 2005 року - за 2005 рік.

Згідно з постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року позивачу нарахована та виплачена допомога на оздоровлення у наступних розмірах:

- 90,00 грн. - у березні 2006 року - за 2006 рік; -     90,00 грн.-22.03.2007 року-за 2007 рік.

Зазначені обставини визнані та не заперечувались сторонами у судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам III групи у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Пунктом 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати абз. 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини 1, частини 3, абз. 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини 4 та частини 7 статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. положення п.3О ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними).

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні обставини та докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що дії Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік мали протиправний характер, та приходить до висновку, що з відповідача -Микитівського УПСЗН Горлівської міської ради за рахунок Державного бюджету на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2007 рік, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, у розмірі 1510 грн. (( 400 грн. х 4) - 90 грн. = 1510 грн.).

Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання дій Микитівського УПСЗН Горлівської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплаті недоотриманої суми на оздоровлення за 2003-2006 роки неправомірними та стягнення з відповідача на його користь недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2003-2006 роки задоволенню не підлягають, оскільки позивачем пропущений річний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України, перебіг якого обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 дізнався про порушення його прав на час виплати йому допомоги на оздоровлення, а саме: за 2003 рік - у вересні 2004 року: за 2004 рік - у листопаді 2004 року; за 2005 рік - у квітні 2005 року; за 2006 рік - у березні 2006 року.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні причини пропуску строку, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, які суд міг би вважати поважними, не навів.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України - пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Суд також вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача у наступні роки нараховувати та виплачувати йому допомогу на оздоровлення з урахуванням мінімальної заробітної плати, яка встановлюється кожен рік Законом України "Про державний бюджет України" необхідно відмовити, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати регулювання суспільних відносин. Виходячи із закріпленої ст. 17 КАС України компетенції адміністративних судів, компетенція адміністративних судів не поширюється на вирішення питань щодо правовідносини, які виникнуть у сторін у майбутньому.

Керуючись ст.ст. 160-161 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради щодо відмови в перерахунку та виплаті на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2007 рік.

Стягнути з Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, недоотриману суму допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) грн.00 коп.

У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Про апеляційне оскарження постанови може бути подано заяву до Микитівського районного суду м. Горлівки протягом десяти днів після її проголошення, а також апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Микитівський районний суд м. Горлівки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.