Справа №11а-433/2006 р. Категорія ст.186 ч.2 КК України
Головуючий у 1 інстанції Янчук Н.П. Доповідач у 2 інстанції Мельничук Н. М.
ВИРОК
Іменем України
06 червня 2006 року, колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - Мельничук Н.М.,
суддів - Шеніна П.О., Ткаченка В.Л.
за участю прокурора - Шкіль С.С.
адвоката - ОСОБА_1
засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3
представника неповнолітнього засудженого - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь при розгляді справи в суді 1 інстанції, на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_5, 11.04.1987 року народження, судимий 11.08. 2005 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст. 304 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.І КК України за сукупністю злочинів призначено 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України остаточно призначено покарання з врахуванням вироку Корольовського районного суду від 11.08.2005 року 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2, 03.10.1987 року народження, в силу ст. 89 КК України не судимий,
засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі, за ст. 304 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів призначено для відбування 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з
випробуванням іспитовим строком 2 роки.
ОСОБА_3, 15.06.1989 року народження, судимий 11.08.2005 року Корольовським районним судом м. Житомира за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки,
засуджений за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 ч.І КК України з врахуванням вироку Королівського районного суду м. Житомира від 11.08.2005 року остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 2 роки.
Згідно з вироком суду 1 інстанції 25.10.2005 року о 20 годині 36 хвилин ОСОБА_5, ОСОБА_2, неповнолітній ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, та ОСОБА_6, відносно якого застосовані заходи виховного характеру постановою суду від 24. 02. 2006 року, знаходячись поблизу будинку №14-Б по вул. Селецькій в м. Житомирі, помітивши раніше незнайомих ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які йшли в напрямку проїзної частини вул. Селецької в м. Житомирі, ОСОБА_5 запропонував ОСОБА_2, неповнолітнім ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відкрито викрасти чуже майно, яке належить ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на що останні погодились.
Реалізуючи спільний злочинний намір, ОСОБА_5 підійшов до ОСОБА_7 та умисно наніс йому 2 удари кулаком в обличчя, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на обличчі, які відносяться до категорії легких без короткочасного розладу здоров»я. Подолавши в такий спосіб волю, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6, який до цього спостерігав за навколишньою обстановкою з метою в разі небезпеки попередити першого, почали обшукувати кишені потерпілого, в результаті чого ОСОБА_5 з кишені куртки ОСОБА_7 відкрито викрав гроші в сумі 2 гривні 45 коп.та запальничку вартістю 50 коп., а всього на 2 гривні 95 коп..
В цей час ОСОБА_3 з ОСОБА_2, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна, підійшли до ОСОБА_8, почувши від останнього відмову віддати мобільний телефон «Сіменс А-65» вартістю 410 грн., ОСОБА_3 шляхом ривка забрав вказаний телефон зі стартовим пакетом, чохлом, спричинивши збитків ОСОБА_8 на загальну суму 486 гривні 33 коп.
Після цього ОСОБА_3 наніс ОСОБА_8 один удар в спину, від якого той впав на землю, а ОСОБА_2 наніс руками та ногами численні удари по тулубу ОСОБА_8, чим заподіяв потерпілому фізичний біль. В цей час підійшли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та із метою подавлення волі потерпілого, нанесли чисельні удари руками та ногами по голові та тулубу потерпілого ОСОБА_8, заподіявши останньому фізичний біль.
В своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді 1 інстанції просить вирок суду щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати за м»якістю призначеного покарання і постановити новий вирок,
призначивши ОСОБА_2 покарання за ст.ст. 186 ч.2, 304, 70 КК України 4 роки позбавлення волі, а ОСОБА_3 за ст.ст. 186 ч.2, 71 ч.І КК України - 5 років позбавлення волі.
Вказує, що суд не врахував вчинення ними злочинів в стані алкогольного сп»яніння, що обидва засуджені раніше вчиняли і були засуджені за аналогічний злочин. ОСОБА_3 вчинив злочин в період іспитового строку.
Заслушавши доповідь судді, пояснення прокурора, підтримавшого апеляцію, заперечення засуджених, адвоката, представника неповнолітнього ОСОБА_3 проти апеляції, перевіривши вирок суду в межах, передбаченої ст. 365 КК України, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції -скасуванню в частині призначеного покарання і у зв"язку з цим постановляє новий вирок в цій частині.
Винність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчинені злочинів, за які вони засуджені, при обставинах, викладених у вироку, та кваліфікація їх дій не оспорюється.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.
З вироку суду першої інстанції вбачається, що при призначенні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання було враховано, вчинення ними тяжкого злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України в стані алкогольного сп»яніння, щире каяття у скоєному, сприяння розкриттю злочину, а також вчинення ОСОБА_3 злочину у неповнолітньому віці. По місцю проживання характеризуються посередньо, мають молодий вік.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що застосування ст.75 КК України і звільнення вказаних засуджених від відбування покарання з випробуванням є явно несправедливим внаслідок м"якості.
Так, хоча судом і зазначено, що він враховує ступінь тяжкості скоєних ними злочинів, дані про особи винних, однак з цим висновком погодитись неможливо, так як ОСОБА_3 вчинив злочин в період іспитового строку, будучи судимим за аналогічний злочин, а ОСОБА_2 - зразу ж після звільнення від покарання на підставі закону України »Про амністію» за вчинення злочину передбаченого ст. 186 ч.І КК України. Тому призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання і подальше їх звільнення від відбування покарання слід визнати недостатнім для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Хоча ОСОБА_3 вчинив злочин в неповнолітньому віці, але в період іспитового строку і тому призначення йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України суперечить вимогам ст.75 ч.2, ст.78 ч.З КК України, п.Ю постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року.
Вчинення протягом іспитового строку нового злочину є підставою для направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 378 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах, -
засудила:
апеляцію прокурора, який брав участь при розгляді справи в суді 1 інстанції задовольнити.
Вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2006 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 в частині призначення покарання скасувати і постановити новий вирок.
Призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186 КК України 4 роки позбавлення волі; за ст. 304 КК України 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.І КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити 4 роки позбавлення волі.
Призначити ОСОБА_3 за ст. 186 ч.2 КК України 4 роки позбавлення волі.
На підставі ч.І ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати частково 6 місяців позбавлення волі - невідбуте покарання за вироком Корольовського районного суду м. Житомира від 11.08. 2005 року та остаточно призначити 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити - взяти під варту із залу суду.
Строк відбування покарання рахувати з 6 червня 2006 року. В решті вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскарженим до Верховного Суду України через апеляційний суд Житомирської області протягом одного місяця з дня його проголошення, а засудженими протягом того ж строку з моменту вручення їм копії вироку.