АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/14083/16-пГоловуючий у 1-й інстанції Холява О.І.

Провадження № 33/789/45/17 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - ч.1 ст.130, ст.122-2 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2017 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Лекан І.Є., за участю апелянта ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 11 січня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою судді Тернопільського міськрайонного суду від 11 січня 2017 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 320 грн..

Згідноз постановою суду, ОСОБА_1 05 грудня 2016 року о 04 год. 33 хв. в м.Тернополі керував транспортним засобом марки "MERSEDES BENZ S350", номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, почервоніння обличчя, тремтіння пальців). Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці за допомогою технічного приладу газоаналізатору "Drager Alcotest" №ARBL 0894 чи огляду у встановленому законом порядку в медичному закладі для визначення стану алкогольного сп'яніння категорично відмовився в присутності двох свідків на перехресті вул. Шевченка та вул. Руська, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Крім того, 05 грудня 2016 року близько 04 год. 33 хв. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки "MERSEDES BENZ S350", номерний знак НОМЕР_1, не виконав вимоги працівника поліції про зупинку, яка подана включеними спеціальними проблисковими маячками та спеціальним звуковим пристроєм, яку водій чітко бачив та чув, однак не реагував. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.4 Правил дорожнього руху України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції, скасувати, провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-2 КУпАП. Посилається на те, що його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, оскільки суд неповно та необ'єктивно розглянув адміністративну справу, не врахував, що він не керував транспортним засобом.

Вважає, що всупереч вимогам чинного законодавства працівниками поліції йому не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, а пропозиція пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я зроблена більше ніж через 2 години з моменту виявлення відповідних підстав.

Зазначає, що протоколи про адміністративне правопорушення були складені 05.12.2016 року близько 06 год. 50 хв. по вул.Шевченка в м.Тернополі, а не на місці його зупинки по вул. Стецька в м. Тернополі в 04 год. 39 хв., та вважає, що особи, які були запрошені в якості свідків та вказані у протоколі є працівниками поліції, що є порушенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не у автоматичному режимі. На його думку, при оформленні адміністративних матеріалів працівники поліції допустили ряд порушень.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши апелянта ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляцію, просять скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях скаржника складу адміністративних правопорушень, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає з таких підстав.

Невиконання водіями вимог працівника поліції про зупинку транспортного засобу тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 122-2 КУпАП.

Зокрема, згідно з п. 2.4. Правил дорожнього руху України, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Також, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доведеність вини та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 122-2 КпАП України доведена належним чином розглянутими, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи про те, що він не керував транспортним засобом нічим не підтверджені та спростовуються наступною сукупністю доказів.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2016 року № 964310 інспектором роти №3 батальйону УПП в м. Тернополі лейтенантом поліції ОСОБА_3, з використанням відеозаписувальних пристроїв, зафіксовано факт невиконання водієм транспортного засобу марки "MERSEDES BENZ S350", номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 близько 4 год.33 хв. на перехресті вулиць Шевченка та Руської в м.Тернополі вимоги працівника поліції про зупинку транспортного засобу, яка була подана включеними спеціальними проблисковими маячками та спеціальним звуковим пристроєм.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05 грудня 2016 року №962204 поліцейським роти №3 батальйону УПП у м.Тернополі ДПП капралом поліції ОСОБА_4 зафіксовано факт керування близько 04 год. 33 хв. на перехресті вулиць Шевченка та Руської в м.Тернополі водієм ОСОБА_1 транспортним засобом марки "MERSEDES BENZ S350", номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, почервоніння обличчя, тремтіння пальців) та факт його відмови від проходження у встановленому порядку огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою технічного приладу газоаналізатору "Drager Alcotest" №ARBL 0894 та в медичному закладі.

Протоколи сумніву не викликають, оскільки складені відповідно до вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП, правопорушником не оспорювались, ніким не спростовані, тому є належними доказами по справі.

Факт керування ОСОБА_1 вищевказаним транспортним засобом та невиконання ним вимоги про його зупинку підтверджується рапортами та поясненнями інспекторів поліції ОСОБА_3, ОСОБА_4, відеозаписом із відеореєстратора автомобіля поліції та відеозаписом із нагрудних відеокамер поліцейських, з яких вбачається переслідування поліцією транспортного засобу марки "MERSEDES BENZ S350", номерний знак НОМЕР_2 в зв'язку з ігноруванням водія вимоги здійснити зупинку, та при паркуванні цього автомобіля по вул. Стецька встановлено, що за його кермом сидів водій ОСОБА_1.

Факт відмови ОСОБА_1 від огляду на стан сп'яніння підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які ствердили, що в їхній присутності близько 6 год.30 хв. по вул. Шевченка, 10 в м.Тернополі на вимогу працівників поліції ОСОБА_1, із явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою дозволених технічних засобів чи в медичному закладі.

Свої пояснення свідки подали 05.12.2016 року письмово.

Те, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння підтверджується і дослідженим в судовому засіданні відеозаписом із нагрудних відеокамер працівників поліції.

Твердження апелянта про те, що покази свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є належними доказами у справі, оскільки вони є працівниками поліції, не можуть бути взяті до уваги, так як з матеріалів справи вбачається, що запрошені свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є працівниками товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" - ОСОБА_5 працює водієм ГМР, а ОСОБА_6 - охоронцем. Будь-яких клопотань про їх виклик та допит в суді першої інстанції ОСОБА_1 не заявляв.

Відповідно до пункту 2.9.а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, а згідно з п.2.5. вказаних Правил водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Суть даної норми закону полягає в тому, що якщо водій ухиляється від огляду на стан сп'яніння, його дії та ознаки сп'яніння фіксують в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Даних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130 КУпАП та ст.122-2 КУпАП.

Щодо посилання ОСОБА_1 на порушення під час оформлення працівниками поліції адміністративних матеріалів, то вони є необґрунтованими. Так, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року не передбачено імперативної вимоги щодо місця складення протоколу, а відповідно до п.9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735, поліцейський не повинен пропонувати, а повинен забезпечити доставку водія до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення медичного огляду.

Щодо внесення пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки чи при складені протоколу, то вказані обставини не впливають та не звільняють особу від відповідальності.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право під час розгляду справи в суді подавати докази, в тому числі характеризуючі її дані: характеристику, довідку з місця роботи та інші, чого ОСОБА_1 зроблено не було ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному розгляді, тому посилання ОСОБА_1 в цій частині на фомальність постанови є необгрунтованою.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.ст. 33-34, 36 КУпАП, з врахуванням його особи, характеру вчиненого правопорушення, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, а тому підстав для скасування постанови суду та її закриття, не вбачаю.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КпАП України, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду від 11 січня 2017 року щодо нього - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.Є. Лекан