УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/2691/16-ц Головуючий у 1-й інст. Помогаєв А. В.

Категорія 48 Доповідач Гансецька І. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Гансецької І.А.

суддів: Товянської О.В.

Талько О.Б.

при секретарі: Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради про визнання незаконним рішення та визначення способу участі батька у вихованні дитини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 січня 2017 року

встановив:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого має сина ОСОБА_4, дочок ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Місце проживання дочки ОСОБА_6 рішенням суду визначено з нею. Рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 14.09.2016 року №212 батькові дитини, ОСОБА_3, за його заявою визначено час зустрічей з дочкою щовівторка та щочетверга з 18:00 години до 20:00 години у присутності матері, та кожну другу і четверту неділю місяця з 08:00 години до 18:00 години без присутності матері.

Просила визнати незаконним зазначене рішення виконкому міської ради та визначити спосіб участі батька у вихованні малолітньої дитини шляхом побачень один раз на тиждень у неділю з 15:00 до 18:00 в її присутності. Зазначала, що визначений органом опіки і піклування спосіб участі батька у вихованні доньки травмує психику дитини та призведе до порушення її прав, оскільки відповідач в присутності дітей ображав її, погрожував застосуванням фізичного насильства, порушував рішення судів про повернення іншої дочки.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 січня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що суд не надав належної оцінки обставинам справи та показам допитаних у судовому засіданні свідків, які дають підстави для обмежень у спілкуванні відповідача з донькою ОСОБА_6.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого народилося троє дітей: син ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1 та дві дочки ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_3 Згідно рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.03.2015 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано. Місце проживання сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_7 визначено з батьком, доньки ОСОБА_6 - з матір'ю. Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 20.05.2017 року скасовано рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.03.2015 року в частині визначення місця проживання ОСОБА_7 та ухвалено в цій частині нове рішення про визначення місця проживання ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_4 з матір'ю, ОСОБА_2 В решті рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.03.2015 року залишено без змін.

У зв'язку із фактичною зміною ОСОБА_3 місця проживання дочок, 14.07.2015 року та 30.03.2016 року Новоград-Волинським міськрайонним судом ухвалювались рішення про відібрання малолітніх ОСОБА_7 і ОСОБА_6 в батька та повернення їх матері. Вказаними рішеннями встановлено, що ОСОБА_3 залишав доньок на проживання у своїй сім'ї, оскільки вважав, що мати дітей не піклується про фізичний і духовний розвиток дівчаток та не може за своїм фізичним станом забезпечити їм належні умови проживання, оскільки є інвалідом першої групи і сама потребує стороннього догляду.

У 2016 році ОСОБА_3 звернувся до виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради із заявою про встановлення днів та годин зустрічей із малолітньою ОСОБА_6. Рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 14.09.2016 року №212 ОСОБА_3 визначено час зустрічей з дочкою щовівторка та щочетверга з 18:00 години до 20:00 години у присутності матері, та кожну другу і четверту неділю місяця з 08:00 години до 18:00 години без присутності матері. В даний час щовівторка та щочетверга ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_7, яка проживає в його сім'ї, відвідують малолітню ОСОБА_6 по місцю її проживання у присутності матері, ОСОБА_2 Зі слів відповідача дитина радіє їх зустрічам. Дану обставину позивач в судовому засіданні не заперечувала.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 157 СК України батьки мають рівні права на виховання дитини та спілкування з нею, батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні та має право на спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватись з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини.

Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

За положеннями ст. 159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особистої прихильності дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я, інших обставин, що мають істотне значення, у тому числі психічного здоров'я одного з них, зловживання ним алкогольними напоями чи наркотичними засобами. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною у присутністю іншої особи.

Частинами 1-3 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції належним чином з'ясував фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, дав належну оцінку показам свідків, допитаних у судовому засіданні та дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позову. При цьому судом правильно зазначено, що спосіб участі батька у вихованні доньки, визначений рішенням органу опіки і піклування, не суперечить інтересам дитини та не може завдати шкоди її фізичному та психічному здоров'ю, а навпаки, сприятиме різносторонньому розвитку дитини.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 209,218,303,304,307,308,313-315,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: