Справа №22ас/2232 Категорія 26

Головуючий у суді 1 1нст.:Ваховський В.Л. Доповідач у суді ІІ інст.:Товянська О.В.

ПОСТАНОВА

Іменем   України

27 червня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого : судді Франовської К.С.

суддів : Широкової А. В., Товянської О.В. при секретарі: Чичирко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Словечанське лісове господарство», Управління праці та соціального захисту насе­лення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, Головно­го управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної дер­жавної адміністрації та відділення Державного казначейства України в Овруцько­му районі про стягнення коштів, передбачених Законом України «Про статус і соці­альний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи»

за апеляційною скаргою Державного підприємства «Словечанське лісове гос­подарство»

на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 23 бе­резня 2006 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернуся до суду із зазначеним позовом. Просив стягнути з відповідачів заборгованість за остання три роки по виплатах, передбачених ст.ст. 37,39 Закону Украї­ни « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зазначав, що за згаданим Законом має право на одержання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування-40% від мінімальної зарплати та відповідно до ст.39 Закону на доплату в розмірі двох мінімальних зарплат, які у встановленому Законом розмірі не виплачувались.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 23 березня 2006 року позов задоволено частково. Зобов'язано Державне підприємство «Словечанське лісове господарство» донарахувати ОСОБА_1 недоплачені кошти, передбачені ст.ст.37,39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в загальній сумі 18981,60грн. та надати відповідні платіжні документи в Управління праці та соціального захисту населення Овруцької ра­йонної державної адміністрації Житомирської області. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області прийняти від Державного підприємства «Овруцьке лісове господарство» платіжні документи для виплати ОСОБА_2 вказаних коштів. У задоволенні позову до Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної ад­міністрації та відділення Державного казначейства України в Овруцькому районі відмов­лено за безпідставністю.

У поданій апеляційній скарзі Державне підприємство «Словечанське лісове госпо­дарство» просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Всі виплати, передба­чені Законом «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорно­бильської катастрофи» повинні виплачуватись у розмірах, визначених Постановою Кабіне­ту Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати. Зазначають, що вони є неналежними відповідачами.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова - частковому скасуванню з прийняттям постанови про відмову у позові з таких підстав.

Статтею 95 Конституції України встановлено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначають виклю­чно законом про Державний бюджет України.

Згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які по­страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються в порядку в межах обся­гів призначень, передбачених в Державному бюджеті України на відповідні бюджетні програми.

1

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали вна­слідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що громадянам, які постраждали внаслі­док Чорнобильської катастрофи, виплачуються щомісячні виплати на потерпілу дитину, допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва, компен­сації за роботу на території радіоактивного забруднення, за шкоду, заподіяну здоров»ю та щорічну допомогу на оздоровлення, допомоги, розміри яких залежать від встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Суд встановив, що позивач постійно проживає та працює на радіоактивно забру­дненій території і відповідно до ст. 37 Закону має право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва у розмірі 40% від мінімальної зарплати. На підставі ст.39 Закону як особо, що проживає та працює на території радіоактивного забруднення - право на доплату в розмірі двох мінімальних зарплат.

Відповідно до Постанови КМ України № 836 від 26 липня 1996 року «Про компен­саційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач за останні три роки отримував виплати у відповідності із встановленим Постановою КМ України від 20 червня 2000 року №987 Порядком використання коштів Фонду для здійс­нення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, в межах видаткової частини бюджету на кожен рік.

Апеляційний суд не може погодитись з висновками суду першої інстанції про на­явність заборгованості держави перед позивачем по виплаті допомоги та доплати у вказа­них у рішенні розмірах, оскільки згідно зі ст. 62 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

За таких обставин, коли судом першої інстанції не застосовано матеріальний за­кон, який підлягав застосуванню, постанова підлягає скасуванню з відмовою у позові.

Суд встановив, що позивач одержував виплати у розмірах, встановлених поста­новою Кабінету Міністрів України.

Аналізуючи наведені норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, Апеляційний суд приходить до висновку про те, що підстав для задоволення позову немає.

У зв'язку з цим Апеляційний суд частково скасовує постанову суду першої інста­нції і постановляє про відмову у позові у повному обсязі.

Керуючись ст. 196,198,199,202,205,207 КАС України, Апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Сдовечанське лісове госпо­дарство» задовольнити частково.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 23 березня 2006 року скасувати і постановити про відмову ОСОБА_1 у позові до Державного підприємства «Словечанське лісове господарство», Управлін­ня праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адмініст­рації Житомирської області про стягнення невиплачених коштів за безпідставністю. В решті - залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарже­на у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного суду України про­тягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням Апеляційного суду.

Головуючий :

2