Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
№ 33-260/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 липня 2010 року. Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Яковлєв C.B., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі справу про адміністративне правопорушення № 33-260/2010 за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 07 травня 2010 року, -
встановив:
цією постановою судді Юзвинського Юрія Казимировича, 04 серпня 1969 року
народження, працюючого приватним підприємцем, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1, притягнутого до адміністративної відповідальності вперше,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.155-1 ч.І Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 45 (сорок п’ять) грн. 00 коп..
Відповідно до постанови судді суду першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 16 квітня 2010 року о 12-ій годині під час роботи у відділі магазину, що в м. Житомирі по вул. Київській, 77, він не відобразив в книзі обліку доходів та витрат, не надав розрахунковий документ при розрахунку за товар вартістю 340 грн., чим порушив порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі.
Наведене за висновком суду підтверджується матеріалами справи і поясненнями правопорушника, а тому ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст.155-1 ч.І КУпАП, (а.с.5).
В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 просить постанову судді щодо нього скасувати, як незаконну, а провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На обгрунтування поданої апеляції її автор зазначає, що при складанні протоколу працівником ДІЙ м. Житомира та суддею при прийнятті рішення не були взяті до уваги та порушені вимоги ст.ст.З п.15, 9 п.6 та 16 Закону України
„Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями та п.5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1269, так як він є суб’єктом підприємницької діяльності, оподаткування доходів якого здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку (дане свідоцтво видане ДІЙ 18 грудня 2009 року за № 855406).
Зазначає також, що перевірка проводилась 16 квітня 2010 року о 12-ій годині, тобто до закінчення робочого часу о 21-ій годині (а.с.10-12).
Відповідно до ст.294 ч.5 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, прокурора, який приніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку Судового засідання.
Дані вимоги закону були виконані : 22 липня 2010 року апелянту було направлено відповідний лист з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи за його апеляцією.
Згідно ст.294 ч.б КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу7, прокурора, який вніс протест, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Ознайомившись з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 3-2644/10, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Так, з матеріалів справи - протоколу № 429 про адміністративне правопорушення від 26 квітня 2010 року вбачається, що 16 квітня 2010 року о 12-ійй годині ОСОБА_1 було порушено порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі : не відображено в книзі обліку доходів та витрат, не видано розрахунковий документ при розрахунку за товар вартістю 340 грн. (акт № 0438/0630 від 16.04.10 p.), чим порушено п.п.1, 2 ст.З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01 червня 2000 року № 1776-ІП (а.с.2).
Дане посилання працівника ДПІ не відповідає Закону, так як зазначений Закон від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР введено в дію з дня опублікування - 11 липня 1995 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 06 липня 1995 року № 266/95-ВР). В цей же Закон в подальшому вносились зміни і доповнення, від 06 червня 1996 року № 227/96-ВР (Законом України від 06 червня 1996 року № 227/96-ВР цей Закон викладено в новій редакції), від 01 червня 2000 року № 1776-ИІ (Законом України від 1 червня 2000 року N 1776- ІП цей Закон викладено в новій редакції). В подальшому також вносились зміни і доповнення Законами України від 13 липня 2000 року JN® 1927-ІП, від 21
грудня 2000 року № 2156-ІП, від 04 жовтня 2001 року № 2746-ІП, від 26 грудня 2002 року № 380-IV, від 22 травня 2003 року № 860-IV, від 27 листопада 2003 року № 1344-IV, від 6 жовтня 2004 року № 2056-IV, від 23 грудня 2004 року № 2285-IV, від 25 березня 2005 року № 2505-IV.
Відповідними пунктами ст.3 зазначеного Закону, на які фактично послався працівник ДІЛ в протоколі і не послався суддя у постанові, передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:
п. 1. проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; п.2. видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Суддею при розгляді справи та прийнятті рішення не було звернуто увагу на положення п.15 ст.3 зазначеного Закону, відповідно до якого ті ж суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України „Про захист прав споживачів”. Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.
Не взято до уваги й положення п.6 ст.9. цього ж Закону, відповідно до якого реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб’єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб’єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Згідно п.5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1269 суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості:
-порядковий номер запису ;
-дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом;
-сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника;
-сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг);
-сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
За наведених обставин апеляційний суд визнає, що у матеріалах справи дані, які б вказували на невідповідність дій ОСОБА_1 у цій ситуації Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями та Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1269, відсутні.
Таким чином постанову судді суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 неможливо визнати законною та обґрунтованою. Тому вона підлягає скасуванню, а провадження - закриттю на підставі ст.247 п.1 КУпАП за
відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.155-1 ч.І КУпАП.
Разом з тим апеляційний суд визнає безпідставним посилання автора апеляції на недотримання вимог ст.16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами та доповненнями про те, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов’язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з п.п.5 - 9 ст.9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.
Безпідставними дані доводи автора апеляції суд визнає через те, що апелянтом не надано будь-яких доказів на підтвердження цієї обставини.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 07 травня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження в
даній справі закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП за відсутністю події і склад; адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 155-1 ч.І КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя