Справа 11а-518
Категорія ст.ст. 186ч.2, 3 5 83 КК
Головуючий по 1 інстанції Побережний В.Й.
Доповідач Захарчук С.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 липня 2006 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого
суддів:
прокурора
засуджених:
Мельничук Н.М.
Захарчука С.В., Михайловського В.І. Воронухи Д.С. ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 2 лютого 2006 року.
Цим вироком:
ОСОБА_1, 5 квітня 1979 року народження, уродженця і мешканця м. Житомира,
АДРЕСА_1 освіта вища, не одруженого, не працюючого,, в силу ст.89 КК України, не судимого;
засуджено:
· за 353 КК України - 2(два) роки обмеження волі;
· за ст. 186 ч.2 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
Згідно зі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш
суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання - 4(чотири) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_1у залишено взяття під варту.
ОСОБА_2,
28.12.1980 року народження, українця, громадянина України, уродженця та мешканця м. Житомира, АДРЕСА_2, освіта середня, працював спеціалістом-постачальником ДП ЖЛГЗ, не одруженого, не судимого, військовозобов'язаного;
засуджено:
· заст. 353 КК України - 1(один) рік обмеження волі;
· за ст. 186 ч.2 КК України - 4(чотири) роки позбавлення волі;
Відповідно до ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання -4 (чотири) роки позбавлення волі;
В строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 зарахувати перебування його під вартою з 12 по 15 лютого 2005 року.
Згідно зі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили залишено попередній - підписку про невиїзд.
Вирок відносно ОСОБА_2 в апеляційному порядку не оскаржується.
Як визнав суд, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою з
змовою між собою, 09.02.2005р., близько 18 год., біля будинку № 20/7 по вул. Лятошинського м. Житомира, з метою відкритого викрадення майна , пред'явивши потерпілим ОСОБА_3, ОСОБА_4 посвідчення та представившись працівниками міліції, що потерпілі реально сприйняли, з застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілих , яке виразилось в тому, що ОСОБА_2 силоміць руками взяв за шию ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чим спричинив їм фізичний біль і відвів останніх у двір будинку № 20/7 по вул. Лятошинського в м. Житомирі, де ОСОБА_2, з метою подолання волі потерпілого ОСОБА_4 наніс йому удар кулаком в спину , заломив руки йому за спину, завдавши фізичного болю, після чого відкрито викрали майно потерпілого ОСОБА_3., а саме:
-гроші в сумі 1грн.20 коп.;
-мобільний телефон "Самсунг-100", вартістю 700 грн., в якому знаходився стартовий пакет „Київстар" вартістю 50 грн., на рахунку якого знаходились 70 коп., а всього на загальну суму 751 грн. 90 коп
В апеляції засуджений ОСОБА_1 порушує питання про перегляд вироку суду посилаючись на те, що не вчиняв інкримінований йому злочин.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію та прокурора, який вважав, що апеляція не підлягає до задоволення, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, судова колегія вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтвердженні перевіреними в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами і є правильним.
Зокрема, показаннями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,які суду пояснили, що 09.02.2004р., близько 18 год. 10 хв. вони спільно зі своїм знайомим ОСОБА_5 йшли по вул. Лятошинського в м. Житомирі. Біля будинку № 20 побачили трьох невідомих чоловіків, двоє з яких пішли їм на зустріч. Це були засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Вони
4
пред'явили посвідчення в обгортці червоного кольору, представившись працівниками міліції. ОСОБА_2 схопив їх руками за шиї і вони повели їх у двір вказаного будинку, де наказали викласти все, що є у кишенях. Сприймаючи їх, як працівників міліції, вони виконали їхній наказ . ОСОБА_3 віддав свій мобільний телефон " Самсунг-100" та дрібні гроші в сумі І грн.20 коп. По дорозі на базар вони зустріли батька ОСОБА_3 і розповіли йому, що сталося та вказали на злочинців, які відібрали мобільний телефон. Останні побачивши їх, стали тікати, однак одного з цих злочинців - батько ОСОБА_3 затримав. Засуджені були у нетверезому стані.
Аналогічні показання свідка ОСОБА_3, дані ним на досудовому і судовому слідстві.
Факт вчинення грабежу підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6 - працівника міліції, який виїздив на місце вчинення злочину і підтвердив обставини вчинення грабежу, які йому стали відомі з пояснень потерпілих.
Вина засудженого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину стверджується тими даними, які містяться у протоколах огляду місця події, протоколами для впізнання, огляду речових доказів, висновком товарознавької експертизи.
Так, згідно протоколів пред'явлення осіб для впізнання від 12.02.2005 р., потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 серед пред'явлених для впізнання осіб впізнали ОСОБА_1. як особу, яка 09.02.2005р. спільно з іншою особою насильно відібрали у потерпілого ОСОБА_3. мобільний телефон та гроші в сумі 1 грн.20коп. (а.с.80-81);
Доводи засудженого про те, що досудове і судове слідство проведено поверхово і однобічно, а висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи і що його вина не доведена, спростовуються дослідженими судом доказами.
Відповідно до протоколів очної ставки від 27.05.2005 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в ході якої ОСОБА_3 детально пояснив про обставини його пограбування, в якому приймав участь ОСОБА_1 (а.с.82-83);
-протоколом очної ставки від 27.05.2005 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, в ході якої ОСОБА_4 детально
5
пояснив про обставини пограбування ОСОБА_3, в якому приймав участь ОСОБА_1(а.с.84-85);
-протоколом очної ставки від 27.05.2005 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в ході якої ОСОБА_2 детально пояснив про обставини пограбування ним з участю ОСОБА_1 потерпілого ОСОБА_3. (а.с.90).
Вчинення ОСОБА_1 грабежу також стверджується показаннями свідка ОСОБА_7, які він дав на досудовому слідстві, оголошених і оцінених судом.
Оцінивши всі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про винуватість засуджених та правильно кваліфікував йогоїх дії.
Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи засудженого, який негативно характеризуються, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Корольовського районного суду від 2 лютого 2006 року - без зміни.