Справа № 294/1252/16-к

Провадження № 1-кп/282/136/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 року

смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді П.І. Гуцала

при секретарі судових засідань Г.М. Войтович

за участю прокурора М.М. Кідрука

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

представника цивільного позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12016060320000225 від 08.05.2016 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Бурківці Чуднівського району Житомирської області та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2016 року, близько 15 години, ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-21061, реєстраційний номер НОМЕР_8, який належить ОСОБА_6, та рухаючись по другорядній польовій дорозі у напрямку автодороги О062345 «Вільшанка-Краснопіль-Суслівка», в с. Карпівці Чуднівського району та наближаючись до перехрестя не рівнозначних доріг, в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху та зміною його напрямку не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в порушення вимог п. 16.3 ПДР України не надав переваги в русі та не зупинив транспортний засіб перед краєм перехрещуваної проїзної частини, в порушення вимог п. 16.11 ПДР України на перехресті нерівнозначних доріг не надав перевагу в русі транспортному засобу, який наближався до перехрестя проїзної частини по головній дорозі та здійснив виїзд на перехрестя нерівнозначних доріг, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем ЗАЗ 110380-40, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3

В результаті вказаної ДТП, ОСОБА_3, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому шийки лівого стегна і нижньої третини лівого стегна, закритого перелому обох гомілок, струсу головного мозку, які, згідно висновку експерта відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості з довготривалим розладом здоров'я.

Порушення ОСОБА_2, вимог п. 10.1, 16.3, 16.11 ПДР України знаходяться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки та виникненням даної ДТП з її наслідками.

Дії ОСОБА_2, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, органами досудового розслідування кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою вину у вчиненому визнав повністю і пояснив, що 08.05.2016 року, близько 15 години, він рухався на автомобілі ВАЗ-21061 виїжджаючи по польовій дорозі на автомобільну дорогу яка веде з с. Карпівці в с. Волосівка. Виїжджаючи на асфальтне покриття у зв'язку з обмеженою оглядовістю він особисто не впевнився у безпечності такого маневру і виїхавши на асфальтне покриття він побачив, що у його напрямку рухається автомобіль «Славута». Через невелику відстань між автомобілями відбулося зіткнення.

Крім особистого зізнання, вина ОСОБА_2, у вчиненому злочині також повністю підтверджується зібраними по справі доказами.

Потерпілий ОСОБА_3, в судовому засіданні пояснив, що 08.05.2016 року, близько 15 години він рухався з села Карпівці у напрямку села Вільшанка по головній смузі руху. На виїзді із села Карпівці він побачив, що із другорядної польової дороги на його смугу руху виїхав автомобіль ВАЗ-2106. Розуміючи, що відстань для того, щоб об'їхати даний автомобіль занадто коротка він почав гальмувати, але і цього не було достатньо щоб запобігти зіткненню, в результаті чого відбулося зіткнення.

Згідно висновку експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 3/398 від 01.06.2016 року, в процесі дослідження технічного стану автомобіля «ВАЗ-2106» д.н.з. НОМЕР_8, а саме його гальмівної системи, рульового керування та ходової частини не встановлено будь-яких характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитись в прямому причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки і даної ДТП.

Відповідно до висновку експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 3/392 від 07.06.2016 року, в процесі дослідження технічного стану автомобіля «ЗАЗ 110380-40» д.н.з. НОМЕР_2, а саме його гальмівної системи, рульового керування та ходової частини не встановлено будь-яких характерних ознак раптової відмови або технічних несправностей систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитись в прямому причинному зв'язку з виникненням аварійної обстановки і даної ДТП.

З висновку експерта бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров'я Житомирської обласної ради № 344 від 17.06.2016 року вбачається, що згідно даних медичної документації, у ОСОБА_7, є тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому шийки лівого стегна і нижньої третини лівого стегна, закритий перелом обох гомілок, струс головного мозку, що відноситься до середнього ступеня тяжкості, так як визвали тривалий розлад здоров'я і не являються небезпечними для життя. Дані тілесні ушкодження потерпілий ОСОБА_8, міг знаходитись на передньому сидінні легкового автомобіля за кермом.

При призначенні покарання слід суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів, а з врахуванням того, що позбавлення волі є одним із найсуворіших покарань, тому таке покарання слід призначати до реального відбування, тільки тоді, коли у суду є достатнє переконання, що звільнення особи від відбування такого, не сприятиме виправленню засудженого.

За змістом п.20 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 р. Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, але й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, та особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, те, що він скоїв злочин невеликої тяжкості, а також те, що обвинувачений повністю визнав вину та щиро покаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику за місцем роботи, а тому обирає його в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді штрафу без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.

У межах даного кримінального провадження Департаментом праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди до ОСОБА_2, у якому цивільний позивач просить суд зобов'язати ОСОБА_2, який завдав шкоду майну Департаменту, відшкодувати її внатурі - полагодити пошкоджений автомобіль марки «ЗАЗ 110380-40» в термін 2 місяці з набранням рішенням законної сили.

Позов мотивований тим, що відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого КМУ від 19.07.2006 року № 999, автомобіль марки «ЗАЗ 110380-40» був наданий ОСОБА_3, Головним управлінням (Департаментом) праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА на пільгових умовах. На час вчинення ДТП залишкова вартість автомобіля складає 3 090, 75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Як вбачається з акту прийому-передачі транспортного засобу № 173830 від 24 грудня 2007 року, Головним управлінням праці та соціального захисту населення в Житомирській області отримано від ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» для інваліда ОСОБА_3, автомобіль М1 ЗАЗ 110380-40, номер кузова НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу виданого Чуднівським МРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області 06.02.2008 року, власником автомобіля марки ЗАЗ 110380-40, номер кузова НОМЕР_5 є ОСОБА_3. Автомобіль виданий ч/з ГУПСЗН № 511/02 28.01.2008 без права продажу, дарування і передачі іншій особі.

З висновку експерта Житомирського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 5/380 від 27.09.2016 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу ЗАЗ 110380-40, д.н.з. НОМЕР_2, станом на 08.05.2016 року може складати 31 649, 54 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні цивільний позов Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА визнав повністю.

Враховуючи вищевикладене, обставини вчинення ДТП, у відповідності до законодавства суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Окрім цього, у рамках даного кримінального провадження, потерпілим ОСОБА_3, до ОСОБА_2, заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди в сумі 50 000 грн.

Даний позов ОСОБА_3, мотивує тим, що внаслідок вказаної ДТП йому завдано фізичних та моральних страждань. Внаслідок даного злочину порушився його звичайний ритм життя через те, що він тривалий час був змушений перебувати на стаціонарному лікуванні, та в подальшому неодноразово відвідувати лікувальні заклади.

Згідно п. 4 постанови ПВС України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ст.137 ЦПК ( 1502-06 ) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до п. 5 даної постанови, суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У п. 9 постанови зазначається, що Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_3 то обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердив, що на його думку моральну шкоду потерпілому він завдав, даним кримінальним правопорушення, однак цивільного позову не визнає.

Саме тому, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що з урахуванням обставин вчинення данного злочину, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості цивільний позов підлягає частковому задоволенню.

У данному кримінальному провадженні наявні витрати на залучення експертів на загальну суму 4 574,80 грн., що підтверджується довідками про витрати: згідно висновку експерта від 01.06.2016 № 3/398, згідно висновку експерта від 07.06.2016 № 3/392, згідно висновку експерта від 19.05.2016 № 3/388, згідно висновку експерта від 16.09.2016 № 3/887, згідно висновку експерта від 27.09.2016 № 5/380.

У відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Саме тому, у відповідності до ст. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню в дохід держави витрати на залучення експертів.

Ухвалою слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області № 294/486/16-к від 18.05.2016 року накладено арешт на автомобіль «ВАЗ 21061», реєстраційний номер НОМЕР_8.

Ухвалою слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області № 294/485/16-к від 18.05.2016 року накладено арешт на автомобіль «ЗАЗ 110380-40», реєстраційний номер НОМЕР_2.

Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Саме тому, що санкція ч. 1 ст. 286 КК України не передбачає покарання у виді конфіскації майна, у зв'язку з тим, що майно не підлягає спеціальній конфіскації, враховуючи клопотання прокурора, який у судовому засіданні просив зняти арешт з вказаних автомобілів, суд приходить до висновку, що накладений арешт підлягає скасуванню.

Речовими доказами розпорядитись у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 127, 174, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 300 (триста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 5 100 (п'ять тисяч сто) гривень без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином - задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_2, який завдав шкоду майну що належить департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, відшкодувати її в натурі - полагодити пошкоджений автомобіль марки «ЗАЗ 110380-40», 2008 року виготовлення, номер двигуна НОМЕР_7, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_5, в термін 2 (два) місяці з дня набрання вироком суду законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заподіяну моральну шкоду в сумі 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судові витрати на залучення експертів на загальну суму 4 574 ( чотири тисячі п'ятсот сімдесят чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок, згідно довідок про витрати: згідно висновку експерта від 01.06.2016 № 3/398, згідно висновку експерта від 07.06.2016 № 3/392, згідно висновку експерта від 19.05.2016 № 3/388, згідно висновку експерта від 16.09.2016 № 3/887, згідно висновку експерта від 27.09.2016 № 5/380.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області № 294/486/16-к від 18.05.2016 року на автомобіль «ВАЗ 21061», реєстраційний номер НОМЕР_8 та арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області № 294/485/16-к від 18.05.2016 на автомобіль «ЗАЗ 110380-40», реєстраційний номер НОМЕР_2 - скасувати.

Речові докази по справі: автомобіль ЗАЗ 110380-40, державний номерний знак НОМЕР_2; автомобіль ВАЗ 21061, державний номерний знак НОМЕР_8, який знаходиться на території Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області, після набрання вироком суду законної сили - повернути власникам.

Підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, - відсутні.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя П. І. Гуцал