ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області, Ніжинської міжрайонної прокуратури Чернігівської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2008 року та за апеляційною скаргою Ніжинської міжрайонної прокуратури Чернігівської області на додаткове рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції, Ніжинської міської ради, Державної акціонерної компанії „Національна мережа аукціонних центрів”, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири та визнання права власності на спадкове майно, треті особи: приватний нотаріус Ніжинського міського нотаріального округу Кузьменко О.В., приватний нотаріус Ніжинського міського нотаріального округу Зеленський В.В.,   

в с т а н о в и в:

В березні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладеного 22.12.2005 року приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу між Державною акціонерною компанією „Національна мережа аукціонних центрів” та ОСОБА_3 і визнати за ним право власності в порядку спадкування на АДРЕСА_1.

У серпні 2007 року позивач уточнив позовні вимоги і просив, крім того, визнати вказаний договір купівлі-продажу квартири недійсним з підстав, визначених ч.ч.1,3 ст.215, ст.216 ЦК України, зобов'язати ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” повернути ОСОБА_3. 20500 грн за квартиру, а ОСОБА_3. зобов'язати звільнити квартиру.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2008 року позов ОСОБА_1. задоволено. Суд визнав за ОСОБА_1. право власності на спадкове майно - АДРЕСА_1, що належала на праві власності його матері ОСОБА_7., померлійІНФОРМАЦІЯ_1 та його брату ОСОБА_8., померлому ІНФОРМАЦІЯ_2, визнав договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладеного 22.12.2005 року між ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” та ОСОБА_3., засвідчений приватним нотаріусом Ніжинського нотаріального округу Кузьменко О.І., недійсним, визнав договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладеного 30.05.2007 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_5., засвідчений приватним нотаріусом Ніжинського нотаріального округу Зеленським В.В., недійсним, зобов'язав Ніжинське МБТІ реєстрацію за №1017 права власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_5. анулювати, та зобов'язав Ніжинське МБТІ зареєструвати право власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_1. Суд також стягнув з управління Державного казначейства України в Чернігівській області на користь ОСОБА_3. 18330 грн. та з ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” на користь ОСОБА_3. 2170 грн. на відшкодування вартості проданої квартири, стягнув зі ОСОБА_3. на користь ОСОБА_5. 32645 грн. на відшкодування вартості проданої квартири, стягнув з Ніжинської ОДПІ на користь ОСОБА_1. судові витрати у сумі 5235 грн.

Додатковим рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 квітня 2008 року частину п'яту резолютивної частини рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2008 року визнано читати: „Стягнути з Головного управління державного казначейства в Чернігівській області в особі держави Україна на користь ОСОБА_3. 18330 грн. та з ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” на користь ОСОБА_3. 2170 грн. на відшкодування вартості проданої квартири”.

В апеляційній скарзі Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція просить рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2008 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, зокрема: ст.ст.549, 555 ЦК України (1963 р.), ст.329 ЦК України (2004 р.). НОДПІ посилається на те, що в силу ст.ст.555, 549 ЦК України (1963 р.), ст.5, 1277, абзацу першого п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2004 р.), держава в особі Ніжинської ОДПІ стала фактичним власником спірної квартири за вимогами ст.555 ЦК України (1963 р.) і, користуючись правами власника, розпорядилася даним майном у відповідності з функціональними правами, наданими державою, реалізовувала свої права у встановленому порядку. В апеляційній скарзі зазначається, що покупець ОСОБА_3. є добросовісним набувачем спірної квартири, що спірний договір купівлі-продажу квартири повністю відповідає вимогам ст.203 ЦК України, що підстав для визнання його недійсним немає. Крім того, Ніжинська ОДПІ вказує, що судом були проігноровані, недосліджені та неправильно оцінені докази,  надані Ніжинською ОДПІ і жодних належних документів про набуття права власності шляхом прийняття спадщини позивачем не надано Крім того, стягнення 5000 грн. на правову допомогу є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом не досліджувалися докази понесення саме таких витрат.

В апеляційній скарзі Головне управління Державного казначейства   України в Чернігівській області просить рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, не доведені обставини, що мають значення для справи. Апелянт посилається на те, що судом не прийнято до уваги, що ГУДК  не встановлені бюджетні призначення та відповідно не надані бюджетні асигнування для відшкодування вартості безхазяйного майна, що перейшло у власність держави, а тому стягнення суми вартості реалізованої квартири в розмірі 18330 грн. з особового рахунку управління Державного казначейства у Чернігівській області є незаконним та суперечить вимогам ст.6 Конституції України, ст.ст. 7, 23, 48, 51 Бюджетного кодексу України, ст.96 ЦК України і за наявності всіх правових підстав має відбуватися за рахунок коштів Державного бюджету. Крім того, в апеляційній скарзі вказується , що судом  не було з'ясовано розмір фактичних надходжень до державного бюджету від продажу спірного майна, чи дійсно надходили до бюджету кошти сум податку на додану вартість за відсутності підтверджуючих документів, не з'ясовано правильність нарахування цього податку. Крім того, ГУДК України в Чернігівські області звертає увагу на те, що суд стягнув кошти з рахунку особи, що на час розгляду справи фактично припинила своє існування.

В апеляційних скаргах Ніжинська міжрайонна прокуратура Чернігівської області просить рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2008 року та додаткове рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційних скарг є повністю аналогічними доводам апеляційної скарги Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3. та ОСОБА_5. просять рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2008 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним, постановленим з порушенням норм матеріального права. Апелянти вказують, що суд, всупереч ст.ст.58, 59 ЦПК України, не оцінив докази по справі, взяв до уваги тільки пояснення свідків і не звернув уваги на відсутність фактичних даних про те, що ОСОБА_9. у шестимісячний строк вступив в управління спадковим майном. Крім того,  в апеляційній скарзі апелянти наполягають на тому, що  ОСОБА_3. є добросовісним набувачем, а ОСОБА_9. не користувався спірною квартирою, а тому, виходячи із змісту ст.388 ЦК України, він не вправі вимагати повернення йому квартири. Також ОСОБА_3. і ОСОБА_5. зазначають про відсутність підстав визнання недійсним договору купівлі-продажу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду слід частково скасувати  виходячи з наступного.   

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1. є спадкоємцем після померлого  ІНФОРМАЦІЯ_2 рідного брата ОСОБА_8, який фактично прийняв спадщину після померлоїІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_7 (т.1а.с.11-13), яким, відповідно до свідоцтва  про право власності № 1275 від 15 травня 1997 року, належала АДРЕСА_1 в рівних частинах (том 1 а.с.8).

Після смерті брата, протягом шести місяців, ОСОБА_1. фактично прийняв спадщину і 07.12.2005 року звернувся до Ніжинської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.17 т.1), проте отримати свідоцтво позивач не зміг, так як з'ясувалось, що спадкова квартира за рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 17.11.2005 року (а.с.15 т.1)  була передана у власність держави за заявою Ніжинської ОДПІ і ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” 22.12.2005 року продала вказану квартиру ОСОБА_3. за ціною 20500 грн, яка була визначена на біржових торгах 14.12.2005 року.

За апеляційною скаргою ОСОБА_1. вказане рішення суду було скасовано і при новому розгляді справи 22.11.2006 року Ніжинський міськрайонний суд відмовив у задоволенні заяви Ніжинської ОДПІ про визнання спірної квартири відумерлою та передачу її у власність держави ( а.с.22-24 т.1).

За захистом свого права і повернення майна, ОСОБА_1. 12.03.2007 року звернувся з позовом про визнання за ним права власності в порядку спадкування, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири і зобов'язання ОСОБА_3. звільнити та передати йому квартиру.

Під час розгляду справи в суді, ОСОБА_3. 30.05.2007 року продала спірну квартиру ОСОБА_5. (а.с. 8 т. 2).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. в частині визнання за ним права власності на спадкову квартиру, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1. фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, а саме: розпорядився речами, зробив дрібний ремонт у квартирі, займався газифікацією квартири, - але отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в нотаріальній конторі позивач позбавлений можливості.

Ці обставини знайшли підтвердження в судовому засіданні, зокрема, це підтвердили свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12. (а.с.160-163 т. 1), підтверджено також довідкою № 192 від 07.12.2005 року ДП „Комунальник” ( т.1  а.с.61), обставинами справи, встановленими рішенням Ніжинського міськрайонного суду від  12.11.2006 року.

За таких обставин висновки суду першої інстанції в цій  частині відповідають як фактичним обставинам справи, так ст. ст. 549, 560, 561 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст.ст.1296, 1297, 1298 ЦК України, ст.ст. 61, 212 ЦПК України.

Доводи апеляційних скарг Ніжинської ОДПІ, ОСОБА_3., ОСОБА_5. про відсутність доказів стосовно прийняття спадщини протягом шести місяців ОСОБА_1. не відповідають дійсності.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу, стягнення грошей, то в цій частині рішення суду ухвалене з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджені достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Позовні вимоги ОСОБА_1. зводяться до того, що він просив, крім визнання за ним права власності на квартиру в порядку спадкування, ще й визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 22.12.2005 року, зобов'язати продавця повернути покупцеві гроші та зобов'язати покупця звільнити і повернути йому квартиру, посилаючись на те, що Ніжинська ОДПІ не мала права передавати ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” для продажу спірну квартиру, так як незаконно стала її власником, порушивши права спадкоємця, а тому спірна квартира повинна бути в силу ст.388 ч.1 п.3 ЦК України повернута власнику. Інші вимоги позивачем не заявлялись.

Ст.11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири недійсним можливе лише з підстав, передбачених ЦК України.

ОСОБА_1. просить визнати договір купівлі-продажу квартири від 22.12.2005 року між ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” і ОСОБА_3. з підстав, передбачених  ч.ч.1,3 ст. 215 ЦК України, а саме : ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” продала майно, яке належало державі на підставі рішення суду що було скасовано.

Проте, такі вимоги ОСОБА_1 не можуть бути визнані обґрунтованими для визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 22.12.2005 року між ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” та ОСОБА_3., оскільки на час посвідчення договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1. не був стороною у договорі, своїх спадкових прав ще не оформив,  рішення Ніжинського міськрайонного суду від 17.11.2005 року було чинним, а тому в момент вчинення правочину для ОСОБА_1 були відсутні підстави, передбачені  ч.ч.1, 3 ст.215 ЦК України.

Не можуть бути також задоволені вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ДАК „Національна мережа аукціонних центрів”  повернути отримані за квартиру кошти ОСОБА_3. в порядку ст.216 ЦК України, так як відсутні підстави для задоволення вимог ОСОБА_1  про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 22.12.2005 року.

Суд першої інстанції, крім визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 22.12.2005 року, також визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири від 30.05.2007 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_5., стягнув гроші за квартиру та зобов'язав МБТІ змінити реєстрацію власника спірної квартири. Однак таких вимог позивач не заявляв, суд вийшов за межу заявлених вимог, а тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про  зобов'язання нового власника повернути йому квартиру, то вказані вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Під час розгляду даного позову знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_1. фактично вступив в  управління та володіння спадщиною, але юридично не оформив своїх прав. Без його волі і згоди, квартира вибула з його володіння і перейшла у власність держави, а згодом до добросовісних набувачів - спочатку ОСОБА_3., а потім ОСОБА_5.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.388 ЦК України, якщо майно за платним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати, власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За таких обставин, коли спірна квартира  вибула з володіння позивача не з його волі, вона повинна бути повернута позивачу особою, у якої ця квартира знаходиться, в даному випадку це ОСОБА_5.

Судові витрати, до  яких відносяться судовий збір у сумі 205 грн, витрати з ІТЗ розгляду справи 30 грн, оплата послуг адвоката у сумі 1008 грн з урахуванням Постанови КМ України від 27.04.2006 року № 590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави”, слід розподілити відповідно до ст.88 ЦПК України.

  Керуючись ст.ст. 548-549 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.203, ст. 215 ч.ч.1,3,ст.ст. 216, 388 ЦК України (в редакції 2004 року), ст.ст.303, 307,  309 ч. 1 п.4, ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

в и р і ш и в :

Апеляційні скарги Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції, Головного управління Державного казначейства України в Чернігівській області, Ніжинської міжрайонної прокуратури Чернігівської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_5  задовольнити частково.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14 березня 2008 року  скасувати в частині визнання недійсними договору купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладеного 22.12.2005 року між ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського нотаріального округу Кузьменко О.І. та договору купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладеного 30.05.2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського нотаріального округу Зеленським В.В.; зобов'язання Ніжинського МБТІ анулювати реєстрацію за № 1017 права власності на АДРЕСА_1 за ОСОБА_5. і зобов'язання зареєструвати право власності за ОСОБА_1.; стягнення з Управління державного казначейства в Чернігівській області на користь ОСОБА_3. 18330 грн та  з ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” на користь ОСОБА_3. 2170 грн на відшкодування вартості проданої квартири; стягнення із ОСОБА_3. на користь ОСОБА_5. 32645 грн на відшкодування вартості проданої квартири; стягнення з Ніжинської ОДПІ на користь ОСОБА_1. 5235 грн судових витрат.

Додаткове рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 10 квітня 2008 року скасувати.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладеного 22.12.2005 року між ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського нотаріального округу Кузьменко О.І. та вимог про зобов'язання  ДАК „Національна мережа аукціонних центрів” повернути покупцеві ОСОБА_3. 20500 грн за квартиру відмовити.

Зобов'язати ОСОБА_5 повернути ОСОБА_1 АДРЕСА_1.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Ніжинської об'єднаної  державної податкової інспекції, ДАК „Національна мережа аукціонних центрів”, ОСОБА_3, ОСОБА_5 по 310 грн 75 коп з кожного на користь ОСОБА_1  на повернення судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:                                              Судді: