№ 2-2126

                                                                                                                                2009 рік.

                                    Р І Ш Е Н Н Я

                        І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

13 липня 2009 року.                                                                         Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :

головуючого-судді                                                                            Богдана С.І.

при секретарі                                                                                     Яценко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „ Надра ” в особі центрального відділення філії ВАТ КБ „ Надра ” Чернівецького регіонального управління про стягнення банківського вкладу,

                                                      В С Т А Н О В И В :

              Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення банківського вкладу в якому зазначає, що 21.04.2008 року між ним та ВАТ КБ „ Надра ” в особі Центрального відділення філії Чернівецького регіонального управління було укладено договір № 386999 строкового банківського вкладу ( депозит ) „ Мій вибір ” , оформлений в рамках пакету послуг ПП „ Базовий + ” № 956997 відповідно до п. 1.1 якого він передав Банку, а Банк прийняв грошову суму в розмірі 35000 дол. США строком на 12 місяців зі сплатою 10,6 відсотків річних.

               Згідно зі ст.. 2 Закону України „ Про банки і банківську діяльність ” вклад

( депозит ) – це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначеного такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

               Відповідно до ч.1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу

( депозиту ) одна сторона ( банк ) , що прийняла від другої сторони ( вкладника ) або для неї грошову суму ( вклад ) , що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

              Ч.3 ст. 1058 ЦК України визначено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунку ( глава 72 цього кодексу ), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

               Таким чином, на відносини пов’язані з виконанням умов укладеного між ним та Банком договору поширюються положення глав 71,72 ЦК України, а також положення договору якими регулюються відносини з приводу здійсненого позивачем банківського вкладу.

               Відповідно до ч.2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду Банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

             Таким чином він як вкладник за договором банківського вкладу № 386996 відповідно до ст.. 1060 ЦК України вправі вимагати повернення здійсненого ним вкладу від банку в будь-який момент, а Банк отримавши від нього відповідну заяву повинен видати вклад у повному обсязі.

              17.04.2009 року ним власноручно була передана заява на ім”я директора Чернівецького регіонального управління ВАТ КБ „ Надра ” , що термін їхньої

 угоди спливає 21.04.2009 року і щоб йому повернули його вклад в сумі 35000 дол. США і 3692,79 дол. США нарахованих процентів, заява була прийнята 17.04.2009 року і зареєстрована відповідачем в журналі.

               14.05.2009 року він отримав повідомлення № 2035/05 з ВАТ КБ „ Надра ” , що банк на даний час не може виконати зобов’язання з виплати депозиту термін якого вийшов.

                Банк не мав права відмовляти йому у видачі депозиту, оскільки повернути депозит його примушує пряма норма ЦК України і порушення її вказує на протиправність поведінки Банку. Вважає, що дії Банку з відмови у видачі йому суми депозиту і процентів є незаконними, вони протиправно позбавляють його належного йому права вільно розпоряджатися належними йому грошовими коштами.

                На підставі викладеного просив стягнути з відповідача згідно з договором № 386966 банківського вкладу від 21.04.2008 року грошові кошти в сумі 35000 доларів США та відсотки згідно умов договору в сумі 3692,79 дол. США, а всього стягнути 38692, 79 доларів США та всі судові витрати понесені ним по справі.

                В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі і дав свої пояснення.

                 Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог не визнав, вважав, що оскільки діє Тимчасова адміністрація, то на видачу депозитів постановою Нацбанку України було накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому виплатити депозит позивачу немає змоги. Просив у позові відмовити.

                   Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, які маються в матеріалах справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

                  В судовому засіданні достовірно встановлено, що між ВАТ КБ „ Надра ” в особі Центрального відділення філії Чернівецького регіонального управління та ОСОБА_1 було укладено договір № 386966 строкового банківського вкладу ( депозиту ) „ Мій вибір ” оформлений в рамках Пакету послуг ПП „ Базовий + ” № 956997 від 21.04.2008 року. Відповідно до умов цього договору ОСОБА_1 передав, а Банк прийняв на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 35000 доларів США строком на 12 місяців.

                   Згідно п. 3.4.5 Договору Банк зобов’язується повернути Вкладнику вклад за його вимогою в кінці терміну дії вкладу чи у випадках дострокового розірвання Договору шляхом перерахування коштів на рахунок, а згідно п. 3.4.3 цього Договору Банк зобов’язується забезпечити повне збереження та повернення вкладу з нарахованими процентами.

                    Позивач 17 квітня 2009 року звернувся до відповідача з заявою в якій просив видати йому повністю всю суму депозитного вкладу та процентів нарахованих по вкладу згідно умов договору від 21.04.2008 року дія якого закінчилася 21.04.2009 року.

                    14.05.2009 року позивачу відповідачем було направлено лист на його заяву в якому відповідач відмовив позивачу у поверненні йому депозитного вкладу.

                    Статтями 1058, 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу ( депозиту ) одна сторона ( банк ) , що прийняла від другої сторони ( вкладника ) або для неї грошову суму ( вклад ) , що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

                Статтями 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

               Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

               Ч.3 ст. 22 Конституції України гарантується, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, це також стосується і підзаконних актів, які повинні відповідати Конституції України та Законам України.

               Згідно з ч.4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акту Закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

                Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при розгляді позовних вимог позивача слід застосувати положення ст.ст. 1058,1060 ЦК України відповідно до яких відмова відповідача у поверненні депозитного вкладу позивачу є незаконною. Тому суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

               На підставі викладеного та ст.ст. 526,626, 1058,1060 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,60,88,209,213,215,218 ЦПК України, суд –

                                                              В И Р І Ш И В :

              Позов задовольнити.

              Зобов’язати Відкрите акціонерне товариства комерційний банк „ Надра ” в особі Центрального відділення філії ВАТ КБ „ Надра ” Чернівецького регіонального управління повернути ОСОБА_1 суму депозитного вкладу в розмірі 35000 доларів США згідно договору банківського вкладу № 386966 від 21.04.2008 року та нараховані відсотки згідно умов договору в сумі 3692, 79 доларів США, а всього 38692 долари 79 центів США.

              Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „ Надра ” в особі Центрального відділення філії ВАТ КБ „ Надра ” Чернівецького регіонального управління судовий збір в дохід держави в сумі 1700 гривень.

                Стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „ Надра ” в особі Центрального відділення філії ВАТ КБ „ Надра ” Чернівецького регіонального управління в користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по справі на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250 гривень.

                 Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

                 Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення,  а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.

                                       Суддя                                                       Богдан С.І.