28.12.2010

Справа № 2-а-3116/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого-судді - Крамаренко Т.В.,

при секретарі - Пучко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Миколаєва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва в якому просив визнати дії відповідача в частин не нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.05.2010 року до 31.12,2010р.. а також нараховувати та виплачувати в подальшому.

Позивач у судовому засіданні вимоги свого позову підтримав та просив про їх задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р. №2195, який набрав чинності з 01.01.2006 р., встановлено статус дітей війни та визначено основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, їло дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1954 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_1 с пенсіонером за віком та мас статус «Дитина війни» відповідно до Закону «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивач мас право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30%, однак відповідач, сплачуючи надбавку у меншому розмірі, необгрунтовано відмовляє у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що дію ст.6 вище вказаного Закону раніше було зупинено, не забезпечується державою фінансування на ці витрати, не визначено в законодавчому порядку розмір мінімальної пенсії за віком, який необхідно застосовувати для обчислення пенсії позивачу відповідно до вказаного закону.

Згідно до ч.2 ст.З, СТ.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та соціальна гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України надане право у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмір лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно її дія не поширюється па спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже нарахування та виплата у 2010 ропі дітям війни, підвищення до пенсії, або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

Відповідно до ч.І ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2009 року пункти 8 та 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до якої запроваджено обчислення та сплату допомоги в меншому, ніж передбаченому законом розмірі, визнано незаконними.

Згідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посади особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 3 ст.22 Конституції України передбачає, що при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 01.05.2010р. до 28.12.2010р. відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

В компетенцію адміністративного суду не входить дії щодо призначення та визначення розміру належних виплат замість суб'єкта владних повноважень, ці дії - виключна компетенція суб'єкту владних повноважень, в даному випадку - відповідача, отже вимоги, в частині стягнення з відповідача конкретної суми не підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо зобов’язання відповідача нараховувати та сплачувати щомісячну доплату відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому, не підлягають задоволенню, оскільки є передчасними і визначити їх правомірність чи неправомірність в майбутньому не можливо.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст.З, 8, 22, 56, 58 Конституції України, ст. 3,6, 11 закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 122, 158. 160-163 КАС України

суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва провести ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.05.2010р. до 28.12,2010р.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя