УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Рішення
01.08.2006 Справа № 2/144
За позовом спільного українсько-англійського підприємства „Західна нафтова компанія” у формі ТзОВ, м. Луцьк
До відповідача Ужгородської міської ради, м. Ужгород
Про визнання права власності на нерухоме майно –самовільно збудовану прибудову (літ. А1, поз. 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 згідно інвентарної справи №2789) загальною площею 25,7кв.м., що знаходиться в м. Ужгород, вул. Собранецька, 161
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача – Наумчук В.А. –представник по довіреності від 10.07.2006р.
від відповідача – Куценко І.М. –представник за дорученням №02-11/350 від 04.07.06р.
СУТЬ СПОРУ: спільним українсько-англійським підприємством „Західна нафтова компанія” у формі ТзОВ, м. Луцьк заявлено позов до Ужгородської міської ради, м. Ужгород про визнання права власності на нерухоме майно –самовільно збудовану прибудову (літ. А1, поз. 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 згідно інвентарної справи №2789) загальною площею 25,7кв.м., що знаходиться в м. Ужгород, вул. Собранецька, 161.
Представник позивача просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість матеріалами справи. Зокрема, у підставу своїх доводів вказує на те, що предмет спору - нерухоме майно в м. Ужгород по вул. Собранецька, 161, позивач набув шляхом його отримання в якості внеску до статутного капіталу від учасника Товариства –спільного підприємства „МОЛ-Закарпаття”, а оскільки позивач являється користувачем земельної ділянки, на якій розміщений переданий йому об’єкт, заявив вимогу про визнання право власності на це нерухоме майно. Також просить взяти до уваги той факт, що дана самовільна прибудова –предмет спору, згідно з будівельно-технічним заключенням по визначенню технічного стану прибудови приміщень АЗС відхилень від діючих будівельних норм та сейсмічних вимог не виявлено.
Представник позивача в засіданні суду вказав на те, що проти задоволення позовних вимог не заперечує за умови дотримання ним вимог чинного законодавства при реєстрації права власності на самовільну прибудову, з приводу чого подав суду відповідне письмове поясненні.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №910035 від 23.03.2004р., виданим виконавчим комітетом Ужгородської міської ради на підставі рішення №71 від 17.03.2004р. за спільним українсько-англійським підприємством „Західна нафтова компанія” у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) на праві власності були закріплені будівлі та споруди автозаправної станції за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 161 (літ. А, Б, М, Л інвентарної справи №2789 від 24.03.2004р.).
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 01.08.2006 року по справі №2/144
Право власності на вказане майно Товариство набуло шляхом отримання його в якості внеску до Статутного капіталу від учасника – спільного підприємства „МОЛ-Закарпаття” відповідно до рішення зборів засновників Товариства від 03.02.2004р. (протокол №2) та згідно акту прийому-передачі майна від 03.02.2004р. Водночас, разом з будівлями та спорудами, право власності на які було зареєстровано за Товариством у визначеному законодавством порядку, останнє отримало також самовільно збудовану прибудову площею 25,7кв.м. (згідно інвентарної справи - літ. А1, поз. 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12).
Як встановлено матеріалами справи, будівництво вищевказаної прибудови було здійснено без належно затвердженого проекту і відповідних дозволів, однак, наявним у справі будівельно-технічним заключенням по визначенню технічного стану прибудови приміщень АЗС відхилень від діючих будівельних норм та сейсмічних вимог не виявлено.
На підставі рішення ХLІV сесії ІУ скликання Ужгородської міської ради від 16 вересня 2005 року №649 земельну ділянку, на якій знаходиться в тому числі в збудована прибудова, передано Товариству у користування за договором оренди землі, укладеним 07.11.2005р. між Управлінням майнової політики Ужгородської міської ради та Товариством, зареєстрованим Закарпатською регіональною філією ДП „Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України” від 15.11.2005р. №0405070000102. За умовами договору оренди земельна ділянка відведена позивачу в користування для обслуговування АЗС стаціонарного типу, а обмежень (обтяжень) на інші права третіх осіб (п.25 договору) не встановлено.
Згідно вимог пункту 1 та 5 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідачем в засіданні суду не заперечується факт перебування у користуванні позивача нерухомого майна –прибудови до автозаправної станції та право власності на нього. Позивач правомірно набув це майно та не порушував при цьому жодних норм чинного законодавства України, відповідно, відсутність права власності на це майно перешкоджає вільному володінню, користуванню та розпорядженню цим майном. З огляду на вищевикладене, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а судові витрати у відповідності до пункту 2 прохальної частини позовної заяви покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,
СУД ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Визнати за спільним українсько-англійським підприємством „Західна нафтова компанія” у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк (код ЄДРПОУ 32608415) право власності на нерухоме майно –самовільно збудовану прибудову (літ. А1, поз. 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 згідно інвентарної справи №2789) загальною площею 25,7кв.м., що знаходиться в м. Ужгород, вул. Собранецька, 161.
3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.Ф. Ремецькі