ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 грудня 2023 року                                          Чернігів                               Справа № 620/1793/23

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу, з 01.03.2022, фактично нарахованої, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» суми індексації пенсії у розмірі 4567,81 грн;

- зобов`язати відповідача здійснити, з 01.03.2022, виплату позивачу пенсії, яка була перерахована на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі №620/6421/22, включно з індексацією, нарахованою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Позов мотивовано тим, що відповідач після перерахунку пенсії протиправно обмежив розмір пенсії шляхом не включення суми індексації, що на думку позивача, є грубим порушенням його прав.

Суд ухвалою від 28.09.2023 позовну заяву залишив без руху. Протягом встановленого судом строку недоліки позовної заяви усунуто, а саме позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку.

Суд ухвалою від 10.10.2023 поновив строк звернення до суду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов.

Відповідач, за межами встановленого судом строку, надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки відповідно до ч.7 ст.43 Закону №2262 максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Також відповідач наголосив на тому, що положення ч.7 ст.43 Закону №2262 рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, визнано таким, що не відповідає Конституції України. При цьому, зазначив, що до даних правовідносин належить застосовувати норми Закону України від 08.07.2011 №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи». Отже, виходячи з вищевикладеного, розмір пенсійної виплати позивача правомірно обмежений максимальним розміром.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій просив відхилити заперечення відповідача, а також подав клопотання про повернення відповідачу відзиву на позовну заяву. Погоджуючись з даним клопотанням, відзив на позов, поданий за межами встановленого судом строку, судом не враховано.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №620/13187/21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/102160879) відповідача зобов`язано провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Управлінням Служби безпеки України в Чернігівській області від 14.04.2021 №9/57-1 станом на 05.03.2019, з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, в розмірі 90% грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачені суми.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі №620/6421/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107339223) відповідача зобов`язано здійснити позивачу з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №620/13187/21 без обмежень її максимального розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивачу з 01.04.2019 з урахуванням довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії за нормами чинними на 05.03.2019, в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром (а.с.36).

При цьому, як зазначає позивач, виконуючи вказане рішення, відповідач не включив нараховану індексацію основного розміру пенсії у сумі 4567,81 грн до суми виплат пенсії, здійснивши тим самим обмеження її максимального розміру.

З протоколу перерахунку пенсії (а.с.34) позивач встановив, що, після проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду відповідачем здійснено виплату пенсії без повної суми індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118. Після перерахунку розмір пенсії позивача основний розмір пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення, складає 32 627,21 грн. З урахуванням індексації: 37 195,02 грн (в тому числі – 4567,81 грн суми індексації). Підсумок пенсії з надбавками (з урахуванням підвищення до пенсії за особливі заслуги) становить 37 697,34 грн, проте відповідачем фактично здійснювалася виплата пенсії, з урахуванням максимального розміру пенсії, у сумі 32 986,49 грн (а.с.34).

Не погоджуючись з таким діями, позивач 21.12.2022 та 11.01.2023 звернувся до відповідача із заявами про перерахунок та виплату пенсії без обмежень її максимального розміру, включно з індексацією (а.с.51,54).

Проте, листами від 18.01.2023 №611-10376/Р-02/8-2500/23 та від 08.02.2023 №1444-437/Р-02/8-2500/23 відповідач вказав, що з 01.04.2019 пенсія позивачу виплачується на виконання рішення суду в розмірі 32 986,49 грн. При цьому, відповідач зазначив, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі №620/6421/22 не зобов`язано в майбутньому здійснювати виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром включно з індексацією згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 (а.с.52-53,55-56).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернуся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Крім цього, 16.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №118, відповідно до п.2 якої установлено, що з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

24.02.2023 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168, відповідно до п.2 якої установлено, що з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України 2022 р., №18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2022 включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений п.1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених п.10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

Як вже встановлено судом, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі №620/6421/22, відповідачем проведений перерахунок пенсії у розмірі 90% грошового забезпечення, основний розмір якої становить 32 627,21 грн, з обмеженням її максимального розміру (протокол перерахунку пенсії а.с.34).

При цьому відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, яка, з урахуванням індексації та доплат, складає станом на 01.01.2023 - 37 697,34 грн (в тому числі – 4567,81 грн суми індексації, проте відповідачем фактично здійснювалася виплата пенсії, з урахуванням максимального розміру, у сумі 32 986,49 грн (протокол перерахунку а.с.34).

Суд не погоджується з такими діями відповідача, оскільки з заначеного протоколу розрахунку пенсії встановлено неправомірність обмеження розміру пенсії позивача шляхом не включення суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» при виплаті пенсії, а тому такі дії є протиправними.

За приписами частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі «Стреч проти Сполучного Королівства» (Stretch v. the United Kingdom №44277/98).

У пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№23759/03 та №37943/06) та у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини «Сєрков проти України» (№39766/05) встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, на підставі того, що органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

Суд зазначає, що хоча ця справа стосується податкового спору, у ній закладено один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №826/6382/17 та від 16.10.2018 у справі №522/16882/17.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача шляхом не включення суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2022 виплату пенсії позивачу, перерахованої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі №620/6421/22, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 шляхом не включення суми індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.03.2022 виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 у справі №620/6421/22, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.  Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області        (вул.  П`ятницька,  83-а, м.  Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940).

Повний текст рішення суду складено 06.12.2023.

Суддя                                                                                                                  Л.О. Житняк