Справа № 418/17/17

2/418/36/17

РІШЕННЯ

Іменем України

08.02.2017 року Міловський районний суд Луганської області

у складі: головуючого-судді:                                                 Гуцола М.П.;

              секретаря:                                                        Ворожейкіна О.С.;

              позивача:                                                         ОСОБА_1;

              представника позивача:                                   ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Мілове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення шкоди завданої злочином,-

ВСТАНОВИВ:

позивач, ОСОБА_1, звернулася до Міловського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2315 грн. 71 коп., з яких 2056,31 – основний борг з урахуванням інфляції, 235,40 грн. – пені та 24,00 – 3 % річних, спричиненої злочином. В обґрунтування послалась на те, що вироком Міловського районного суду Луганської області від 23 листопада 2016 року, який набрав законної сили 26 грудня 2016 року відповідача було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Зазначеним вироком також встановлено факт таємного заволодіння майном яке належить позивачу ОСОБА_1, а також визначено загальний розмір матеріальної шкоди, що становить у розмірі 1811 грн. 50 коп. Оскільки зазначене майно не було повернене позивачу, та відповідач в добровільному порядку не відшкодувала завдану матеріальну шкоду, позивач вважає, що дана сума підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Крім того позивач, ОСОБА_1, просить стягнути з відповідача на свою користь у якості відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу грошові кошти в сумі 1000 грн.

Відповідач, ОСОБА_3, у судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак надіслала до суду медичну довідку про тяжкий стан здоров’я та заперечення проти позову, у якому просить відмовити позивачу, ОСОБА_1, у задоволенні позовних вимог та розглядати справу без її участі.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх наявними у матеріалах справи письмовими доказами, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушенні її цивільних прав, має право на їх відшкодування

За ст. 23 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов’язків для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно д ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичною або юридичною особою, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що вироком Міловського районного суду Луганської області від 23 листопада 2016 року по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 185 КК України, її визнано винною у вчиненні даного кримінального правопорушення та призначено їй покарання. Також даним вироком встановлено розмір спричиненої ОСОБА_1 діями ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 1811 грн. 50 коп. Вирок набрав законної сили 26 грудня 2016 року, а тому суд вважає доведеним факт заподіяння відповідачем матеріальної шкоди.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини викладені позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування позову частково знайшли своє відображення під час розгляду справи. Отже позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди спричиненої злочином підлягає частковому задоволенню на суму 1811 грн. 50 коп.

Щодо стягнення суми боргу з урахуванням інфляції, пені та 3 % річних суд зазначає наступне.

Положення ст. 625 ЦПК України поширюється на порушення грошового зобов’язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. При цьому ч. 5 ст. 11 ЦК України, в якій йдеться про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду, не дає підстав для застосування положень ст. 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не договірних зобов’язань. Крім того з рішення суду зобов’язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що й зазначено в ст. 11 ЦК України, адже рішення суду, лиш е підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить в них ясність та визначеність.

Також слід зазначити, що відшкодування шкоди – це відповідальність, а не боргове (грошове) зобов’язання, на шкоду не повинні нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, що теж є відповідальністю. Отже нарахування процентів на суму шкоди є фактично подвійною морою відповідальності.

Стосовно вимоги на відшкодування витрат на правову допомогу суд зазначає наступне. Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» ст. 1. Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб’єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні. Згідно ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України» на 2017 рік розмір прожиткового мінімуму становить 1600 грн. Матеріалами справи підтверджено, що представник позивача у судовому засіданні був присутній та представляв інтереси позивача протягом 33 хвилин. Тобто сума, яку належить стягнути з відповідача як відшкодування витрат на правову допомогу складає 352 (триста п’ятдесят дві) грн. В стягненні решти суми суд вважа за необхідне відмовити, оскільки позивачем не надано відповідних розрахунків про кількість годин, які затрачено на надання правової допомоги по справі, поза судових засідань.

Оскільки, позивач ОСОБА_1 при подачі позовної заяви до суду звільнена від сплати судового збору, тому суд на підставі ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідача, ОСОБА_3 пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено,на користь держави судовий збір в сумі 320 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 61,88,174,209,218,215,223,224-226 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування завданої їй крадіжкою матеріальної шкоди кошти у сумі 1811,5 грн. (одна тисяча вісімсот одинадцять грн. п'ятдесят коп.).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу грошові кошти в сумі 352 грн. (триста п'ятдесят дві гривні).

Стягнути з  ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 320 гривень.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області,  який розташований у м. Сєвєродонецьк Луганської області шляхом її направлення через Міловський районний суд, протягом 10 днів.

Суддя: Гуцол М.П.