Справа 2-590/2009 р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

іменем України

05 жовтня 2009 року                                               смт.Золочів                       Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого                                             судді Калайда І.С.

при секретареві                                                   Бойко І.В.

розглянувши  у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Світличнянської сільської ради Золочівського району Харківської області про визнання права власності на майно у порядку спадкування,

                        В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_1 звернулася до Золочівського районного суду Харківської області з позовом  до Світличнянської сільської ради Золочівського району Харківської області про визнання права власності на майно у порядку спадкування.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 11 січня 2009 року помер ОСОБА_2, який залишив після себе заповіт від 15.12.2008 року на користь позивачки, за умовами якого земельну ділянку, що належала померлому на підставі договору дарування земельної ділянки для ведення садівництва від 03.12.2004 року, він заповідав позивачці. ОСОБА_1 звернулася до Золочівської державної нотаріальної контори з метою прийняття спадщини у встановлений законом 6-ти місячний термін, але їй було роз’яснено, що в зв’язку з тим, що державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 не отримав, свідоцтво про право на спадщину нотаріус видати не зможе і порадила звернутися до суду

В судове засідання позивачка з’явилася, наполягала на задоволенні своїх позовних вимог.  

Представник відповідача голова Світличнянської сільської ради Золочівського району Харківської області ОСОБА_3 у судове засідання  з’явився, проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечував.  

               Виходячи із наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

               Відповідно  до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється  судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у  разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того  законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

 Зі свідоцтва про смерть смерії 1-ВЛ №  203545, виданого 13.01.2009 року відділом РАЦС по м.Харкову № 4 Харківського міського управління юстиції, видно, що ОСОБА_2 помер 11.01.2009 року (а.с.7).

03.12.2004 року між  ОСОБА_4 (Даруватель) та ОСОБА_2 (Обдарований) було укладено та нотаріально посвідчення договір дарування, предметом якого була земельна ділянка для ведення садівництва, яка належала ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі деражвного акту серії ХР №13-00-049433 (а.с.10, 11).

З пояснень ОСОБА_1 встановлено, що в 2007 ОСОБА_2 замовив технічну документацію з землеустрою щодо переоформлення державного акту на своє ім’я.

           Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

           Згідно ст.ст. 1233, 1235 ч.1 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи  на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

03.12.2004 року ОСОБА_2 було складено заповіт, за яким належну йому земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,12 гектар і знаходиться на території СТ „Спецстроєвець” Світличненської сільської ради Золочівського району Харківської області та належить йому на праві приватної власності на підставі договору дарування, він заповідав  ОСОБА_1 Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в Спадковому реєстрі  за № 46045929, який спадкодавцем змінено не було (а.с.6).

Позивачка  звернулася до Золочівської Державної нотаріальної контори з метою прийняття спадщини у встановлений законом 6-ти місячний термін, але нотаріус їй пояснила, що в зв’язку з тим, що Державного акту на право на спадщину ОСОБА_2 не отримав, свідоцтво про право на спадщину вона видати не зможе і порадила звернутися до суду.

             Згідно ст.1225 ч.1 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

 Позивачка стала володіти і користуватися спадщиною,  що відкрилася після  смерті ОСОБА_2. Окрім неї інших спадкоємців, які б мали право на обов’язкову частку у спадщині відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України немає.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.  Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, які зазначені в заповіті, або за чергами спадкоємців.

           На відшкодування судових витрат позивачка не наполягає.

          Згідно ст.ст. 328, 1216, 1223, 1125 ч.1 ЦК України, керуючись ст.ст. 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_6  задовольнити в повному об’ємі.

Визнати за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування після ОСОБА_2, померлого 11.01.2009 року, на земельну ділянку, надану для ведення садівництва та розташовану на території Світличнянської сільської ради Золочівського району Харківської області, на яку 13.03.1997 року видано державний акт на право власності на яку серії ХР №13-00-049433.  

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

            Головуючий: