Справа № 22ц-2002/2009                             Головуючий у 1інст. - Карпенко Г.М.

                                                                        Доповідач - Литвиненко І.В.

                 У Х В А Л А             

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

      розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2  на рішення  Козелецького районного суду  Чернігівської області   від 1 липня  2009 року у справі за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_4, Карпилівської сільської ради Козелецького району, комунального підприємства „Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації” про визнання незаконним рішення, про визнання недійсним свідоцтва про право власності  та про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення  районного суду через  невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

    Рішенням Козелецького районного суду від 1 липня 2009 року  у задоволенні позову ОСОБА_2. відмовлено.

    Апелянт зазначає, що рішення суду ґрунтується на записах в погосподарських книгах, проте вказані записи не відповідають дійсності, в них є дописки і неточності. Крім того, в апеляційній скарзі  звертається увага на те, що рішення суду не може обґрунтовуватись Законом України „Про власність”, так як він  станом на визнання за ОСОБА_4., ОСОБА_3., ОСОБА_5., ОСОБА_4. права власності на будинок втратив чинність і позбавлення її права власності на будинок, який вона побудувала, зроблено незаконно.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить  до  висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

    Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2. перебувала у зареєстровано шлюбі  із ОСОБА_6.  з 25.11.1958 року по день його смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час шлюбу вони  побудували у дворі  її батьків будинок, без відкриття  господарського номера та без виділення  ділянки  під забудову.

    Із письмових матеріалів справи та господарських книг Карпилівської сільської ради  по с. Виповзів за період з 1961- 2005 роки господарський номер  двору поАДРЕСА_1  відносився до категорії колгоспних дворів з 1961 року по 1980 рік, а з 1980 року відносився до  категорії робітничих дворів.

    Відповідно до погосподарської книги № 6 за 1977-1979 роки позивачка вибула  із господарства  в с. Десна  і більше в дане господарство  на постійне проживання не поверталась. При вибутті  на інше місце проживання, остання  не вимагала  виділу її долі  в майні колгоспного двору, тобто втратила право на долю в майні двору, що передбачено ст. 126 ЦК України (в редакції 1963 року.)

    Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що 15.04.1991 року вступив в дію Закон України „Про власність”,  який регламентував питання права власності громадян на майно в України, а колгоспні двори  припиняли своє існування. Постановою Пленуму Верховного Суду України  № 20 від 22.12.1995 року „Про судову практику у справах  за позовами про захист  права приватної власності”  роз'яснюється, що право власності на майно,   яке належало двору та збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі  до 15.04.1991 року не втратили права  на частку  в його майні, розмір частки члена двору  визначається  виходячи  з рівності часток усіх його  членів включно з неповнолітніми та непрацездатними, які були вписані  в господарську книгу станом на 15.04.1991 року. Станом на 15.04.1991 року  в господарському дворі, який в 1980 р.  перейменований на двір робітничий, проживало чотири члени двору - ОСОБА_4., ОСОБА_4., ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

    Згідно рішення виконавчого комітету  Карпилівської сільської ради  № 78 від 19.08.2008 р. , за заявою ОСОБА_4., ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_4. , вирішено  оформити  право приватної  власності  з послідуючою  видачею свідоцтва про право власності. 13 листопада 2008 року виконавчий комітет Карпилівської сільської ради  видав свідоцтво  про право власності  на  житловий будинок  вАДРЕСА_1на ім'я ОСОБА_4., ОСОБА_4, ОСОБА_5. та ОСОБА_4  по ј  частині будинку кожному.

    За таких обставин, підстави для визнання незаконним рішення сільської ради  від 19.08.2008 року та свідоцтва про право  власності  від 13.11.2008 р. відсутні.

    Посилання апелянта на невідповідність висновків обставинам справи та неповне їх з'ясування спростовується матеріалами справи.

    Щодо неправомірного застосування  судом  Закону України „Про власність”, то на час існування правовідносин закон був чинним, а тому суд правомірно послався на нього.

    Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив  обставини по справі, подані сторонами докази, правильно  визначив  юридичну природу  спірних правовідносин  і закон, який їх регулює.     

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315, 319, 325 ЦПК України,

апеляційний суд,

                                             У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_2  відхилити.

Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 1 липня 2009  року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.        

  Головуючий:                                       Судді :