Справа №2-123/2007

Рішення

іменем   України

7 лютого 2007 року Рокитнянський районний суд Київської області у складі: -

головуючого    - судді Литвина О.В., при секретарі   - Киричок В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області

про визнання права власності на жилий будинок в порядку успадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1

помер її чоловік   ОСОБА_2, з яким вона постійно проживала на час відкриття

спадщини   в житловому будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1  і  що останній є спадковим майном. Все

майно чоловік заповідав їй.   Вона прийняла спадщину, що посвідчено свідоцтвом про право на

спадщину за заповітом. Зазначає, що разом з тим, вона не може в нотаріальному порядку

оформити права спадщини на цей будинок через відсутність правовстановлюючого документа,

яким би посвідчувалося право власності спадкодавця на це майно.

Просить визнати за нею право власності на жилий будинок з господарськими спорудами,

розташованого   по АДРЕСА_1.

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, сторони у судове

засідання не з»явилися та подали заяви, якими  позивач позов підтримує, а відповідач визнає та

просять розглянути справу у їх відсутності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні

попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в

порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання

відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення

позову.

В  судовому засіданні встановлено, що позивач є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, з яким вона постійно проживала на час відкриття спадщини в житловому будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 і на ім»я якого було зареєстровано по місцю проживання

спірне домоволодіння. Разом з тим, встановлено, що позивач не може в нотаріальному порядку

оформити права спадщини на цей будинок через відсутність правовстановлюючого документа,

яким би посвідчувалося право власності спадкодавця на це майно. Факт смерті ОСОБА_2

підтверджується свідоцтвом про смерть, а факт подружніх відносин з ним позивача свідоцтвом

про одруження, копії яких маються у матеріалах справи.

Відповідно до п. 216 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 03.03.2004 року № 20/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. Отримати такий документ в даний час не можливо, тому що власник майна помер, а відповідно до п. 2.З. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 07.02.2002 року в редакції від 19.05.2005 року реєстрація рухомого майна може бути здійснена лише за заявою власника або уповноваженої ним особи.

Відповідно до роз»яснень, викладених в п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.06.1983 року № 4 « Про практику розгляду судами України справ про спадкування» та в п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок»,  право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий і експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця, до інших осіб (спадкоємців).

За викладених встановлених обставин суд приходить до висновку, що спадкодавець в особі ОСОБА_2 на час своєї смерті мав право на спадкове майно.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України при спадкоємстві за законом в коло спадкоємців першої черги входить дружина.

За викладеного суд приходить до висновку, що таке право в порядку успадкування перейшло до позивача. Інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно, судом не встановлено. Таким чином визнання відповідачем пред»явленого позову не суперечить закону, не порушує права та свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню. Сторони підлягають звільненню від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.06.1983 року № 4 « Про практику розгляду судами України справ про спадкування» та п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок» ст.ст. 1216, 1261, 1268 ЦК України, ст..ст..!0, 11, 57-60, 88, 169, 174, 212-215 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на жилий будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1.

Сторони звільнити від сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.