У Х В А Л А

І м е н е м   У к р а ї н и

25 червня 2009 року                                            м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Симаченко Л. І.,

суддів - Дідика В. М., Лізанця П. М.,

з участю прокурора - Савки В. П.,

    особи, яка подала скаргу - ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 26 травня 2009 року.

Цією постановою у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови старшого слідчого прокуратури Закарпатської області від 23 травня 2007 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

    З постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1 працюючи першим заступником начальника Тячівського РВ УМВС України в Закарпатській області за попередньою змовою з начальником цього ж райвідділу  - ОСОБА_2 5 червня 2001 року на підставі договору міни провів обмін на користь третьої особи приміщення паспортного столу, розташованого за адресою:  АДРЕСА_1 на трикімнатну квартиру в будинку АДРЕСА_2. З метою її  подальшої  безоплатної реалізації на підставі  договору купівлі - продажу 10 квітня 2002 року вказана квартира перейшла у власність ОСОБА_3 за 25868 гривень, після чого була безоплатно передана ОСОБА_4 нібито в рахунок оплати за проведені ОСОБА_3 роботи по будівництву нового приміщення паспортного столу.    

    В скарзі до суду ОСОБА_1 вказував, що кримінальну справу щодо нього було порушено безпідставно, він мав згоду керівництва на проведення будівельних робіт у приміщенні  паспортного столу, а наявність зазначених договорів не свідчить про наявність приводів та підстав для порушення кримінальної справи, вважає, що характер даних правовідносин є  цивільно - правовим.   

    Суд в постанові зазначив, що орган досудового слідства правильно прийшов до висновку, що приводом для порушення кримінальної справи було безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину у ході розслідування даної кримінальної справи.

В апеляції ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати,  матеріали  направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що постанова суду є немотивованою і не містить висновків про наявність фактичних даних, які б вказували на ознаки злочину в його діях, договори  міни та купівлі - продажу приміщення, що належало Тячівському РВ УМВС не можуть свідчити про наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи.   

    Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, який підтримав подану ним апеляцію, промову прокурора   про залишення постанови суду без зміни, перевіривши матеріали справи, що стали підставою для порушення кримінальної справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

    Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України кримінальна справа порушується при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, зокрема, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Згідно зі ст. ст. 236-7, 236-8 КПК України суд при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи повинен був перевірити наявність приводів і підстав до її порушення, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови та відсутність обставин, що виключають провадження по кримінальній справі.

Суд цих вимог закону не дотримав, не перевірив дотримання слідчим вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України  і постановив незаконне та необґрунтоване рішення.

Постанова суду не відповідає  вимогам кримінально - процесуального закону щодо постановлення судових рішень і, зокрема,   ст. 273 КПК України. В ній не міститься жодних  доводів на підтвердження або спростування  вимог скаржника, висновків щодо виконання  слідчим вимог ст. 98 КПК України та мотивування висновків суду щодо  прийнятого   рішення. Постанова викладена юридично безграмотно, непослідовно та нелогічно. З неї важко зрозуміти, що саме мав на увазі головуючий по справі, навівши  в постанові перелік  прийнятих слідчим постанов про порушення кримінальної справи без зазначення  жодних висновків.   

Отже, за таких обставин постанову суду неможна визнати законною та обґрунтованою. Доводи апелянта з цього приводу заслуговують на увагу і підлягають задоволенню.

    Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

у х в а л и в :

    Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити.

    Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 26 травня 2009 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанови старшого слідчого прокуратури Закарпатської області від 23 травня 2007 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України скасувати, матеріали направити на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі суддів.

Головуючий:

Судді: