У Х В А Л А

І м е н е м   У к р а ї н и

8 квітня 2009 року                                                м. Ужгород

           Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - Стана І. В.,

суддів - Симаченко Л. І., Марчука О. П.,

з участю прокурора - Зовдуна С. П.,

скаржника - ОСОБА_1 та його захисника - ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду від 3 лютого 2009 року.

Цією постановою скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови старшого слідчого 2 - го відділення слідчого відділу Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області від 9 грудня 2009 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України залишено без задоволення.

    У скарзі до суду ОСОБА_1 зазначив, що він виконував транспортні послуги з перевозки пасажирів і жодних дій, пов'язаних з незаконним перевезенням осіб через державний кордон України не вчиняв. Постанова про порушення кримінальної справи є незаконною, оскільки в ній не наведено жодних приводів і підстав до її порушення.

Суд відмовив у задоволенні скарги, визнавши її безпідставною і зазначив, що в матеріалах, на підставі яких була порушена справа є достатньо даних, які вказують на наявність ознак злочину в діях ОСОБА_1.

    Не погоджуючись з висновками суду, ОСОБА_1 в апеляції зазначив, що в постанові суд послався на документи, які не були предметом розгляду в суді, про що свідчить аудиозапис, проведений його захисником із застосуванням індивідуальних технічних засобів. Крім того, судом не були враховані його показання в якості підозрюваного та обвинуваченого, в яких він заперечував свою причетність до вчинення злочину та показання інших підозрюваних, які категорично не стверджували, що він достеменно знав про їх переправлення через державний кордон. Просить постанову суду скасувати і відмовити в порушенні кримінальної справи щодо нього.

    Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника - ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, промову прокурора про обґрунтованість постанови суду першої інстанції,  перевіривши матеріали за скаргою, що стали підставою для її порушення, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Відповідно до вимог ст. ст. 236 - 7, 236 - 8 КПК України суд ретельно дослідив матеріали, на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи та належно перевірив дотримання слідчим вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України і правильно прийшов до висновку про наявність приводів і підстав до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

    З матеріалів справи вбачається, що приводом для порушення кримінальної справи став рапорт старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах ВБЗПТЛ  ГУМВС України в Закарпатській області та безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину в діях ОСОБА_1 в процесі ведення досудового слідства по кримінальній справі щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7(а. с. 1, 9 матеріалів на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи).   

    Підставами для порушення кримінальної справи є дані про перевезення ОСОБА_1 нелегальних мігрантів з м. Києва в Закарпатську область, дані про розрахунок за послуги, що підтверджують реальність конкретної події і вказують на час, місце, спосіб та наслідки, що настали в результаті таких дій.

    Відповідно до вимог ст. 11 КК України ці дії визначені як злочин, передбачений ч. 2 ст. 332 КК України. Отже, дані, що містяться в матеріалах на підставі яких було порушено кримінальну справу є достатніми для прийняття зазначеного рішення.

    Законність джерел отримання даних, які стали підставою для порушення кримінальної справи не викликає сумнів і свідчить про наявність на час прийняття рішення, передбачених ч. 1 ст. 94 КПК України обставин, що обумовлюють початок кримінально - процесуальної діяльності.

    Фактичних обставин, які б виключали можливість порушення кримінальної справи не встановлено.

    Доводи апелянта про те, що судом не були в повному обсязі досліджені матеріали, на підставі яких приймалось рішення про порушення кримінальної справи, спростовуються даними протоколу судового засідання, згідно з яким зазначені матеріали досліджені судом повністю, клопотань з приводу неналежного дослідження від учасників судового розгляду не надходило (а. с. 11).

    Що стосується аудиозапису перебігу судового засідання зробленого представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 з використанням  індивідуальних технічних засобів, то такий не може бути прийнятий до уваги, оскільки в передбачений законом спосіб зауваження на протокол судового засідання не подавались.

    Посилання ОСОБА_1 на те, що судом не були враховані його показання в якості підозрюваного та обвинуваченого, в яких він заперечував свою причетність до вчинення злочину та показання інших підозрюваних, які категорично не стверджували, що він достеменно знав про їх переправлення через державний кордон є необґрунтованими. Суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, не має права давати оцінку зібраним доказам, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом по суті.

    Отже, доводи апелянта є необґрунтованими. Постанова суду відповідає вимогам ст. 98 КПК України, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

    Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

у х в а л и в :

    Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 3 лютого 2009 року про залишення без задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого 2 - го відділення слідчого відділу Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області від 9 грудня 2009 року про порушення щодо нього кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України залишити без зміни, апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.

Головуючий:

Судді: