У Х  В А Л А

АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09. 2009 року                                                     м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів:  Гошовського (головуючий),

  Марчука О.П.,  Стана І.В.

з участю прокурора -   Сирохман Л.І. ,   підсудного  -  ОСОБА_1,   розглянув у відкритому засіданні кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1  на  вирок  Тячівського  районного суду  Закарпатської області від 11.06.2009 року , яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, одружений ,середньою освітою, що  має на утриманні трьох неповнолітніх дітей,   не судимий , засуджений

за ч.1 ст. 296 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців  обмеження  волі.

На підставі ст. 75,76   КК України  ОСОБА_1   звільнений від відбування покарання з випробуванням  з іспитовим строком  один рік із покладенням обов'язку   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

    Запобіжним заходом підсудному  ОСОБА_1   залишено  підписку про невиїзд.

За вироком  ОСОБА_1    визнаний винним у тому , що 26.02.2009 року  близько 23 години , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ,   поруч з   кафе Мрія    по вул.   Леніна, 53 в с. Колодно   Тячівського району , з мотивів явної неповаги до суспільства з особливою зухвалістю  грубо порушив громадський порядок : під час сварки  безпричинно  наніс гр. ОСОБА_2 декілька ударів кулаком в обличчя , чим  заподіяв останньому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоровя.

 В апеляції  підсудний  порушує питання про скасування вироку  та направлення справи  на додаткове розслідування.  Вказує на те,  що між ним та потерпілим раніше існували неприязні стосунки, громадського порядку він не порушував, відштовхнув ОСОБА_2 легким ударом, оскільки той йому погрожував , тому суд безпідставно засудив його за ч.1 ст. 296 КК України.  Окрім цього стверджує, що судом порушено його право на захист.

В запереченні на апеляцію старший помічник прокурора Тячівського району вказує на безпідставність поданої апеляції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення  ОСОБА_1, який підтримав  апеляцію ,  промову прокурора, який вважає, що  апеляція  підсудного є безпідставною , перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи  сторін, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає   до задоволення   з таких підстав.

Вина підсудного повністю доведена сукупністю зібраних у справі та перевірених у судовому засіданні доказів.

З  показань потерпілого ОСОБА_2  вбачається, що  виходивши з кафе він  зіштовхнувся з раніше незнайомим йому ОСОБА_3, який  відразу наніс йому  декілька ударів руками по  голові. Факт сутички між ними підтвердили в судовому засіданні  свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5.      

-  2  -

З протоколу про обставини вчинення злочину,  вбачається , що  ОСОБА_1 визнав факт безпричинного чіпляння до ОСОБА_2 в кафе та нанесення йому ударів рукою. ( а.с.1-2)

Згідно висновку   судово-медичного дослідження   № 161 від 05.03.2009 року  у гр. ОСОБА_2 наявні множинні забої у вигляді крововиливів та забійних ран на мяких тканинах голови, обличчя, обох губ, які  могли бути спричиненні твердим предметом циліндричної форми, по давності виникнення відповідають  часу події і відносяться до  легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я (  а.с. 12).  

З показань ОСОБА_1  у судовому засіданні вбачається, що він в кафе вживав алкогольні напої, коли виходив  зіштовхнувся з раніше незнайомим ОСОБА_2 і наніс йому декілька ударів кулаком по голові та обличчю.

Отже, доводи апеляції  підсудного   про те, що він не вчиняв злочину за який засуджений, що між ним та потерпілим раніше існували неприязні стосунки, а тому вирок є незаконним та необґрунтованим  апеляційний суд відхиляє .

Суд першої інстанції в повному об'ємі дослідив докази та прийшов до обґрунтованого висновку , що в діях ОСОБА_1 міститься склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.  

 Не ґрунтується на матеріалах справи твердження апелянта   про обмову його   потерпілим.  У справі відсутні будь-які дані, які б давали підстави вважати, що у потерпілого  ОСОБА_2  були підстави для обмови  ОСОБА_1 , що його показання є обмовою.    

Згідно  протоколу судового засідання  підсудному було роз'яснено його права , в тому числі право  мати захисника , проте ОСОБА_1 від захисника відмовився і заявив про бажання  захищати свої інтереси самостійно. При цьому зазначив , що його відмова не пов'язана з   матеріальним становищем,  про що  подав   відповідну заяву. ( а.с. 58,59) Отже, твердження апелянта про порушення його права на захист  не ґрунтується на матеріалах справи.  

 Решта доводів апелянта не носять правового характеру  і не впливають на законність та обґрунтованість постановленого у даній справі судового рішення.

 Суд в повній мірі  врахував обставини справи,  дані про  особу  ОСОБА_1 і призначив йому покарання, яке  відповідає тяжкості вчиненого ним злочину.

Керуючись  ст.ст. 365,366 КПК України, апеляційний суд ,-

у х в а л и в :

апеляцію  ОСОБА_1   залишити без задоволення , а вирок Тячівського  районного суду  Закарпатської області від 11.06.2009 року  щодо  нього -  без зміни.

 Судді :