Справа № 2-513/ 2007 року

ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

„08" лютого 2007 року                                                  смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі: Головуючого- судді Комлевої О.С. При секретарі Іванченко В.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт. Овідіополі, в залі суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 „Про визнання втративши право на проживання"

ВСТАНОВИВ: В грудні 2006 року позивачка звернулась до суду з вказаним вище позовом до відповідача, в обгрунтуванні свого позову позивачка вказує, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 1982 року по 2005 рік.

Під час шлюбу у 1992 році ОСОБА_2 отримав ордер на однокімнатну квартиру заАДРЕСА_1 - на себе, на жінку - ОСОБА_1, та двох дітей, яки посилилися та прописалися за вказаною адресою.

В жовтні 2004 року відповідач ОСОБА_2 зі всіма своїми речами виїхав вАДРЕСА_2, до своєї матері, де і проживає по цей час.

Відповідач про час і місце судорого засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать розписка про одержання судової повістки, причину неявки суду не повідомив. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню зі слідуючи підстав. Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.. 107 ЖК України, разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму житлового приміщення вважається розірваним з дня вибуття.

Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 2 від 10.03.1989 p., № 13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.1998 року, відповідно до ст.. 107 ЖК України, на ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресування кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення).

Судом встановлено, що на підставі ордеруНОМЕР_1ОСОБА_2, відповідачу по справі був наданий ордер на зайняття кімнати за АДРЕСА_1, площею 14 кв. м. на родину з чотирьох чоловік (а.с. 7). Відповідно до рішення Кароліно- Бугазької сільської ради № 122 шостої сесії XXXI11 скликання від 26.01.1999 року буд..АДРЕСА_1, була змінена назва та нумерація на АДРЕСА_3 (л.д. 10-11).

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано 06.04.2005 року (а.с. 6). Як показали в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вони є сусідами родини ОСОБА_2, в жовтні 2004 року ОСОБА_2, переїхав проживати в смт. Овідіополь, та повивозив всі свої речі, більше вони його жодного разу в будинку не бачили.

Відповідно до акту, складеного депутатами Кароліно-Бугазської сільської ради - ОСОБА_2 прописаний вАДРЕСА_3 (а.с. 8).

Відповідно до довідки з Кароліно-Бугазської міської амбулаторії за медичною допомогою ОСОБА_2 не звертався за останні 6 місяців (а.с. 9).

При таких обставинах суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, та визнати ОСОБА_2, таким, що втратив право на житлу площу з моменту фактичного вибуття до іншого населеного пункту.

Керуючись ст.. 10,11, 88, 209, 212,214,215,224- 226 ЦПК України, ет. 107 ЖК України, п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України N° 2 від 12.04.1985 року із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України № 2 від 10.03.1989 p., № 13 від 25.12.1992 року, № 15 від 25.05.1998 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 з жовтня місяця 2004 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.