Справа № 699/103/17

Номер провадження 2-о/699/19/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14.02.2017 року м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Савранського О.А.

за участю -  секретаря Ященко О.М.

заявника -  ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсуні-Шевченківському цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи Корсунь-Шевченківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України, суд

встановив:

Заявник ОСОБА_1 подав до суду дану заяву і просить встановити факт народження своєї дитини – сина ОСОБА_2, 10 січня 2017 року на тимчасово окупованій території України – м. Донецьк Донецької області, оскільки надані йому документи Донецькою народною республікою про народження дитини не відповідають вимогам законів України.

У суді заявник ОСОБА_1 заяву підтримав і як свідок надав суду показання, аналогічні змісту заяви. 

Представник заінтересованої особи в суд не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

Суд, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, вважає, що заява підлягає до задоволення.

У суді встановлено, що заявник є батьком ОСОБА_2, про встановлення факту народження якого подано заяву, а отже, враховуючи приписи ст.257-1 ЦПК України, заявник має право звертатись до суду із такою заявою.

28 вересня 2013 року між заявником ОСОБА_1 та  ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – Суботіною) ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського  районного управління  юстиції у місті Донецьку, актовий запис №467, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-НО № 337481 повторно виданим 19 грудня 2013 року. Подружжя постійно проживає і зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_1.

10 січня 2017 року у подружжя в м. Донецьк народилася  дитина, про народження якої 17 січня 2017 року комунальним закладом «Центральна міська клінічна лікарня №5 міста Донецька» Донецької народної республіки видано дублікат медичного свідоцтва про народження серії №190.

Про народження ОСОБА_2 у м. Донецьк Київським відділом записів актів цивільного стану м. Донецька Державної реєстраційної палати Міністерства юстиції Донецької народної республіки видано свідоцтво про народження від 17 січня 2017 року ДНР №023052, копія якого міститься в матеріалах справи.

Вказане місце народження дитини є тимчасово окупованою територією України, визначена Верховною Радою України у Законі України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями».

Як пояснив та показав заявник, органи державної реєстрації актів цивільного стану не можуть провести державну реєстрацію народження сина, оскільки ним у підтвердження  факту народження дитини пред’явлено медичний документ, форма якого не відповідає формі, визначеній законодавством України. До матеріалів справи заявник додав відмову у проведенні державної реєстрації народження виданої Корсунь-Шевченківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 14 лютого 2017 року № 368/15.17-5.5.3.

Відповідно до приписів ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.58 і  ч.2 ст.59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування та обставини справи, які за законом мають бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.63 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Згідно ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України і набрала чинності для України 11.09.1997 та є обов’язковою.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Так, відповідно до ч.4 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності рішення суду про встановлення факту народження.

Пунктом 2 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року №3307/5), встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є: медичне свідоцтво про народження (форма №103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма №103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за №1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебуванні дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року №9.

Отже, надане заявником свідоцтво про народження ОСОБА_2, видане Київським відділом записів актів цивільного стану м. Донецька Державної реєстраційної палати Міністерства юстиції Донецької народної республіки не є документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація народження дитини в позасудовому порядку. Будь-який акт (рішення, документ), виданий такими органами та/або особами, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв’язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі-Закон) тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Ст.4 цього Закону передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Частинами 2, 3, 4 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в’їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону, у разі порушення його положень державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та керуються нормами міжнародного права з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Відповідно до п.7) ст. 256 ЦПК України у разі неможливості реєстрації факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження здійснюється в судовому порядку.

Згідно ст. 257-1 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Справи про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.

В підтвердження заяви заявник ОСОБА_1  надав суду такі докази: світлокопію свого паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків, світлокопію паспорта та реєстраційного номеру облікової картки платника податків своєї дружини ОСОБА_4 з відміткою Відділу ДРАЦС Куйбишевського РУЮ у місті Донецьку про укладення шлюбу з ОСОБА_1, відмову у проведенні державної реєстрації народження виданої Корсунь-Шевченківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області 14 лютого 2017 року № 368/15.17-5.5.3, знімки дружини в період її вагітності та з новонародженою дитиною матері та батька, свої показання в якості свідка і показання свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили показання заявника.

Оскільки заявник не має можливості надати для реєстрації народження дитини документи встановленого законодавством України зразка, з метою захисту законних прав та інтересів заявника як громадянина України та його народженого сина, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд вважає за можливе встановити факт народження дитини ОСОБА_2, 10 січня 2017 року на території України у місті Донецьк.

Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для задоволення заяви.

Понесені заявником судові витрати в справі не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 256 ч.1 п7), 257-1, 259, 294, п8) ч.1 ст.367 ЦПК України, ст.ст.15, 16 ЦК України, Законами України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», суд

вирішив :

Задовольнити заяву.

Встановити факт народження дитини у місті Донецьк Донецької області - ОСОБА_2, 10 січня 2017 року, у матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка м. Донецьк, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_1 виданий 28 листопада 2013 року Київським РВ у м. Донецьку ГУ ДМС України в Донецькій області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 та батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований і проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, НОМЕР_3 виданий 02 липня 2004 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, які перебувають з 28 вересня 2013 року у шлюбі, зареєстрованому відділом державної реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у місті Донецьку, актовий запис  №467.

Копію судового рішення після проголошення негайно видати заявнику та невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження дитини.

Дане рішення є підставою для видачі Корсунь-Шевченківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області свідоцтва про народження ОСОБА_2 встановленого законодавством України зразка.

Рішення допустити до негайного виконання, оскарження якого не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_7sp; А.