Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #62222096

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


Справа: № 825/2052/16 Головуючий у 1-й інстанції: Падій В.В. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.


У Х В А Л А

Іменем України


15 лютого 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Понсе Кашоіди О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Академії Державної пенітенціарної служби до Управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про визнання протиправною вимоги та її скасування, -

В С Т А Н О В И В :

21 листопада 2016 року Академія Державної пенітенціарної служби звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Чернігівській області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 13.10.2016 року № 25-08-18-14/6281.

У судовому засіданні 08.12.2016 року ухвалою суду, відповідача - Державну фінансову інспекцію в Чернігівській області замінено на його правонаступника - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області у відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункт 1 вимог Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 13.10.2016 року № 25-08-18-14/6281 щодо не відшкодуванню до Державного бюджету України 29 випускниками коштів за навчання в сумі 582,36 тис. грн., що призвело до не нарахування і неперерахування інших надходжень до загального фонду державного бюджету на вищевказану суму. Визнано протиправним та скасовано пункт 3 вимог Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 13.10.2016 № 25-08-18-14/6281 щодо зайвого витрачання коштів на оплату праці з нарахуванням за рахунок загального фонду кошторису Академії Державної пенітенціарної служби в 2014-2016 роках на суму 420,83 тис. грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Присуджено за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на користь Академії Державної пенітенціарної служби (код ЄДРПОУ 08571788) понесені судові витрати у розмірі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову в цій частині відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Академія Державної пенітенціарної служби утворена шляхом перетворення Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 1111-р «Про утворення Академії Державної пенітенціарної служби» і є правонаступником усіх прав і обов'язків Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України.

З 29.06.2016 року по 02.09.2016 року посадовими особами ДФІ в Чернігівській області, відповідно до пункту 2.16 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на IІ квартал 2016 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 24.06.2016 року №№ 287, 289, від 30.06.2016 року № 301-302, від 05.08.2016 року № 369, від 08.08.2016 року № 370 та від 26.08.2016 року № 395, проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Академії за період з 01.01.2014 року по 31.08.2016 року, результати якої відображено у акті ревізії від 09.09.2016 року № 25-08-21/6 (а.с.166-193).

Зокрема, вищевказаним актом ревізії зафіксовано ряд фінансових порушень та недоліків у роботі Академії.

13 жовтня 2016 року ДФІ в Чернігівській області винесено вимогу «Щодо усунення порушень законодавства» № 25-08-18-14/6281, в якій зазначено, що під час ревізії встановлено наступні порушення Академією чинного законодавства України, які не усунені у період ревізії, а саме:

- пункт 1 - У порушення вимог пунктів 8,14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 № 992, пункту 2 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» від 23.01.1996 № 77/96, статей 526, 629 Цивільного кодексу України та пункту 5 умов Угод про підготовку фахівців з вищою освітою, що навчаються за державним замовленням, не відшкодовано до Державного бюджету України 29 випускниками кошти у сумі 582,36 тис. грн., що призвело до ненарахування і неперерахування інших надходжень до загального фонду Державного бюджету України на вищевказану суму;

- пункт 2 - Академією платіжними дорученнями від 19.08.2014 № 1240 та від 26.09.2014 № 1537 сплачено кошти за захист дисертації ОСОБА_3 за рахунок спеціального фонду Державного бюджету України за КПКВ 3606020 «Виконання покарань установами і органами пенітенціарної служби», КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» на загальну суму 20,6 тис. грн., який, не відпрацювавши трьох років, згідно наказу від 08.08.2016 № 119, звільнився з Академії за власним бажанням згідно пункту 7 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», що призвело до порушення пункту 3 Договору про надання освітніх послуг від 30.07.2014 № 566/Г-86 та зайвого витрачання бюджетних коштів на суму 20,6 тис. грн.;

- пункт 3 - У порушення вимог пункту 1 статті 3 Бюджетного кодексу України у січні 2014-2016 років працівникам Академії, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, виплачувались премії за грудень місяць минулих бюджетних років, виплата яких проводилась за рахунок асигнувань, передбачених на заробітну плату 2014, 2015 та 2016 років, чим порушено вимоги пункту 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторису бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.20002 № 228. Вказане порушення призвело до зайвого витрачання коштів на оплату праці з нарахуваннями за рахунок загального фонду кошторису Академії по КПКВ 3606020 «Виконання покарань установами і органами пенітенціарної служби» у 2014-2016 роках на суму 420,83 тис. грн.;

- пункт 4 - Ревізією з питання дотримання штатної дисципліни, оплати праці працівників та нарахування на заробітну плату педагогічним працівникам встановлено порушень на загальну суму - 99,9 тис. грн., з яких порушень, що призвели до збитків - 16,6 тис. грн. (у тому числі безпідставно нараховано та виплачено заробітної плати за години педагогічної роботи за заниженим навантаженням - 3,7 тис. грн., безпідставно нараховано та виплачено заробітної плати за години педагогічної роботи за завищеними тарифними розрядами - 12,9 тис. грн., що є порушенням додатку 6 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ»).

У свою чергу, Академію зобов'язано усунути виявлені порушення в установленому законодавством порядку та надати вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень, разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів до 28.12.2016 (а.с.22-24).

Вважаючи оскаржувану вимогу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції України на II квартал 2016 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Академії Державної пенітенціарної служби за період з 01.01.2014 року по 31.08.2016 року.

Академія Державної пенітенціарної служби утворена шляхом перетворення Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 1111 -р «Про утворення Академії Державної пенітенціарної служби» і є правонаступником усіх прав і обов'язків Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України.

Ревізію проведено на підставі вимог чинного законодавства, а саме: Закону України від 26.01.1993 року №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 року №550.

В ході ревізії було встановлено ряд порушень фінансово-господарської діяльності з боку Академії, які були викладені в акті ревізії від 09.09.2016 року №25-08-21/6.

Під час проведення контрольного заходу виявлені порушення не усунуті у повному обсязі згідно з п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Враховуючи наведене, на адресу Академії направлено лист від 13.10.2016 року №25-08-18-14/6281, в якому містяться обов'язкові вимоги щодо усунення порушень законодавства.

У відповідності до ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході ревізії були встановлені факти невиконання 29 курсантами-випускниками договірних відносин, стосовно відпрацювання протягом трьох років в органах Державної пенітенціарної служби, які були працевлаштовані відповідно до направлень, та були звільнені з органів Державної пенітенціарної служби України за власним бажанням, до закінчення трьохрічного терміну перебування в службі.

Так, згідно п.14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року № 992, при вступі до Коледжу на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» та «бакалавр» за державним замовленням, між Коледжем та курсантом укладалась угода про підготовку фахівців з вищою освітою що навчаються за державним замовленням для Державної кримінально-виконавчої служби України. Угодою передбачено, що вищий навчальний заклад зобов'язується після закінчення навчання та одержання випускником відповідної кваліфікації забезпечити його місцем працевлаштування в Державній кримінально-виконавчій службі України, де курсант зобов'язаний відпрацювати не менше трьох років, в свою чергу курсант зобов'язується прибути після закінчення вищого навчального закладу за місцем направлення і відпрацювати не менше трьох років, а також у разі відмови їхати за призначенням відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку.

Позивачем оскаржується обов'язкова до виконання вимога ДФІ в Чернігівській області від 13.10.2016 № 25-08-18-14/6281, якою Академію зобов'язано усунути виявлені порушення в установленому законодавством порядку та надати вичерпну інформацію про вжиті заходи з усунення порушень, разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів до 28.12.2016.

Так, у пункті 1 вимоги ДФІ в Чернігівській області від 13.10.2016 № 25-08-18-14/6281 зазначено, що у порушення вимог пунктів 8, 14 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 № 992, пункту 2 Указу Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» від 23.01.1996 № 77/96, статей 526, 629 Цивільного кодексу України та пункту 5 умов Угод про підготовку фахівців з вищою освітою, що навчаються за державним замовленням, не відшкодовано до Державного бюджету України 29 випускниками кошти у сумі 582,36 тис. грн., що призвело до ненарахування і неперерахування інших надходжень до загального фонду Державного бюджету України на вищевказану суму.

Встановлено, що між позивачем від імені Державного департаменту України з питань виконання покарань (та у подальшому від імені правонаступника Департаменту - Державної пенітенціарної служби України) і 29 курсантами укладено угоди про підготовку фахівців з вищою освітою за державним замовленням для Державної кримінально-виконавчої служби України від 01.11.2010 №№ 07, 12, 19, 27, 31, від 30.09.2011 №№ 140, 148, 151, 152, 153, від 19.02.2013 №№ 02, 11, 15, 27, 29, 40, 58, 70, 71, 81, 82, 84, 94, 97, 108, 121, 128, 140, 141 (а.с. 38-72).

Вищевказані курсанти (29 осіб) закінчили навчання у Академії, були працевлаштовані у відповідні органи Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій, Одеській, Житомирській, Чернівецькій, Херсонській, Сумській, Черкаській, Дніпропетровській, Хмельницькій, Рівненській, Полтавській, Івано-Франківській, Львівській та Чернігівській областях і звільненні з вищевказаних органів (28 - «за власним бажанням», 1 - «не з'явився»), що підтверджується відповідними наказами, листами та реєстром випускників Академії, які не відпрацювали три роки, наявними у матеріалах справи (а.с.76,77,79,80,118,120-124,126-129,130,132,133).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що твердження відповідача про те, що академією через відсутність контролю за виконанням умов договорів та не зверненням з позовами до суду щодо відшкодування вартості навчання не відшкодовано до Державного бюджету України коштів у сумі 582,36 тис. грн. є помилковими з огляду на наступне.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2 Указу Президента України від 23.01.1996 №77/96 «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» встановлено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №992 затверджений Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (далі - Порядок № 992).

У відповідності до пункту 8 Порядку № 992 (у редакції чинній на момент укладення угод із Академією) встановлено, що випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років.

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із служби в Національній поліції у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набуттям громадянства або підданства іншої держави, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (пункт 14 Положення №992).

При цьому, формування державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою здійснюється згідно з Порядком підготовки фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах Державної кримінально-виконавчої служби України із числа осіб цивільної молоді і персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України та їх працевлаштування, затвердженим наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 20.09.2007 № 255 (далі - Порядок №255).

Пункту 1.2. Порядку №255 встановлено, що ректором навчального закладу від імені Державного департаменту України з питань виконання покарань з кожним повнолітнім курсантом, студентом навчального закладу Державної кримінально-виконавчої служби України укладається Угода про підготовку фахівців з вищою освітою за державним замовленням за формою згідно з додатком 1.

Пунктом 1.5. Порядку №255 передбачено, що формування державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою здійснюється за пропозиціями територіальних органів управління Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - Замовники) на підставі плану рознарядки.

У відповідності до пункт 1.6. Порядку № 255 за рік до закінчення навчання Замовники подають до управління кадрів Державного департаменту України з питань виконання покарань пропозиції щодо потреби у фахівцях із зазначенням потрібної їх кількості, місць працевлаштування та умов, які вони зобов'язуються створити (можливість забезпечення житлом, розмір заробітної плати, інші соціальні гарантії). Відповідну інформацію управління кадрів Державного департаменту України з питань виконання покарань направляє до вищих навчальних закладів.

У свою чергу, пунктами 2.1., 2.2., 2.3. Порядку №255 передбачено, що згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою.

Замовники можуть за рахунок своїх коштів надавати студентам матеріальну допомогу, а також встановлювати доплати до сум, призначених на утримання відповідної спеціальності, курсу, навчального закладу.

Курсанти, студенти, які уклали угоду з вищим навчальним закладом, після закінчення навчання, на підставі укладеної Угоди, зобов'язані відпрацювати за місцем розподілу не менше трьох років.

Згідно з пунктом 5 Угоди про підготовку фахівців з вищою освітою за державним замовленням для Державної кримінально-виконавчої служби України випускники, звільнені з кримінально-виконавчої служби на підставі пункту 3 цієї Угоди (відшкодування Державному департаменту України з питань виконання покарань (та у подальшому правонаступнику Департаменту - Державній пенітенціарній службі України) вартості навчання, зокрема, у разі звільнення з кримінально-виконавчої служби до закінчення трьохрічного терміну перебування на службі), відшкодовують фактичні витрати за навчання у повному обсязі.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач не є державним замовником та, відповідно, у останнього відсутні повноваження для звернення до суду із відповідними позовними заявами щодо відшкодування вартості навчання 29 курсантів, на загальну суму 582,36 тис. грн., до Державного бюджету України.

Порядком № 255 і Угодами про підготовку фахівців з вищою освітою за державним замовленням для Державної кримінально-виконавчої служби України не встановлено повноважень позивача на звернення до суду з позовом про стягнення вартості навчання за державним замовленням з курсантів.

Таким правом на пред'явлення позову про відшкодування витрат за період навчання, відповідно до укладених Угод, мав Державний департамент України з питань виконання покарань, а у подальшому його правонаступник - Державна пенітенціарна служба України.

Аналогічна правова позиція була висловлена і Деснянським районним судом міста Чернігова у рішенні від 11.07.2013 у справі № 750/4536/13-ц за позовом Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України до ОСОБА_4 про стягнення коштів, яке набрало законної сили 23.07.2013 (а.с.268-270).

Отже, в даному випадку наявна підстава для визнання протиправним та скасування пункту 1 вимоги Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 13.10.2016 № 25-08-18-14/6281 та задоволення позовних вимог Академії у цій частині.

В частині визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги ДФІ в Чернігівській області від 13.10.2016 № 25-08-18-14/6281, то колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування пункту 2 вимоги ДФІ в Чернігівській області від 13.10.2016 № 25-08-18-14/6281 та задоволення позовних вимог у цій частині.

В пункті 3 оскаржуваної вимоги зазначено, що у порушення вимог пункту 1 статті 3 Бюджетного кодексу України у січні 2014-2016 років працівникам Академії, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, виплачувались премії за грудень місяць минулих бюджетних років, виплата яких проводилась за рахунок асигнувань, передбачених на заробітну плату 2014, 2015 та 2016 років, чим порушено вимоги пункту 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторису бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228. Вказане порушення призвело до зайвого витрачання коштів на оплату праці з нарахуваннями за рахунок загального фонду кошторису Академії по КПКВ 3606020 «Виконання покарань установами і органами пенітенціарної служби» у 2014-2016 роках на суму 420,83 тис. грн.

Згідно матеріалів справи, виконуючим обов'язки начальника та начальником Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України видано накази від 23.01.2014 № 9 о/с, від 26.01.2015 № 13 о/с та від 20.01.2016 № 3 о/с «Про преміювання працівників Чернігівського юридичного коледжу, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу», якими вищевказаним працівникам, в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів та видатків, виплачено премії за грудень 2013, 2014 та 2015 років у відповідних розмірах (а.с.73-75, 82-84, 92-94).

Згідно частини 1 статті 3 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2001 № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників, установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та наказом Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», керівникам бюджетних установ у межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надано право затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску у загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

Відповідно до пункту 3.4. Положення про преміювання персоналу Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України, затвердженого наказом Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України від 19.04.2012 №95 (а.с.196-201), преміювання працівників здійснюється щомісяця (за наявності фонду преміювання та економії фонду заробітної плати) у день виплати заробітної плати, зокрема, осіб, які не мають спеціальних звань рядового та начальницького складу - за фактично відпрацьований час в попередньо відпрацьованому місяці.

Так, на виконання вищевказаної норми Положення, позивачем, у відповідності до наказів, було проведено преміювання працівників, які не мають спеціальних звань рядового та начальницького складу, у поточних місяцях 2014, 2015 та 2016 років за результатами роботи у минулих місяцях.

Вищевказані видатки проводились позивачем відповідно до затверджених в установленому порядку кошторисів (у межах затверджених видатків на оплату праці з урахуванням планування премій із розрахунку дванадцяти щомісячних виплат на бюджетний період) у відповідності до статті 48 Бюджетного кодексу України.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку,що виплата премій позивачем у січні 2014-2016 років не призвела до зайвого витрачання коштів на оплату з нарахуваннями за рахунок загального фонду кошторису на загальну суму 420,83 тис. грн., як про це зазначено відповідачем у пункті 3 оскаржуваної вимоги, оскільки вищевказана сума була запланована розрахунками та виплачена відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторису бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.20002 № 228, а саме у межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами.

Також, колегія суддів повністю погоджується з позицією суду першої інстанції щодо безпідставного нарахування та виплати педагогічним працівникам коледжу заробітної плати за години педагогічної роботи за завищеними тарифними розрядами та відповідно ставками заробітної плати, за період з 01.03.2016 по 31.06.2016, на загальну суму 12956,55 грн., а відтак позовна вимога в частині визнання протиправним та скасування пункту 4 вимоги ДФІ в Чернігівській області від 13.10.2016 № 25-08-18-14/6281в є не обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.


Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина


Судді: Я.Б.Глущенко


С.Б.Шелест



(Повний текст постанови складений 16 лютого 2017 року).


Головуючий суддя Кузьмишина О.М.


Судді: Шелест С.Б.


Глущенко Я.Б.






  • Номер:
  • Опис: про визнання протиправною вимоги та її скасування
  • Тип справи: Касаційна скарга
  • Номер справи: 825/2052/16
  • Суд: Касаційний адміністративний суд
  • Суддя: Кузьмишина О.М.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 09.03.2017
  • Дата етапу: 05.10.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація